Ядерний пшик: союзники путіна вперто не хочуть вірити в причетність України до теракту в Крокусі

Кремль все ще звинувачує Україну у причетності до теракту в «Крокус Сіті Холі», однак ці заяви так і не підкріплені ніякими доказами. Не лише Захід, але й глобальний Південь відмовляється вірити у версію про «український слід» і це змушує москву обережніше добирати риторику. Теракт міг би стати виправданням для оголошення ядерного ультиматуму, можливо, це й обумовило таку виважену позицію союзників рф. Москва давно розглядає використання тактичного ядерного озброєння як один з найкращих варіантів закінчення війни в Україні.

Хід конем

На заздрість усім садистам та маніякам, щоб вибити свідчення проти України, таджиків, звинувачених у стрілянині в «Крокус Сіті Хол», путін дозволив катувати мало не в прямому етері. А якраз в день пам’яті жертв Бучі, Міністерство закордонних справ рф озвучило ультиматум із вимогою - у зв’язку з "причетністю до останніх терактів", видати їм на розправу не більше й не менше, як самого очільника СБУ Василя Малюка. Інакше погрожували "правовими наслідками". Звісно, жодних доказів на користь версії про вину України не надали.

ЗМІ по всій планеті вийшли з заголовками на кшталт «Росія офіційно звинуватила Україну у причетності до теракту в Крокусі». Але виявилося, це ще не все: поки всі дивувалися неймовірному нахабству розшукуваного Міжнародним кримінальним судом вождя росіян, МЗС рф зробило «хід конем» пояснюючи, що їх, мовляв, не так зрозуміли.

«Я хотіла б зазначити, що в ноті немає вимог щодо теракту в "Крокус Сіті Холі", є матеріали та посилання на вибух Кримського мосту, вбивства Дарії Дугіної, Владлена Татарського, замахи на Захара Прилєпіна. З появою нової інформації про можливу участь, участь, що відбулася, заплановану участь українських спецслужб, можливо, ще раз підкреслю, і в інших терористичних актах, додатково ця інформація буде направлена нотою як нова міждержавна досудова претензія», — заявила речниця МЗС рф Марія Захарова.

Світ не повірив, але за даними авторитетної агенції OpenMinds, російській пропаганді вдалося переконати 50 % росіян у причетності України до теракту в «Крокус Сіті». Від путіна чекали чогось особливого: формальне оголошення війни, якщо не ядерний ультиматум. Натомість кремль зумів лише пригрозити Києву правовою відповідальністю, а потім і від цієї ідеї дистанціювалися. Так що сталося? Чому з усієї темної хмари, яка сунула на Україну, вийшов «пшик»?

Сльозам москви не вірять

Версія про причетність України та Заходу від початку була очевидною фальшивкою. За інформацією Bloomberg, навіть оточення путіна сміється, коли чує про «український слід». І заяви, що, мовляв, ЦРУ навмисно надало замало інформації росіянам, тож її у кремлі не сприйняли належним чином, не скасовують того факту, що ФСБ не спрацювало.

Китай та Іран делікатно мовчали з цього приводу. Мало того, видання Reuters з посиланням на три джерела в спецслужбах повідомляє, що Тегеран попереджав путіна про підготовку теракту ІДІЛ, хоч і не володів подробицями.

«За кілька днів до атаки в росії Тегеран поділився з москвою інформацією про можливу велику терористичну атаку всередині росії, яка була отримана під час допитів заарештованих у зв’язку зі смертоносними вибухами в Ірані», — повідомило одне джерело.

Офіційна версія кремля, яка стверджує, що для терористів організували «вікно» на лінії російсько-українського зіткнення, де йдуть активні бойові дії й роями літають безпілотники, теж не витримує жодної критики. Вона звучить настільки неймовірно, що підтримати її — те саме, що розписатися у власному ідіотизмі.

На додачу, самопроголошений білоруський президент Олександр Лукашенко завдав путіну справжнього «удару в спину», коли заявив, що підозрювані в тероризмі спочатку намагалися втекти через кордон до Білорусі, а не до України, що було основним «доказом» росіян про причетність Києва. І це була не випадковість, оскільки узурпатор вдруге повторив версію, озвучену напередодні послом Білорусі у рф Дмитром Крутим. Можливо, Лукашенко такий сміливий, бо виконував доручення Китаю?

Ядерні плани

Зважаючи на те, що росія і так веде повноцінну війну проти України, єдиним по-справжньому небезпечним сценарієм ескалації стало б використання кремлем теракту в «Крокус Сіті Холлі» як приводу для шантажу застосуванням ядерної зброї. Цей план давно на столі: як повідомляє CNN та New York Times, у 2022 році західні уряди готували відповідь на ядерну агресію щодо України, яку розцінювали, як дуже ймовірну. У «доктрині Герасимова», ще до війни, використання тактичної ядерної бомби в країнах Балтії й загроза Третьої світової мало б стати найбільшим козирем рф проти Заходу.

У вересні 2023 року видання Russia In Global Affairs опублікувала статтю впливового російського професора, члена наукової ради при Радбезі рф, Сергія Караганова під промовистою назвою «Важке, але необхідне рішення». У ній ядерний удар розглядається, як єдина можливість відносно успішно вийти з війни з Україною та Заходом. Мало того, ядерна зброя постає результатом «божественного втручання», яке створило її, аби вберегти світ від Третьої світової. Тепер, каже Караганов, цей страх зник, але його «треба відновити», щоб унеможливити взаємне знищення.

«Тому потрібно розбудити втрачений Заходом інстинкт самозбереження і переконати його, що його спроби виснажити росію озброєнням українців є контрпродуктивними для самого Заходу. Нам доведеться знову зробити ядерне стримування переконливим аргументом, знизивши неприйнятно високий поріг для використання ядерної зброї… Лише божевільний, який, перш за все, ненавидить Америку, матиме сміливість завдати удару у відповідь на "захист" європейців, поставивши під загрозу власну країну та пожертвувавши умовним Бостоном заради умовної Познані», — пише Караганов.

Путін із його комплексами меншовартості давно натиснув би «червону кнопку» хоча б тому, що має таку можливість. Але Китай, Індія та низка інших країн глобального Півдня, які підтримують економіку рф, недвозначно заявили, що такі кроки неприпустимі, адже відкривають «скриньку Пандори».

Якщо кремль наважиться на це, обмін ядерними ударами стане мало не обов’язковою умовою будь-якого конфлікту в майбутньому. Усі, у кого є можливості, а це чимало сусідів Піднебесної, у терміновому порядку будували б ядерні бомби — свою ядерну програму б мав, зокрема, Тайвань. Крім того, якщо в конвенційній війні сили практично рівні, то у сфері ядерних технологій Китай значно програє Сполученим Штатам. Навіть росія матиме перевагу над КНР у ядерному озброєнні, якщо їм доведеться зустрітися у двобої, скажімо, за Сибір.

Приспана загроза

Росія, хоч скільки не заявляє про «вічну дружбу» з Китаєм, відчуває недовіру та підозру до Пекіна. Кремлівська еліта не може змиритися з тим фактом, що рф перетворилася на сировинний придаток Китайської Народної Республіки. Той же Караганов, улесливо розповідає про союзницькі стосунки з «китайськими друзями», але додає, що затягування війни на користь Пекіну, який руками росіян виснажує Захід, тому, мовляв, можна знехтувати його думкою заради національних інтересів.

«Якби я був китайцем, я б не хотів, щоб нинішній конфлікт закінчився надто швидко й раптово, оскільки він відтягує американські сили й дає Китаю можливість зібрати сили для вирішальної битви, прямої чи, відповідно до найкращих вказівок Лао-цзи, змусивши супротивника відступити без бою», — пише він.

Караганов додає, що якби Пакистан завдав ядерного удару по Індії, росія теж була б проти й допомагала б жертвам. Але інтерес Пакистану, ймовірно, полягав би в іншому. От і кремль має концентруватися на досягненні власних цілей, а через деякий час, мовляв, усе забудеться, адже «переможців не судять».

«Якщо нас відразу не зрозуміють, буде ще більше стимулів займатися самовдосконаленням. Але все ж цілком імовірно, що ми зможемо перемогти, привести ворога до розуму і змусити його відступити, не вдаючись до крайніх заходів, і через кілька років зайняти позицію за Китаєм, як він зараз стоїть за нами, підтримуючи його в боротьбі зі Сполученими Штатами», — вважає російський професор. 

Але хоч би як йому не хотілося, путін не натисне кнопку, доки не буде впевнений, що потік нафтодоларів збережеться. Якщо глобальний Південь сигналізує, що за такі витівки росія стане цілковитим ізгоєм, кремль не піде на ядерну війну. В іншому разі після ядерного удару путіна хвилюватимуть уже не нові загарбання, а те, як втримати територіальну цілісність голодної країни, роздертої сепаратистськими настроями. Але спокуса нікуди не зникає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.