Вступ України до Альянсу є можливим і гарантує безпеку, але також це може означати, що ми надовго, якщо не назавжди, втратимо свої території
Генрі Кіссінджер висловив думку, що для безпеки Європи краще мати Україну в НАТО, мовляв, під наглядом старших, Київ не буде повертати окуповані території збройно. Технічно вступ України до НАТО можливий, попри територіальні проблеми, за приклад слугує історія Західної Німеччини. Блокування вступу України до НАТО є головним стратегічним планом кремля, адже назавжди виводить нашу країну з-під орбіти рф, але якщо це станеться, то може означати остаточну втрату територій. Втім, це не обов’язково, адже якщо росія залишиться під санкціями, її перетворення на «failed state» видається експертам майже неминучим.
З наближенням липневого саміту НАТО у Вільнюсі зберігається інтрига, надішлють союзники чіткий сигнал Україні про готовність прийняти до Альянсу, чи ні. З цього приводу, зі своїм баченням справи, висловилося чимало впливових політичних діячів та експертів, зокрема й Генрі Кіссінджер. Донедавна він вважав, що Україна не повинна бути в НАТО, але тепер змінив свою думку. В інтерв’ю The Economist він пояснив, що тепер це потрібно насамперед Альянсу.
«Зараз ми озброїли Україну до такого стану, що вона стане найкраще озброєною країною з найменш досвідченим у стратегії керівництвом у Європі. Якщо війна закінчиться так, як вона, ймовірно, закінчиться, коли росія втратить багато своїх здобутків, але збереже Севастополь, у нас може бути незадоволена росія, але також незадоволена Україна — іншими словами, баланс незадоволення», — вважає Кіссінджер.
Він переконаний, що потенційно це означає неминуче відновлення бойових дій росією чи Україною, адже без «чуйного керівництва» Заходу і Київ може вирішити повертати території силою. Тож війна в Європі знову відновиться.
«Отже, для безпеки Європи краще мати Україну в НАТО, де вона не зможе приймати національні рішення щодо територіальних претензій», — сказав він, і додав, що це також в інтересах не лише Києва, але й москви.
Кіссінджер каже, що поклав життя не те, аби найсильніші країни світу змогли утриматися від взаємного винищення. Тому вступ України в НАТО означатиме водночас і стримування, і захист нашої країни. А для того, аби знизити градус напруги, він вважає, що, Європа повинна намагатися покращити стосунки з росією. У сукупності це означає, що Київ за такого сценарію назавжди втрачає окуповані росією території, які не зможе відбити до укладання перемир’я, а далі повинен миритися з «хорошими росіянами».
Варто зазначити, що за статутом НАТО, країна, яка має територіальні претензії не може бути членом альянсу — це одна з причин, чому путін свого часу окупував Крим. Створення замороженого конфлікту та втрата територіальної цілісності мали стати гарантом того, що Україна назавжди залишиться у сфері впливу москви.
Тому серед варіантів гарантій безпеки, які розглядають для Києва пропонують рішення, подібні гарантіям Сполучених Штатів Кореї чи Ізраїлю. Мова йде здебільшого про зобов’язання фінансувати армію, водночас поки не зрозуміло, хто б погодився виступити таким гарантом і яка йому з того користь. Реалії такі, що Україна для США набагато менш важлива, ніж та ж Японія, а інших гарантів миру, як показує досвід, просто нема.
Але річ у тім, пише The New Yourk Times, що в історії вже були приклади, коли країна вступила до Альянсу, попри те, що частина її території була окупована — Німеччина. По завершенні Другої світової країна була окупована союзниками й розділена на дві частини, поки в Німецькій Демократичній Республіці комуністи будували «світле майбутнє», Федеративна Республіка Німеччина увійшла в НАТО. Як показує історія, ці частини Німеччини змогли об’єднатися в 1989 році, напередодні розпаду СРСР. Хоча й минуло понад тридцять років, є велика відмінність між цими частинами держави. При тому, кажуть, що Михайло Горбачов, коли давав згоду на возз’єднання, нібито хотів, аби Німеччина стала нейтральною, але вийшло геть не так.
Але в цьому сценарії варто розраховувати на той факт, що між Німеччиною та Україною є велика різниця: Сталін ніколи не казав, що росіяни й німці — це «один народ». Як швидко росія здатна репресіями, депортаціями та пропагандою знищувати все українське добре видно на прикладі Донецька та Луганська. Тож для України величезний ризик, що вона назавжди втратить частину території, особливо, якщо між ЄС та рф покращаться відносини.
За даними американської розвідки, блокування вступу України до НАТО — головний стратегічний план кремля. На його виконання направлено всі сили, навіть такі, як пости радника російської РНБО Дмитра Мєдвєдєва у twitter. Він намагається залякати європейців.
«Уявіть собі, що Україну приймають до Північноатлантичного альянсу нинішні тупі лідери: 1) НАТО вже веде гібридну війну проти росії; 2) український націоналістичний режим не полишатиме спроб повернути втрачені території; 3) на це доведеться жорстко відповісти всіма можливими засобами, і… 4) ось стаття 5 Вашингтонського договору», — написав він.
Тобто кремлю сподобалася ідея затримати за собою завойовані в України землі, а от вступ до НАТО — ні. Мєдвєдєв апелює до частини європейського політикуму, який остерігається того, що прийняття України під «ядерну парасольку» Альянсу означає перенесення війни вглиб євроатлантичних структур. Це примушує шукати різноманітні способи, аби якось вибудувати архітектуру безпеки в Європі.
Говорять про «корейський варіант», розглядають також залучення Китаю, що, як очікують повинно означати більшу відданість росії взятим зобов’язанням. Але Піднебесна, схоже, хоче слави миротворця, але не збирається брати на себе якісь серйозні зобов’язання. Тож ніякі з перелічених варіантів, крім членства в НАТО, не гарантує довготривалого миру.
Так чи інакше, вступ до НАТО видається благом для України. Тим більше, що процедура довготривала, і за цей час може статися що завгодно, наприклад, кремлівський вождь може померти, або у рф спалахне якась революція чи бунт. Путін з усіх сил намагається продемонструвати, що час на його боці, але це зовсім не очевидно. Зашифровані дані з держбюджету та ініціатива запровадити шестиденний робочий тиждень наочно це показують. Finfncial Times опублікувало дослідження, яке так і називається «Потьомкінська економіка путіна». У ньому йдеться про те, що росія маніпулює даними, такими як розмір ВВП, офіційним безробіттям та інфляцією, аби приховати плачевний стан економіки. Однак результати цього падіння стануть більш помітними в довготривалій перспективі.
Ймовірно також, що біль від масових втрат російських солдат врешті пробивається і через товсту шкіру російського народу. Видання The New Yourk Times опублікувало результати аналізу громадських настроїв штучним інтелектом FilterLabs. Він дослідив ставлення населення рф до втрат у війні на основі повідомлень у Telegram та публікаціям у соцмережах. І виявилося, що вони стають усе більш негативними в останні місяці, коли на «взяття Бахмута» пішло близько 100 000 життів російських загарбників. Штучний інтелект виявив, що настрої росіян стають все більш песимістичними з кінця лютого.
У виданні зазначають, що будь-яке опитування в росії чи в іншій авторитарній країні є неточним, оскільки респонденти часто говорять соціологам те, що, на їхню думку, хоче почути уряд. FilterLabs дає можливість дещо усунути це явище, але варто пам’ятати, що в країні, де садять до тюрми за лайк під дописом на користь України, населення також не дуже поспішає виливати душу в інтернеті.
Загалом, як і СРСР, росія не вічна: 46 % експертів Atlantic Council вважають, що впродовж найближчих десяти років вона розпадеться, або, як мінімум, стане «failed state» — країною яка не може забезпечити себе й уряд якої слабко контролює всю територію, а ще 21 % переконані, що країна-окупант, хоч і існуватиме, стане «failed state». При тому, не цей результат не дуже впливає те, як закінчиться війна. Якщо так, досить велика вірогідність, що росію незабаром чекатимуть внутрішні проблеми, під тиском яких вона впаде, а отже можна буде говорити про возз’єднання територій.
Колишній держсекретар США Кіссінджер є легендарною постаттю у світовій політиці. За 100 років свого життя він здобув незаперечний авторитет: його прихильники вважають його генієм за покращення відносин Сполучених Штатів із СРСР та Китаєм, що загрожувало перерости в Третю світову, а критики дорікають йому причетністю до багатьох поганих справ, як то конфлікт у Пакистані, коли США підтримували, по суті, геноцид. Його правилом завжди було «Мета виправдовує засоби». І хоч він давно відійшов від справ, слово цього республіканця є вагомим для багатьох.
Через це якось дивно уявляти, що він вважає реалістичним сценарій, коли Україна після утвердження стійкого миру вирішує напасти на росію. Це майже так само безглуздо, як і виправдання путіна, що він розпочав війну, бо інакше це зробив би Київ. Очевидно, що без підтримки Заходу така війна не триватиме довго й матиме для України погані наслідки.
То можливо, Кіссінджер не розкриває до кінця свої мотиви. Зрештою, ЗСУ мають зараз безпрецедентний досвід ведення сучасної війни у вкрай складних умовах, як визнавав воєнний злочинець Євген Пригожин, знають переваги й недоліки як натівського озброєння, так і радянських зразків техніки та озброєння. І багато з таких має на озброєнні Китай. Це може стати ще одним аргументом для Пекін не розпочинати наступ на Тайвань. Україна в НАТО була б важливою, з огляду, хоча б, на можливість навчати війська союзників. А ще тепер не важко уявити українських генералів у штабі Альянсу.
Раніше ми писали про те, що Франція заявила, що готова стати гарантом безпеки для України. А ще ми розповідали, що з’явилися чутки, що союзники схиляються до ідеї надати Україні гарантії безпеки за ізраїльським зразком.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.