Радниця ОП Вікторія Страхова запропонувала анулювати бронювання керівників і власників підприємств, де не вшановують пам'ять загиблих
Радниця Офісу президента Вікторія Страхова запропонувала нестандартний механізм тиску на недобросовісних роботодавців - анулювати бронювання від мобілізації для тих керівників і власників, чиї підприємства ігнорують хвилину мовчання. Ідею вона адресувала міністру оборони Михайлу Федорову та оприлюднила у своїх соцмережах. Дотримання хвилини мовчання є обов'язковим для всіх підприємств незалежно від форми власності, однак закон не передбачає прямого покарання за порушення. Пропозиція одразу викликала широке обговорення в суспільстві.
Про це вона написала про це у своєму Facebook-профілі. У дописі Вікторія Страхова назвала задум "ідеєю для справедливої мобілізації" і запропонувала залучити до перевірок співробітників ТЦК та поліції, які діяли б під прикриттям. Сама авторка визнала: виконати план мобілізації таким чином не факт, але "хоч привчимо людей до поваги".
"Пропоную в підприємствах, установах, організаціях, де не дотримуються хвилини мовчання - анулювати бронь керівника та власника, якщо навіть саме підприємство відноситься до критичних. Якщо ці "броньовики" не поважають пам'ять полеглих, то вважаю справедливим, що вони відчують, що таке війна. А фіксацію пропоную проводити співробітниками ТЦК та поліції під прикриттям", - наголосила радниця Банкової.

Хвилина мовчання щодня о 09:00 вшановує українців, зупиняється громадський транспорт, перериваються теле- і радіоефіри, а люди схиляють голови. Загальнонаціональна хвилина мовчання була запроваджена указом президента у перші дні повномасштабної війни і згодом стала частиною повсякденного життя. Хвилина мовчання є обов'язковою в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, а також на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності та управління.
Тим не менш для окремих категорій ігнорування ритуалу все ж може мати наслідки. Водії громадського транспорту, державні службовці та співробітники комунальних підприємств зобов'язані виконувати встановлені правила, тому свідоме ігнорування хвилини мовчання може призвести до дисциплінарних стягнень, аж до звільнення. Покарання загрожує й тим водіям, хто не зупиняється на вимогу поліції о 9:00.
Ще у 2014 році, задовго до призначення радницею Зеленського, Страхова відкрито пропонувала "відпустити Донбас". Відтоді, за спостереженнями журналістів, вона наполегливо вживала термін "конфлікт" щодо подій на сході.
"Якщо Донбас так не сприймає Україну, то, може, змінити територіальні кордони Донецької та Луганської областей, провести референдум за ст. 73 Конституції" - писала тоді ще майбутня радниця.

Окремий епізод - напад на журналістів програми "Схеми" у жовтні 2021 року. Тоді журналісти брали інтерв'ю у голови Укрексімбанку Євгена Мецгера, проте охорона побила пресу, забрала техніку та зачинила знімальну групу в кабінеті. У наглядовій раді, навіть після оприлюднення скандального відео, продовжували захищати главу правління.
Членкиня ради Вікторія Страхова заявила, що хоче "написати свою позицію, як людини, яка знає відсотків 30% журналістів". Вона спочатку вибачилась за застосування сили, зазначивши, що "насильство не може бути виправдане". Однак потім повернулася до теми провокацій з боку преси.
Справа про напад на журналістів "Схем" не завершилася відставками. Директор департаменту безпеки Укрексімбанку Ігор Тельбізов, який побив журналістів, поновлений на посаді - і йому мають виплатити 8 мільйонів гривень компенсації. Таке рішення ухвалив Голосіївський суд Києва.
Радниця також публічно називала російсько-українську війну на Донбасі "конфліктом" - і це далеко не перша її неоднозначна заява.Неоднозначне висловлювання Страхова оприлюднила у себе на сторінці в Facebook - у пості про захід у першій соборній мечеті Києва "Ар-Рахма". Зокрема, вона написала:
"У межах врегулювання конфлікту на Донбасі залучаємо представників усіх конфесій".

У коментарях підписники нагадали: уже восьмий рік події на сході України є нічим іншим, як війною, яку розв'язала країна-агресор РФ. А не "конфліктом".
Відреагував на пост Страхової також ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. Він наголосив, що навіть міжнародні партнери України відкрито називають війну на Донбасі своїми іменами. Проте, на жаль, не радниця президента.
"Це в міністра оборони США [Ллойда Остіна, який заявив, що саме Росія розпочала війну на сході України] – війна, а у радниці президента України, представника української делегації в соціально-економічній підгрупі Тристоронньої контактної групи Вікторії Страхової – "канфлікт на Данбассє". І, ви будете "сміятися", але вона ще й член наглядової ради того самого Укрексімбанку. Мецгер їх усіх знає…" - коментував Омелян на своїй сторінці у Facebook.
"А у кого це конфлікт на Донбасі, соромлюсь спитати?", "Просто люди зайняті російсько-українською війною і не в курсі ваших конфліктів, розкажіть, цікаво", - обурювалися користувачі.
Є ще один примітний епізод із біографії Страхової. Під час націоналізації ПриватБанку у 2017 році - коли вона обіймала посаду корпоративного секретаря цієї фінустанови - Страхова раптом почала публікувати у Facebook власні "інсайди" про роботу наглядової ради банку. Вона влаштовувала в соцмережах публічний розбір внутрішньої кухні, що суперечило елементарним нормам корпоративної культури для особи з доступом до конфіденційних матеріалів.
Цей цикл "Приватбанк Leaks" складався з семи "новел". При цьому писала вона як про колишнього власника Коломойського, так і про призначену державою Шлапака. ПриватБанк звільнив Страхову у липні 2017 року, і за нею закріпилася репутація скандальної та ненадійної.
Пропозиція Страхової прозвучала в момент, коли реформа ТЦК та мобілізації наближається до нового етапу. Команда Михайла Федорова готує другий етап армійської реформи, що стосується роботи ТЦК та СП. Міністерство оборони планує запустити трансформацію принципів мобілізації вже у липні. Однією з найболючіших проблем залишається так звана "бусифікація" - практика примусового доставлення людей до територіальних центрів комплектування. Федоров наголосив, що відповідальність за мобілізацію раніше фактично переклали на військових і поліцію, однак саму систему належним чином не змінили.
Перший етап реформи вже стартував. Фінансовою основою першого етапу трансформації Сил оборони стали близько 60 млрд гривень, які вдалося вивільнити після масштабного внутрішнього аудиту Міноборони. Він зосереджений на суттєвому підвищенні зарплат і створенні системи контрактів. Другий етап охопить безпосередньо нову модель мобілізації, яка покликана зробити службу більш прогнозованою і справедливою.
Раніше в Міноборони оголосили, що готують реформу мобілізації та ТЦК, спрямовану на підвищення прозорості служби. Ключова мета - зробити перспективи мобілізації зрозумілішими для громадян, зокрема пояснити умови та терміни служби під час тривалої війни. Детальніше про те, коли реформа ТЦК стартує офіційно та як її реалізовуватимуть, Informator.ua розповідав раніше.
Водночас плани Федорова зіткнулися з серйозним спротивом. Попри критичну важливість системи ТЦК та СП, вона досі не запрацювала злагоджено. Систему регулярно дискредитують окремі елементи: ЗМІ пишуть про хабарництво працівників ТЦК, підозри для посадовців та звільнення начальників. Про те, як реформа мобілізації зіштовхнулася з критикою генералів, які виступили проти міністра Федорова, детально писав Informator.ua.