Нардеп Рахманін поставив під сумнів фінансування ініціатив Міноборони, а звільнені генерали Гаврилюк та Мойсюк раптово розповіли неочікувані деталі відставки
Міністр оборони Михайло Федоров просуває амбітну реформу армії - контракти замість мобілізації, різке підвищення зарплат і добровільний рекрутинг. Підвищення виплат піхоті та зміна підходів до призову обговорюються вже кілька місяців, однак тепер проти ініціатив міністра відкрито виступають і законодавці, і щойно звільнені заступники. З 8 червня у медіапросторі з'явилася хвиля критичних матеріалів щодо планів Федорова - і показово, що підключилися навіть авторитетні видання та депутати. Навколо реформи розгортається прихована, але дедалі гостріша боротьба між Міноборони та Генеральним штабом.
Перший залп зробив член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін. В інтерв'ю виданню Радіо NV він поставив ключове питання - де гроші на обіцяні надвисокі виплати військовим. Рахманін не заперечує сам задум, але наполягає: конкретного фінансового джерела для реформи поки що немає.
"Тобто я прогнозую, що, можливо, вони якимось чином це передбачають, але поки що ці гроші помацати руками неможливо. Я не розумію, які саме гроші будуть на це спрямовані. Питання дуже просте і дуже предметне: розкажіть, з яких самих фінансових ресурсів, яким чином ви будете ці гроші виділяти. І я думаю, що жодних проблем з голосуванням у Верховній Раді подібних змін до бюджету не буде. Але поки що ми не знаємо, звідки ці гроші беруться", - заявив нардеп.

Паралельно публічного розголосу набула й кадрова тема. Радіо NV з посиланням на власні джерела повідомило, що звільнення заступників міністра оборони Івана Гаврилюка та Євгена Мойсюка відбулося через глибоку "дискомунікацію" і системні розбіжності з оновленою командою Федорова. Генерали та нове керівництво начебт кардинально розійшлися в баченні реформ - зокрема щодо цифровізації, виплат військовим і підходів до оборонних закупівель.
Як розповів генерал Іван Гаврилюк про розмову з Федоровим 18 травня:
"18 числа відбулась розмова, на якій він сказав: "Я до вас жодних претензій не маю щодо вашої роботи, але у нас нова команда, молода команда". І я не вписуюсь в картину."
Як виклав аналогічну версію подій його колега Євген Мойсюк:
"18 травня міністр запросив мене на бесіду, де повідомив, що у нього є інше бачення і не відбулося повноцінного злиття мене з його командою, і мені варто залишити посаду. У вівторок я написав рапорт на звільнення."

Критики Федорова активно використовують ці свідчення, щоб зобразити звільнення генералів як ризик для обороноздатності - нібито міністр позбувся досвідчених стратегів і замінив їх командою без бойового досвіду.
За суттю реформи Федоров пропонує перевести всіх військовослужбовців на контракти та різко підвищити зарплати - насамперед піхоті та штурмовикам. Через три роки планується перейти до добровільної служби за фінансовою мотивацією. Реєстр вакансій армії показує: ЗСУ потребують передусім піхоти та штурмовиків, тоді як більшість інших позицій вже закриті.
Саме тут і пролягає невидимий, але реальний розлом між Міноборони та Генеральним штабом. Від позиції головкома ЗСУ Олександра Сирського залежить, коли і в якому вигляді питання реформи буде внесене до парламенту. Сирський публічно цю розбіжність не коментує і демонструє лояльність президентові - насамперед тим, що не мітить у політику: ймовірно, хоча й невідомо, що це "підкупає" главу держави - проте фактично є головним гальмом на шляху до реформи Федорова.

Є й ще один вимір цього конфлікту - корупційний. Перехід до контрактної армії з прозорими виплатами суттєво скоротить схеми навколо "зняття з розшуку" та різноманітних схем щодо "звільнень від служби". Це позбавляє тіньового заробітку цілий ланцюг причетних у системі Сухопутних військ - і опір реформі має цілком матеріальне пояснення.
Радник міністра оборони Сергій Стерненко раніше заявив, що з червня в Україні мала розпочатися велика реформа армії. Військове керівництво планує повністю змінити підхід до мобілізації, щоб зробити службу зрозумілішою та чеснішою для фронтовиків. Нові правила, казав він, впроваджуватимуть поетапно, змінюючи умови контрактів, грошове забезпечення та правила демобілізації.
Водночас у владі обговорюють підвищення зарплат військовим - аж до семи тисяч доларів для піхоти. Паралельно йде реорганізація системи ТЦК, щоб відмовитися від примусового призову на користь фінансової мотивації. Сирський свого часу стверджував, що ТЦК забезпечують близько 90% мобілізації, тоді як добровільний рекрутинг дає лише 10%.
Саме цю пропорцію законопроєкт про реорганізацію ТЦК та ідеї Федорова покликані докорінно змінити. Питання лише в тому, чи знайдуться для цього гроші. І чи переможе Федоров у внутрішньому протистоянні з тими, кому нинішня система вигідна.