ВР не змогла призначити суддів Конституційного суду: монобільшості забракло голосів
Це ставить під питання євроінтеграцію України та спроможність парламентської монобільшості ухвалювати важливі для України рішення
Верховна Рада України 8 жовтня провалила голосування за призначення суддів Конституційного Суду. Жоден із чотирьох кандидатів не набрав необхідних голосів народних депутатів. У Конституційному суді зараз п’ять вакантних місць: одного суддю має призначити президент, двох - парламент і ще два - з’їзд суддів. Провал голосування - дуже неприємний сигнал. По-перше, пробуксовка реформи КС - удар по євроінтеграції України. А по-друге - це фіаско примушує сумніватися в тому, що монобільшість у Верховній Раді все ще існує.
На дві вакантні посади претендували:
- Захар Тропін - директор Департаменту міжнародного співробітництва Мін’юсту;
- Оксана Клименко - головний науковий консультант Дослідницької служби Верховної Ради;
- Юлія Кириченко - член правління Центру політико-правових реформ, радник голови парламенту Руслана Стефанчука;
- Тарас Цимбалістий - прокурор Офісу Генерального прокурора.
Попередньо дорадча група експертів, до якої входили міжнародні представники, найвищу оцінку надала Тропіну - 5 голосів підтримки, Клименко отримала 4, Кириченко та Цимбалістий - по 3. Втім, жоден з кандидатів не набрав необхідну для призначення кількість голосів. В результаті спікер Верховної Ради Стефанчук запропонував оголосити новий конкурс для відбору кандидатів.
“Це може затягнути призначення на тривалий термін і поставити під сумнів спроможність України виконувати євроінтеграційні зобов’язання у визначені терміни. Недоукомплектований склад Конституційного Суду ставить під загрозу його спроможність повноцінно здійснювати конституційний контроль, що є критично важливим для функціонування правової держави та ефективної реалізації реформ”, - зазначила аналітики Реанімаційного пакету реформ.
Євроінтеграція України під питанням
Аналітики Фундації DEJURE зазначають, що наразі Україна виглядає неспроможною виконати власні обіцянки. Адже реформа Конституційного Суду — перша із семи вимог, які Україна отримала, щоб зберегти статус кандидата та відкрити перемовини про вступ до ЄС.
“Верховна Рада 8 місяців затягувала призначення суддів на ці дві вакантні посади у КСУ. Тепер, після провалу голосування, процес знову треба запускати з нуля: оголошувати конкурс і залучати Дорадчу групу експертів. І що гірше — така безвідповідальність демотивує доброчесних юристів брати участь у відкритих конкурсах. Бо навіщо витрачати час і зусилля, якщо навіть після чесної перемоги тебе просто не призначать? Вочевидь, розрахунок політиків отримати, замість незалежних, керованих кандидатів у майбутньому. Залишати Конституційний Суд на межі кворуму — це підривати і довіру громадян, і європейську перспективу держави. Адже Конституційний Суд — ключовий для будь-яких реформ і забезпечення верховенства права в Україні”, - йдеться в заяві DEJURE.
Народні депутати не можуть не розуміти важливість питання. Тож, провал голосування може стати симптомом остаточного краху монобільшості, а отже, проблеми з ухваленням важливих рішень у Верховній Раді буде наростати.
Чому Конституційний Суд не може працювати
У серпні 2023 року президент Володимир Зеленський підписав закон про зміну процедури відбору суддів Конституційного суду. Він необхідний для виконання критеріїв Єврокомісії шляхом України до членства в ЄС. У травні 2024 року Рада призначила першого суддю КСУ за конкурсним відбором. Ним став Сергій Різник, який здобув перемогу на рейтинговому голосуванні.
З 27 січня 2025 року Конституційний Суд України не має необхідного кворуму для ухвалення рішень. У той день сплив дев’ятирічний строк повноважень одразу трьох суддів, після чого в складі КСУ залишилося лише 11 суддів із 18 потрібних. Для роботи суду необхідна присутність щонайменше 12 суддів. Загалом вакантними залишалися сім посад. У червні 2025 року президент Володимир Зеленський призначив до складу КСУ Олександра Водяннікова, а у вересні - Юлія Барабаша.
Таким чином, нині за президентською квотою лишається ще одна вільна посада судді Конституційного Суду, а Верховна Рада досі не заповнила дві свої вакансії.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
