"Внєшнєє управлєніє" та румунське вторгнення в Гагаузію: Москва готує втручання в справи Молдови

Росія впроваджує в інформаційний простір наративи про втрату суверенітету Молдови. У такий спосіб Кремль поширює сумніви в незалежності Кишинева та готує підставу для втручання у внутрішні справи країни. Фаворитка Москви на майбутніх президентських виборах у Молдові Євгенія Гуцул заявила про перспективу відокремлення Гагаузької автономії в разі спроби об’єднання з Румунією і це дає Росії простір для впливу на громадську думку. Ідея про об’єднання держав існує давно, але наразі вона непопулярна, а її реалізація є занадто складною і ризикованою.

"Внєшнєє управлєніє"

Тепер абсолютно ясно, що саме башканка (очільниця) Гагаузької автономії Євгенія Гуцул стане фавориткою Кремля на майбутніх президентських виборах у Молдові. Вона ніби вже стала очільником держави: зустрічається з вождем росіян Володимиром Путіним, веде перемовини про пільги на газ та особливі умови експорту для свого регіона, заявляє про намір Гагаузії отримати доступ до російської платіжної системи «Мир». Але якщо Гуцул не оберуть, у Кремля є «план Б» — розкол країни. І байдуже, що привід абсолютно надуманий.

У понеділок, 8 квітня, башканка Гагаузії дала інтерв’ю для російських пропагандистів, вона повторила улюблену мантру Медведчука про "внєшнєє управлєніє". Мовляв, уряд Маї Санду тотально контролюється з Бухареста, вона хоче знищити країну і взагалі є маріонеткою Заходу й НАТО. А якісь прорумунські сили 30 років ведуть "антимолдавську пропаганду", спрямовану на тотальну румунізацію та у підсумку хочуть об’єднати дві країни — не те що Росія, яка завжди була "другом молдовського народу".

"Якщо нинішня влада Молдови вибере об’єднання (з Румунією — ред.), автономний регіон Гагаузія не буде мовчати… Будь-яка ініціатива об’єднання призведе до негайного початку процедури відокремлення Гагаузії та повернення до незалежної Республіки Гагаузія", — написала вона у своєму Telegram-каналі в неділю.

Тригером для таких заяв стало привітання прем’єр-міністра Румунії Марчела Чолаку до румунського народу з нагоди Дня приєднання Бессарабії до Румунії, у якому він висловив радість із приводу "свята душі румунів на обох берегах Прута". У цих словах Гуцул побачила претензію на поглинання Молдови й, навіть, загрозу застосування сили проти непокірної Гагаузії зі сторони "гауляйтера" Маї Санду Кишинева.

Інститут вивчення війни (ISW) вважає, що наратив про повну або часткову втрату суверенітету Кишиневу є основою плану Кремля з розхитування ситуації в Молдові: він виправдовує різні прояви агресії. Аналітики нагадують, що після Революції Гідності втрату незалежності приписували Україні, після вступу в НАТО — Фінляндії, а після спроб уряду Нікола Пашиняна встановити контакти з європейськими країнами — Вірменії.

Чому Гагаузи так люблять Путіна

Гагаузія розташована на півдні Молдови. Приблизно 80 % з її 160 тисяч населення складають власне гагаузи. Це 4,6 % всього населення Молдови.

Гагаузи — православні християни тюркського походження, які вже тисячу років проживають у Причорномор’ї. Як вважається, у літописах їхніх предків називали "торками", частина з них прийняла християнство з Києва. Вони потерпали від утисків турків-османів і отримали полегшення на початку XIX століття, коли Російська імперія встановила над регіоном свій контроль. Це стало основою для лояльності до Росії, яка потім трансформувалася у вірність Радянському Союзу та Російській федерації.

У 1990 році, під час розпаду СРСР, Придністров’я і Гагаузія проголосили незалежність. Вони боялися перспективи об’єднання Молдови з Румунією і намагалися зберегти залишки знайомого "совка". Щоб уникнути загострення з Росією, Кишинів пішов на переговори із сепаратистами. Компроміс з Гагаузією передбачав широку автономію та право вийти зі складу Молдови, якщо колись зайде мова про приєднання до Румунії. Так що формально Євгенія Гуцул нічого не порушила, роблячи такі заяви. Багато гагаузів переконані, що влада нехтує їхніми правами, не надає належне фінансування. Зрештою, хоч башкан Гагаузії за Конституцією входить до складу уряду, Кишинів не запрошує Євгенію Гуцул на засідання, бо вважає вибори сфальшованими.

У Гагаузії розглядають автономію як засіб збереження "російського світу": свою мову гагаузи практично втратили й тотально користуються російською. Кремлівська пропаганда має тут благодатний ґрунт. До російсько-української війни в гагаузів двоїсте ставлення: з одного боку 93 % респондентів виступають за тісніші відносини з Росією і не визнають її агресором, з іншого вони симпатизують українцям та тепло приймають біженців.

У 2023 році, під час другого туру виборів очільника Гагаузії, Гуцул набрала солідні 52,34 % голосів. До того ж вона колишня членкиня забороненої в Молдові, але доволі популярної партії "ШОР" і це дає їй хороші шанси на президентських перегонах. Конституційний суд республіки розв’язав їй руки, коли скасував норму законодавства, яка забороняла "шорівцям" упродовж 5 років балотуватися на державної посади. Але якщо не вийде перемогти, завжди є варіанти: можна заявити, що об’єднання з Євросоюзом — те саме, що поглинання Румунією і проголосити незалежність Гагаузії. Як мінімум, це повинно налякати молдаван і вплинути на їхнє голосування на референдумі щодо приєднання до ЄС.

"Громадську думку підготували, людей накачали. Захочуть — витягнуть людей на вулицю і інфільтрують в такі протести молодчиків, які будуть створювати провокації. Росія щедро поливає Молдову та Гагаузію бензином, якщо можна використати таку метафору. І чекає, коли це все можна буде підпалити", — каже журналіст Михайло Сиркели.

Об’єднання нації?

Наразі ідея приєднання до Румунії непопулярна не лише в Гагаузії, народ якої ностальгує за СРСР, але й у Молдові. Опитування «CBS-Research», проведене торік, демонструє, що лише 40 % молдаван хоче такого злиття, 33 % підтримують вступ до НАТО, при тому 58 % виступає за вступ до ЄС.

Частково причиною є російська пропаганда та агентурний вплив: "ШОР" та комуністи, прихильники яких часто не розуміють румунської, активно виступають за окремішність молдавської нації. Вони залякують зубожінням, мовляв, вступ до ЄС перетворить громадян найбіднішої країни Європи на жебраків. Хоч один лише статус кандидата на вступ до ЄС відкрив величезні перспективи, молдовський бізнес боїться конкуренції, оскільки ВВП Румунії у 22 рази більший. Є ще потужний фактор російської православної церкви, ностальгія за СРСР у частини населення та страх спровокувати агресію Росії.

Але Євгенія Гуцул у дечому права: кількість громадян Молдови, які вважають себе румунами справді безупинно росте. Ще 10 років тому лише 30 % респондентів підтримували об’єднання з Румунією, але за цей час виросло нове покоління. Якщо Україна вийде з війни на гідних умовах, таких стане більше. Партія та уряд Санду зробили важливий крок на зустріч цьому, коли внесли до Конституції Молдови поправку, згідно з якою молдавська та румунська вважаються однією мовою.

На думку багатьох румун термін "Республіка Молдова" є штучним, щось на зразок "ДНР". Для них молдавани не окремий народ, а етнічна група, як для українців лемки, поліщуки чи гуцули. Юридично молдавани не "отримують" громадянство Румунії, а "відновлюють". Бухарест всіляко підтримує євроінтеграцію Кишинева, і навіть готує зміни до свого законодавства, щоб на випадок небезпеки зі сторони російського Придністров’я мати можливість допомогти військово.

І водночас як показує соцопитування Avangarde, об’єднання з Молдовою підтримує заледве 40 % румун. Вони стурбовані можливими негативними наслідками для економіки, розбіжностями в менталітеті та перспективою війни з Росією, яка розглядає Молдову як свою сферу впливу.

На заваді такому об’єднанню є договори Румунії про вступ до НАТО та ЄС: вони передбачають, що Бухарест відмовляється від будь-яких територіальних претензій. Теоретично, можна припустити, що Румунія тимчасово вийде із цих союзів, аби приєднати Молдову. Але, до прикладу, вступ Швеції в Альянс продемонстрував, з якими труднощами Бухарест може зустрітися, коли спробує повернутися.

Більш бажаним є варіант об’єднання, як це зробила Німеччина після падіння “Берлінського муру”. Але наразі набагато простіше допомогти Кишиневу вступити в ЄС та НАТО, що фактично знищить кордони й запровадить одну валюту. Тоді можна рухатися далі.

Ще у 2007 році президент Румунії Траян Бесеску запропонував автоматично надавати громадянство його країни всім молдаванам. Тоді це викликало протест у Брюсселі, адже понад 2,5 мільйони громадян поза Євросоюзом фактично стали б громадянами ЄС. Після євроінтеграції Молдови ця проблема зникне. А якщо Кишинів внесе дзеркальні поправки до своїх законів, існування двох держав може стати суто формальним.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.