НАТО вимагає права формувати роль альянсу у майбутній мирній угоді щодо України та незадоволені тим, що їх довго лишали осторонь. Союзники також дискутують про власні «червоні лінії» й те, як НАТО взаємодіятиме з Росією після можливого підписання угоди
Країни НАТО вимагають права впливати на те, яку роль відіграватиме альянс у можливій мирній угоді щодо завершення російської війни проти України. Союзники досі були фактично усунуті від перемовин, і це дедалі більше їх непокоїть. За словами чотирьох дипломатів НАТО, попри те що сама угода досі лишається невизначеною, окремі країни вже позначили свої «червоні лінії».
Як пише Politico, йдеться про питання членства України в альянсі, розміщення військ і зброї на території союзників, а також дотримання міжнародного права. Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен розповіла, що партнери зараз разом визначають ці межі. Активізація обговорень почалася після того, як європейські столиці застала зненацька мирна ініціатива, підготовлена за участі США та Росії наприкінці минулого місяця, та яку багато хто побачив як вигідну Москві. Європейці висунули свою зустрічну пропозицію, та чіткого прогресу поки немає.
«Зрештою, саме НАТО вирішуватиме питання НАТО», - сказала Валтонен.
У середу в Брюсселі збираються міністри закордонних справ країн НАТО - це стане першою реальною можливістю обговорити рамки майбутнього плану всередині альянсу. Зустріч відбувається після важливих перемовин посланця США Стіва Віткоффа з Володимиром Путіним у Москві.
«Дуже важливо, що США очолюють ці зусилля», - заявив генсек НАТО Марк Рютте.
Але він підкреслив: «будь-які питання про НАТО в угоді щодо припинення війни будуть обговорені окремо з НАТО». Рютте визнав, що досі серед союзників «немає консенсусу» щодо вступу України, але нагадав: політика відкритих дверей, закріплена в договорі 1949 року, «залишається чинною».
Попередній проєкт мирного плану містив жорсткі вимоги до альянсу - від заборони приймати нових членів і до обмежень на розміщення військ в Україні, а також пункт, який повністю закривав Україні шлях до НАТО. За словами Рютте, ці положення «рухнулися» під час подальших перемовин. Валтонен підтвердила, що «багато пунктів» з початкової версії щодо ролі Європи та НАТО були «прибрані» у нових редакціях. Водночас європейська контрпропозиція теж містила свої вимоги - ненападний пакт між НАТО та Росією, заборону постійної присутності військ союзників в Україні та розміщення винищувачів НАТО в Польщі.
За словами двох дипломатів НАТО, у приватних розмовах деякі союзники вважають, що Вашингтон міг би активніше консультуватися з ними щодо мирного процесу. У понеділок посол США при НАТО Метью Вітакер вперше провів офіційний брифінг для колег, майже через два тижні після витоку первинного документа. Невдоволення посилює й те, що держсекретар США Марко Рубіо пропустить зустріч у середу - замість нього приїде його заступник Крістофер Ландау.
«Відсутність Рубіо стане хибним сигналом у момент, коли Америка має тісніше координувати дії з Європою», - сказала колишня речниця НАТО Оана Лунгеску.
Публічно ж союзники уникають гострих оцінок. Утім, як кажуть два дипломати, частина країн навіть воліла б, щоб Рубіо обрав переговори з Росією замість брюссельської зустрічі, бо вважають його уважнішим до європейських інтересів у мирному процесі. Паралельно союзникам доведеться визначитися, що буде з роллю НАТО після укладення угоди. Зокрема, чи відновлювати Раду НАТО–Росія - інструмент, який давно не працює.
2 грудня перемовники зі США Стів Віткофф і Джаред Кушнер відвідали Москву, де провели п'ятигодинну зустріч з Путіним. Як пише видання Politico, зустріч завершилася без жодних домовленостей. Помічник Путіна Юрій Ушаков назвав бесіду "корисною, конструктивною і вельми змістовною", але додав, що попереду ще "багато роботи".
Журналіст Euronews Алекс Рафоглу повідомив, що Віткофф скасував зустріч з президентом Володимиром Зеленським нібито на прохання Кремля. Вона мала пройти у Брюсселі 3 грудня. Офіційно цю інформацію не підтверджували.