Кандидатам групи Шора дозволили конкурувати з Санду: кремль створює точки нестабільності, щоб розірвати Молдову
Проросійські політики в Республіці Молдова отримали дозвіл балотуватися на виборах президента й це розширює можливості для гібридної агресії рф
Рішення Конституційного суду Молдови про дозвіл політикам із забороненої партії "ШОР" балотуватися на президентських виборах відкриває перед кремлем нові можливості щодо дестабілізації країни. Москва зібрала коаліцію опозиційних сил і тепер має обрати свого основного кандидата для протистояння проєвропейської президентки Маї Санду. Втім, спецслужби повідомляють, що головною стратегією кремля є намір дестабілізувати країну, використовуючи різні точки напруження. Йдеться передовсім про Гагаузію, Придністров’я та масові протести в самому Кишиневі.
"ШОР" повертається у велику політику
Конституційний суд Молдови дозволив колишнім членам забороненої проросійської партії "ШОР" брати участь у виборах. Рішення скасовує поправки до законодавства про мораторій на їхню участь у політичному житті країни на 5 років, запроваджені у 2023 році, повідомляє NewsMaker. Свої висновки суд обґрунтовує процедурними моментами, які передували законодавчим змінам.
Очільника проросійської політсили "ШОР", Ілана Шора, у 2023 році заочно засудили за шахрайство до 15 років ув’язнення. Його звинувачують у "крадіжці століття" - у 2014–2015 роках, в часи його прем’єрства, один мільярд доларів зник із банківської системи Молдови. Шор переховується від відповідальності в Ізраїлі, але його однопартійці активно діють на Батьківщині та показали гарні результати на місцевих виборах. Ще небезпечнішою є співпраця проросійської опозиції: мером Кишинева став кандидат Соціалістичної партії Іон Чебан.
Тепер Майя Санду ризикує отримати потужного конкурента на виборах президента в листопаді, в один день із яким відбуватиметься референдум про вступ до Євросоюзу, а щонайгірше — новий виклик для внутрішньої стабільності. Кишинів так просто не змириться з присудом. Спікер Парламенту Ігор Гросу заявив, що поважає рішення Конституційного суду, але докладе максимуму зусиль, аби жодна особа, пов’язана зі злочинними організаціями, не балотувалася на державні посади.
"Ми внесемо корективи відповідно до рішення суду, але не дозволимо злочинним групам узяти під контроль виборчий процес і підірвати демократію в Республіці Молдова", — цитує Гросу видання Reuters.
Оптимістичні настрої проросійської тусовки
Проєвропейський уряд Маї Санду вважає "ШОР" та її сателітів маріонетками путіна, а росію — найбільшою небезпекою для внутрішньої стабільності. У вересні 2022 року, коли росія підійняла до небачених висот тарифи на газ, ця партія провела масштабну антиурядову кампанію. Вони вимагали від Санду оплатити платіжки за енергоносії, згорнути з курсу на ЄС та повернутися в орбіту впливу кремля. Загальносвітове падіння цін на енергоносії та успіхи на шляху до євроінтеграції притлумили ці настрої, але може спалахнути з іншого боку.
Крім внутрішньої дестабілізації москва використовує проти Молдови загрозу зі сторони свого невизнаного анклаву в Придністров’ї та проросійські настрої в автономному регіоні Гагаузія. В березні 2024 року обидва регіони шукали підтримки путіна. Губернаторка гагаузів Євгенія Гуцул має тісні зв’язки з кремлем та олігархом Шором, вважається ставленицею олігарха-втікача. Її розглядають, як одну з основних претенденток на роль єдиного кандидата опозиції.
На початку березня 100 активістів партії "Відродження", яка увібрала в себе "шорівців" після заборони партії, і Євгенія Гуцул взяли участь у Всесвітньому фестивалі молоді в Сочі. Очільниця Гагаузії навіть зустрічалися з володимиром путіним і це дуже схоже на оглядини.
Депутат парламенту з команди Шора, член партії-сателіта «Відродження» Олександр Суходольський у вівторок, 26 березня відвідував москву, де зустрівся з головою комітету Держдуми в закордонних справах, депутатом Леонідом Слуцьким. Він дав інтерв’ю пропагандистському медіа Sputnik, у якому висловив підтримку Гуцул та заявив, що, мовляв, євроінтеграція не на часі.
"Кажуть, сьогодні треба діяти і йти шляхом євроінтеграції — ми не бачимо в цьому сенсу. Тому що країна йде євроінтеграційним шляхом уже більш як 3–4 роки, і для звичайного громадянина Республіки Молдова євроінтеграція асоціюється з відчуттям бідності, незахищеності та хибним шляхом Республіки Молдова… Росія і російський народ завжди були справжнім другом і братом молдовського народу. Ми повертаємося до того, що сьогодні Захід намагається максимально віддалити нас", — цитує його молдавська агенція Stiri.
Молдовські спецслужби заявляють, що саме антиєвропейські наративи та сепаратизм мають стати основою гібридної стратегії кремля проти Кишинева. Слуцький пообіцяв Суходольському співпрацю в культурній, соціальній, гуманітарних сферах та висловив надію, що відносини між країнами покращаться.
План дестабілізації
На початку березня голова Служби розвідки та безпеки (SIS) Республіки Молдова Александру Мустята заявив, що є дані про намір рф скомпрометувати євроінтеграцію Молдови. Для цього кремль діятиме використовуючи не лише відкрито проросійських політиків, але й політичних акторів, які, нібито, виступають із патріотичної позиції, але мають зв’язки зі злочинними колами. Варто зауважити, що крім Євгенії Гуцул, ймовірно, конкурентом Санду стане також Ренато Усатий, мер Бєльць, другого за величиною міста в Молдові, ім’я якого фігурує в кількох кримінальних скандалах.
"Деталі вказують на стратегії, заплановані на 2024 і 2025 роки, які передбачають підтримку проросійських політичних діячів, які мають зв’язки зі спецслужбами, організованими злочинними групами та керівництвом кремля. Прогнозується виникнення кількох криз у кількох соціально-політичних сферах, плануються соціальні зіткнення для розпалювання міжетнічної ворожнечі, безпекові кризи в Гагаузькій автономії чи Придністровському регіоні", — заявив він.
SIS заявляє, що план кремля передбачає створення кількох осередків нестабільності: доки сепаратисти розхитуватимуть Гагаузію та Придністров’я, група Ілана Шора намагатиметься провадити протести в Кишиневі. При тому головна ставка буде саме на посилення радикальних сепаратистських тенденцій у Гагаузії.
У звіті Інституту вивчення війни (ISW) від 26 березня зазначають, що після рішення Конституційного суду москва, ймовірно, змінить свої гібридні операції в Молдові, більш покладаючись на "шорівців". Тепер, схоже, кремль вирішує, до якого сценарію вдатися: спробувати захопити владу в Кишиневі, сконсолідувавши сили опозиції, чи ослабити країну, створивши нові квазіутворення в Гагаузії та Придністров’ї й гарантувати повернення проросійського уряду за "грузинським сценарієм". Втім, перший варіант не виключає другого.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
