Суд не побачив порушень з боку банку у справі про списання неустойки з кредитної картки клієнта.
Шевченківський районний суд міста Києва 3 вересня відмовив у задоволенні позову військовослужбовця Служби безпеки України до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", який вимагав визнати неправомірним списання неустойки з кредитної картки та відшкодувати 1133,26 гривні збитків і 2000 гривень моральної шкоди. Чоловік стверджував, що працівники банку під час переоформлення зарплатної картки в вересні 2020 року змусили його оформити ще й кредитну картку на невигідних умовах.
Позов до суду надійшов ще у серпні 2021 року, і в ньому чоловік просив визнати неправомірними дії Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головне управління по м. Києва та Київській області щодо нарахування неустойки, штрафів і пені під час дії карантину, йдеться у рішенні Єдиного державного реєстру судових рішень. За словами позивача, з березня 1999 року він проходив кадрову військову службу в СБУ, а з 2010 року був клієнтом банку в межах зарплатного проєкту установи з СБУ.
У листопаді 2015 року чоловік подав до банку довідку про проходження військової служби, і з 4 листопада 2015 року на його зарплатну картку встановили кредитний ліміт у розмірі 15 000 гривень. Позивач стверджував, що 24 вересня 2020 року під час переоформлення зарплатної картки представники банку спонукали й змусили його, крім карти для нарахування грошового утримання військовослужбовця, оформити ще й окрему кредитну картку на несправедливих умовах - без належного роз'яснення нового платежу у вигляді щомісячної комісії 3,2% від суми заборгованості.
Позивач також зазначав, що 26 вересня 2020 року банк самовільно, без укладення додаткових договорів, провів рефінансування кредитного ліміту, встановленого раніше на зарплатному рахунку, перенісши овердрафт на кредитну картку та встановивши кредитну лінію вже в сумі 89 000 гривень. За словами чоловіка, він активував кредитну картку лише 9 листопада 2020 року, а до того нею взагалі не користувався.
Суд встановив, що 24 вересня 2020 року між банком і позивачем шляхом підписання заяви про приєднання №23399/060317 було укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Своєю чергою банк надав суду підтвердження, що листами повідомляв позивача про умови нарахувань:
Суд також звернув увагу, що факт отримання кредитних коштів у межах ліміту 89 000 гривень позивач не оспорював. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено неправомірності дій банку, порушення його законних прав чи норм чинного законодавства.
Суд встановив, що, підписавши заяву про приєднання, позивач засвідчив ознайомлення з паспортом споживчого кредиту та таблицею визначення сукупної вартості кредиту, які є невід'ємною частиною договору й розміщені на офіційному сайті банку. Суд зазначив, що учасник справи підтвердив, що умови користування кредитною лінією йому зрозумілі й не потребують додаткового тлумачення.
Оскільки вимоги про відшкодування збитків у сумі 1133,26 гривні та моральної шкоди в розмірі 2000 гривень суд визнав похідними від вимоги про визнання дій банку неправомірними, у задоволенні позову відмовили в повному обсязі. Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту.
Раніше Інформатор повідомляв, що Роздільнянський районний суд Одеської області зобов'язав Ощадбанк визнати списання 58 тисяч гривень з картки клієнтки шахрайським, спираючись на дані оператора мобільного зв'язку, які спростували версію банку про розголошення паролів. Також ми писали, що Голосіївський районний суд Києва визнав незаконною комісію за обслуговування кредиту в іншого банку та зобов'язав повернути позичальнику 112 800 гривень.