Суд змусив Ощадбанк визнати - 58 тисяч гривень з картки списали шахраї, а не клієнтка Київстар
Роздільнянський суд Одещини встановив, що дані мобільного оператора спростували версію банку про вину клієнтки.
Роздільнянський районний суд Одеської області 11 вересня ухвалив рішення у справі про безпідставне списання 58 тисяч гривень з кредитної картки клієнтки Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України". Суд встановив, що дані оператора мобільного зв'язку Київстар спростували версію банку про те, що жінка сама розголосила паролі шахраям. Позивачка заперечувала, що це вона здійснила перекази коштів, і наполягала на поверненні грошей та скасуванні нарахованих штрафів. АТ "ОЩАДБАНК" натомість подало зустрічний позов, вимагаючи стягнути з жінки заборгованість за кредитом.
Як встановив суд, справу розглядали за первісним позовом клієнтки до АТ "ДЕРЖАВНИЙ ОЩАДНИЙ БАНК УКРАЇНИ", а також за зустрічним позовом банку до неї ж про стягнення кредитної заборгованості. До участі у справі як треті особи були залучені неповнолітня та її батьки, оскільки саме на рахунок дитини, за даними слідства, надійшли викрадені кошти.
Ще 25 жовтня 2018 року жінка уклала з АТ "Ощадбанк" Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб і відкрила поточний рахунок на умовах тарифного пакету "МІЙ КОМФОРТ" із кредитним лімітом до 250 тисяч гривень. До рахунку була випущена платіжна пластикова картка.
11 березня 2024 року о 19:57 з її рахунку двічі перерахували по 29 тисяч гривень - загалом 58 тисяч гривень - через сервіс UKR KYIV MOBILE BANKING на картку Монобанку. Позивачка заперечувала, що вчиняла ці операції, і вважала, що переказ здійснила невідома особа шахрайським шляхом за допомогою електронно-обчислювальної техніки.
"Ці свідчення позивача повністю спростовуються офіційною відповіддю мобільного оператора ПрАТ "Київстар"..." - зазначили представники АТ "Ощадбанк", обґрунтовуючи власну позицію даними телекомунікаційного оператора.
У цій же справі, за даними департаменту електронної комерції та платіжних засобів АТ "Ощадбанк", о 19:48 11 березня 2024 року на фінансовий номер клієнтки надійшов автоматичний TVR-дзвінок з одноразовим OTP-паролем для входу в систему "Ощад 24/7", а о 19:49:47 відбулася верифікація в застосунку. Банк наполягав, що жінка сама використала або розголосила третім особам цей пароль, а тому твердження позивачки про те, що вона нікому не передавала логін і пароль для входу в мобільний банкінг, не відповідає дійсності.
Суд встановив низку ключових фактів, які спростували позицію банку:
- 11.03.2024 року АТ "ОЩАДБАНК" без звернення клієнтки самостійно обмежив електронний платіжний засіб після безпідставного списання коштів о 20:03:35 в процесі моніторингу підозрілих операцій;
- доступ до акаунту в мобільному банкінгу Ощад 24/7 у момент списання здійснювався з нетипового пристрою 2201117PG, device_id: a687f23b23970902 - смартфона марки Xiaomi Poco M4 Pro 4G, який позивачці не належав і ніколи не був у її користуванні;
- 1 квітня 2024 року жінка отримала повідомлення від АТ "ОЩАДБАНК" у чат-боті Oschadbank про заборгованість і невідкладно звернулася до банку із заявою від 3 квітня 2024 року;
- 2 квітня 2024 року жінка звернулася до Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області, і того ж дня відомості внесли до ЄРДР за ч. 4 ст. 185 КК України, кримінальному провадженню присвоїли номер 12024162390000256.
За клопотанням сторін суд витребував інформацію від ПрАТ "Київстар" щодо дій на мобільному телефоні позивачки. Згідно з відомостями, отриманими від оператора, самостійної заміни сім-карти, видачі дубліката чи активації запасної сім-карти з номером клієнтки протягом 2024 року не зафіксовано, а блокування номера комунікаційним обладнанням Київстар протягом березня-квітня 2024 року не проводилося.
Також суд встановив через інформацію, витребувану від АТ "Універсал Банк", що кошти надійшли на картковий рахунок неповнолітньої дівчини, батьками якої є треті особи у справі. Вони заперечували факт надходження грошей на рахунок дитини і надали суду виписку по картці "Юніор" в АТ КБ "ПриватБанк", де надходжень у розмірі 58 тисяч гривень не зафіксовано. Крім того, батьки надали витяг з ЄРДР про кримінальне провадження №120226275530000060, внесене 10 квітня 2026 року за заявою одного з батьків щодо несанкціонованого втручання в особистий кабінет інтернет-банкінгу дитини в АТ "Універсал Банк", а також постанову про визнання дівчини потерпілою від 27 квітня 2026 року.
Суд поклав тягар доведення вини на банк
Розглядаючи справу, суд посилався на статтю 1073 Цивільного кодексу України, згідно з якою у разі безпідставного списання банком коштів з рахунку клієнта банк повинен негайно після виявлення порушення повернути відповідну суму. Суд також застосував пункт 146 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, за яким власник рахунку не несе відповідальності за операції, здійснені без автентифікації, крім випадків, коли доведено, що його дії чи бездіяльність призвели до втрати ПІН-коду чи іншої конфіденційної інформації.
Суд навів правову позицію Верховного Суду з постанови від 2 липня 2025 року у справі №490/7829/23, за якою саме банк має подати беззаперечні докази того, що клієнт сприяв незаконному використанню персональної інформації. За відсутності належних доказів сумніви мають тлумачитися на користь споживача як слабшої сторони у відносинах із банком.
Суд дійшов висновку, що жінка своєчасно повідомила банк про використання її картки іншою особою і виконала вимоги законодавства щодо зберігання платіжного засобу. Жодних доказів того, що позивачка сама сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера, суду не надали.
Раніше Інформатор повідомляв, що шахрай зателефонував клієнту ПриватБанку від імені Київстару, і з рахунку зникло понад 11 тисяч гривень, але суд відмовив у поверненні коштів, встановивши, що чоловік сам розголосив конфіденційні дані через грубу необережність. Також ми писали про справу, в якій в абонента Київстар викрали телефон, а зловмисники оформили на його ім'я кредит на 33 200 гривень, і суд відмовив кредитній компанії в стягненні цієї заборгованості.
Рішення суду
Роздільнянський районний суд Одеської області в рамках цієї справи ухвалив задовольнити первісний позов клієнтки до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про захист прав споживачів та стягнення коштів. Суд встановив, що відповідач не надав належних і допустимих доказів на спростування доводів позивачки та не довів, що вона своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті коштів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
