Військовий відмовляється віддавати ПриватБанку 37 171 гривні кредиту - що вирішив суд
У ПриватБанку вказують, що клієнтом не були виконані взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 37 171 гривні
ПриватБанк виставив військовому кредитну заборгованість у розмірі 37 171 гривні. Він відмовляється вносити кошти та вимагає застосувати строки позовної давності. Про це йдеться у рішенні Центрального районного суду Миколаєва, опублікованому 17 жовтня 2024 року.
Чоловіком не були виконані взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у розмірі 37 171 гривні. Заочним рішенням Центрального районного суду Миколаєва від 29.12.2021 року з нього на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором, укладеним 04.08.2011 року у загальній сумі 37 171 гривні. Ухвалою Центрального районного суду Миколаєва від 11.03.2024 року задоволено його заяву та скасовано заочне рішення Центрального районного суду Миколаєва від 29.12.2021 року та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
30.08.2024 року від чоловіка до суду надійшов відклик на позовну заяву, у якому представник зазначає, що посилання банк на витяг з умов та правил надання банківських послуг, як на частину договору банківського обслуговування є безпідставними, з огляду на те, що ці умови не мають його підпису. Посилання на зміст його власного сайту з умовами та правилами не є допустимим доказом у справі, оскільки такий доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Щодо періоду нарахування процентів за користування кредитом зазначив, що 30.01.2019 року він був зарахований до особового складу військової частини та набув відповідного статусу військовослужбовця, відповідно до чого з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня, проценти за користування кредитом не повинні нараховуватися. Також зазначив, що розрахунок, який долучено до матеріалів справи містить арифметичні помилки, що виключає можливість його використання для визначення дійсного розміру заборгованості. Крім цього, просив суд застосувати строки позовної давності з огляду на те, що таки строк банком пропущено.
Яким було рішення суду?
Суд відмовив ПриватБанку в задоволенні позову. З позовною заявою позивач звернувся до суду 19.03.2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності більше ніж на шість років.
"Суд дійшов висновку, що між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем 04.08.2011 року було укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом. З наявних у матеріалах справи слідує, що АТ КБ «ПриватБанк» виконав умови цього договору та надав відповідачу у користування кредитні кошти, а відповідач отримав у користування ці кошти, однак не виконав своїх зобов'язань щодо їх повернення, внаслідок чого утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3 499 гривень. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення суми з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» тіло кредиту у розмірі 3 499 гривень. Строк кредитування за карткою становить з 04.08.2011 року до лютого 2015 року, карткою з 09.12.2011 року до листопада 2015 року та карткою з 11.01.2013 року до серпня 2016 року. Доказів видачі відповідачу інших карток матеріали справи не містять. Сплив строку дії цих карток (строку кредитування) є кінцевим строком дії кредитного договору. Відповідно до виписки по договору, укладеному з клієнтом, слідує, що останнє поповнення кредитної картки відповідачем відбулося 19.12.2011 року. Після цієї дати погашення заборгованості відповідачем не здійснювалося. Платежі з поповнення картки за 16.01.2013 року не переривають позовну давність з огляду на висновки суду, про які зазначено вище. Отже, із зазначеним позовом позивач мав звернутися до суду до 19.12.2014 року. З позовною заявою позивач звернувся до суду 19.03.2021 року, тобто з пропуском строку позовної давності більше ніж на шість років. З огляду на те, що суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку позовної давності, відповідач наполягає на застосування наслідків пропуску цього строку, то відповідно до приписів статті 267 ЦК України, у задоволенні позову слід відмовити", - наголосив суд.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
