Від патріота до російської консерви: що відомо про екс-нардепа Мосійчука
Ігор Мосійчук, який мав образ авантюриста та борця за інтереси українців, після початку повномасштабної війни перетворився на підспівувача путінській пропаганді
До того, як стати народним депутатом України, Ігор Мосійчук був активістом націоналістичних організацій, сидів у в'язниці, працював редактором газет. А після закінчення своїх повноважень став відеоблогером, який поширює проросійську пропаганду, теорії змов, записує ефіри зі зрадниками та корупціонерами, за гроші публікує дезінформацію про бізнесменів. Проблема в тому, що подібним діячам частина українців довіряє.
Ігор Мосійчук був депутатом Верховної Ради України протягом 2014-2019 років. А висунула його туди Радикальна партія Олега Ляшка, в якій Мосійчук навіть був заступником голови. До цього з травня по листопад 2014-го Мосійчук був депутатом Київради від "радикалів". Політик запам'ятався бійками з іншими депутатами, корупційними скандалами, домогався відсторонення Уляни Супрун з посади в.о. міністра охорони здоров'я, посидів у СІЗО деякий час своїх повноважень.
У 2019 році вони з Ляшком розсварилися, Мосійчук вийшов з партії. А на виборах Мосійчук зняв кандидатуру на 94 окрузі Київської області та підтримав там телеведучого 1+1, медіакіллера та пропагандиста Олександра Дубінського (у якого "мама любить швидкість"), якого висунула партія "Слуга народу" і якого вважають креатурою Ігоря Коломойського. Через 6 років вже Дубінський сидить у Лук'янівському СІЗО (де до 2014 року сидів Мосійчук), на нього накладені американські санкції за роботу на Росію. І ось у 2025 році Мосійчук, перебуваючи десь у Європі, записує інтерв'ю з Дубінським, який у Києві.
Як Мосійчук став рупором кремлівської пропаганди
У 2014 році Мосійчук став відомим на всю країну: більше 2 років він був в'язнем режиму Януковича та провів у застінках Лук'янівської в'язниці. Причому справа, схоже, була сфабрикована силовиками. Націоналістичне минуле призвело політика, який був звільнений з СІЗО після Євромайдану, до "Правого сектору", потім - до батальйону "Азов", а згодом до Радикальної партії, яка грала з націоналістичним електоратом.
У лютому 2014-го Мосійчук в ефірі телеканалу 112 заявив, що "Правий сектор" сформує "потяг дружби" (як це робило УНСО у 1990-ті) до Севастополя та жорстоко каратиме тих, хто виступатиме проти територіальної цілісності України. Цю тезу підхопила російська пропаганда та лякала нею кримчан, що допомогло легше здійснити окупацію півострова. Загони націоналістів у Криму так і не побачили.
У 2014 році кілька місяців Мосійчук перебував у складі батальйону "Азов", який створили його соратники по націоналістичним організаціям СНА та "Патріот України". Відповідав там за зв'язки з громадськістю. У серпні 2014 року на той момент заступник голови Дніпропетровської ОВА Борис Філатов звинуватив Мосійчука в оприлюдненні інформації про перебіг бойових дій, яка призвела до великих втрат. Згодом в "Азові" заявили, що Мосійчук більше не має стосунку до підрозділу, у бойових діях участі не брав, приїздив з Олегом Ляшком тільки попіаритися. Також Мосійчук пережахав всіх тим, що "Азов" веде бої під Маріуполем проти 30 російських танків, пізніше цю інформацію спростовували у самому "Азові". Також тоді Мосійчук запам'ятався погрозами Рамзаму Кадирову за відправлення чеченських бойовиків для війни проти України на Донеччині.
25 жовтня 2017 року близько 22:03 біля входу в будівлю телеканалу Еспресо-ТВ у Києві спрацював закріплений на припаркованому поряд мотоциклі вибуховий пристрій. Постраждав Ігор Мосійчук, а також політолог Віталій Бала, двоє людей померли від поранень (один з них - охоронець Мосійчука). Відкрито кримінальну справу за ст. 258 КК - терористичний акт. Станом на 2025 рік ця справа ще не завершена. Депутат після цього тривалий час перебував у лікарні. Він звинуватив росіян у замаху на себе, таку ж версію озвучили правоохоронці.
Після цього Мосійчук почав частіше відвідувати телеканали з орбіти проросійських політиків Віктора Медведчука та Євгена Мураєва. Згодом звідти він підхопить тези про "соросят" та "зовнішнє управління в Україні".
У лютому 2019 року стало відомо, що пояснювальну записку до проекту постанови народного депутата Мосійчука щодо привласнення Уляною Супрун повноважень міністра охорони здоров'я готували на комп'ютері нардепа від Опоблоку Олександра Долженкова, який це спростовував. Водночас, як і нардеп-радикал, проросійський "Опозиційний блок" хотів відставки Супрун. Мосійчук в цьому контексті поширював неправдиву інформацію про "400 000 доз американської вакцини від кору, непридатної для використання". Стараннями Мосійчука Супрун навіть змогли тимчасово відсторонити від виконання частини обов'язків, він ініціював декілька судових позовів проти неї. Сама в.о. міністра заявила, що судова тяганина тоді заблокувала постачання вакцин і ліків в Україну.
У липні 2019 року Ігор Мосійчук вступився за прихильників партії Анатолія Шарія. А також подав позов до Печерського райсуду Києва проти російського адвоката Марка Фейгіна, який закликав до фізичного насильства проти прихильників Шарія. Після завершення депутатства Мосійчук зосередився на блогерстві - у Telegram та YouTube. А у 2020 році росіяни зробили Мосійчуку подарунок - заявили про його заочний арешт через участь в "нападі на російське посольство у Києві в 2016 році".
Також у 2019 році Мосійчук опублікував фейк із фото, де звинуватив народного депутата України, голову парламентської делегації у ПАРЄ Лізу Ясько у тому, що вона цілується з іншою дівчиною. Насправді на фото були Ганна Сухомлин та Дарина Петришин.
У 2020 році під час епідемії COVID-19 Мосійчук запустив фейк про те, що лікарні в Україні відмовляють у допомозі пацієнтам старшим за 60 років. Він опублікував відповідну записку, яку нібито помітили в одному з медзакладів України. На цій записці не було ані печаток, ані підписів, але це не завадило екснардепу поширити непідтверджену інформацію. Цим скористалась і низка пропагандистських телеграм-каналів та сайтів - вони випустили фейкові новини з заголовками про те, що людей похилого віку нібито "залишили помирати" в такий складний час.
Карантин на Великодні свята у 2020-му він називав "протицерковною пропагандою". А також наголосив, що "пандемію використовують, щоб накинути неоглобалізм, інтернаціоналізм і стерти почуття державної гідності", що б це не означало.
Пізніше він почав казати, що "Сорос і соросята перетворюють Україну на полігон своїх глобалістичних, мультикультурних і неоліберальних ідей". У травні 2020 року Мосійчук казав, що в Україні "працюють біолабораторії США, у яких зберігають штами смертельних вірусів". Він намагався всім довести, що це правда, навіть після того, як СБУ спростувала таку тезу.
10 січня 2021 року АТ "Лубнигаз" звинуватило Мосійчука у диверсії - вибухнув газопровід, 17 населених пунктів залишилися без газу. Адже він першим повідомив про цю подію та заявив про диверсію. Також звинуватили Мосійчука у спробі "захопити підприємство". Вперше вони заявляли у 2017 році про спробу рейдерського захоплення підприємства Мосійчуком. Екс-депутат казав про те, що "Лубнигаз" діє в інтересах громадянина РФ, який займався продажем газу.
"Мосійчук знову здійснює тиск на "Лубнигаз", як завжди застосовуючи відверту брехню, особисті погрози та масове цькування", - повідомляла пресслужба газової компанії та звернулася до правоохоронців, щоб політика перевірили.
15 лютого 2022 року Мосійчук опублікував відео "Вторгнення і велика війна відміняються". У ньому він запевняв, що Росія точно не нападе. Потім визнав, що помилився. З ким не буває?
Мосійчук звинувачує в російському вторгненні українську владу - каже, що війни можна було уникнути дипломатичним шляхом. Але Володимир Зеленський та його підлеглі не змогли домовитися. Подібні цитати використовують російські пропагандистські канали. Навіть пропагандистка Ольга Скабєєва з виском посилається на Мосійчука.
У лютому 2023-го Мосійчук опублікував фейк про те, що кожен ТЦК-шник за затриманого українця отримує по 8000 грн премії. Потім це відео видалив, але воно пішло гуляти далі інтернетом. Мета цієї дезінформації - зірвати мобілізацію в Україні. Російська пропаганда систематично маніпулює інформацією та поширює неправдиві відео з вигаданими історіями затримань чоловіків, гіперболізує масштаби проблеми. І хоча порушення дійсно є, через російський вплив скаладається враження, що це системне явище.
У березні 2024 року Центр протидії дезінформації додав TikTok-акаунт Ігоря Мосійчука до списку каналів, що поширюють російську пропаганду. Вже 8 каналів у TikTok, де Мосійчук поширював свої відео, заблокували.
У жовтні 2024 року Мосійчук поширив фейк про те, що проросійські українці-ждуни масово прописуються у Покровську, щоб стати громадянами РФ після його окупації. Така інформація нічим не підтверджена та грунтується на якихось байках чи чутках.
А робить все це Мосійчук з країн, де переміг "неоліберальний глобалізм" та де мають вплив "соросята". Днями він перебував в Амстердамі. За даними джерел, постійно мешкає в Австрії, перебував у Польщі. Як істинний патріот, він не може знаходитися в Україні, яка відбиває атаки ворога.
За даними деяких телеграм-каналів (які ми не можемо перевірити), Мосійчук проживає у Відні, працює на гроші біглого олігарха Вадима Новинського, якому ДБР оголосила підозру у держзраді. Також екс-націоналіст чомусь захищає православну церкву московського патріархату, критикує ПЦУ та веде ефіри з проросійськими блогерами, частину - російською мовою (вочевидь, щоб слухали росіяни та цитували).
Екснардеп вирішив заробити "хайп" і на трагедії, яка сталася в Одесі 2 березня 2024 року. Зокрема, він звинуватив військових в тому, що вони нібито збили шахед над містом, а не на підльоті. Таким чином він звинуватив захисників у причетності до загибелі 12 осіб, серед яких пʼятеро дітей. Подібний наратив поширює і низка інших українських блогерів - безумовно це меседжі, які грають на руку Кремлю та допомогають йому розхитувати українське суспільство. Цей тікток подивилися понад 800 тисяч разів. І таких ситуацій досить багато, де Мосійчук винуватими у жертвах виставляє саме українських військових, а не російських окупантів, які обстрілюють міста.
У березні 2024 року Ігор Мосійчук опублікував фейк про смерть нардепа Нестора Шуфрича з ОПЗЖ у СІЗО. Є думка, що це вигадали адвокати Шуфрича, а Мосійчук у цьому погодився взяти участь. Потім сумно визнав, що його "використали". Але, як людина з великим журналістським бекграундом, Мосійчук чомусь ніколи не перевіряє інформацію, яку подає глядачам/читачам/слухачам.
Вбивство активістки та мовознавиці Ірини Фаріон, на думку Мосійчука, замовив “хтось з українських політиків” – він називає Зеленського і Порошенка. Водночас каже, що цим вбивством хотіли розколоти суспільство, підбурити на вбивство проросійського нардепа Артема Дмитрука (нині втікача, який захищав московську церкву), після якого буцімто розколотися суспільство мало ще більше. Прогноз не справдився.
Попри все це Мосійчук збирає сотні тисяч переглядів на блогах і новинних каналах у YouTube, що поширюють проросійські тези, як-от "Фабрика Новин", Politeca Online, "Александр Шелест", Newsroom тощо. До речі Олександр Шелест нещодавно потрапив в Україні під санкції.
У грудні 2024 року Мосійчук записував інтерв’ю зі скандальним екс-головою Конституційного Суду України Олександром Тупицьким, який втік до Австрії. Той розповів про "зловживання діючої влади України".
Судячи з судових справ, Мосійчук полюбляє і робити наїзди на бізнесменів. Не виключено, що за гроші, адже життя в Європі потрібно оплачувати. У травні 2024 року екс-російський олігарх Олексій Федоричев з громадянством Угорщини (в Україні на нього накладені санкції) виграв суд проти Мосійчука у Лубнах. Екс-депутата змусили спростувати інформацію зі свого відео у ТікТок про те, що "вся портова інфраструктура в Україні знищена, крім підприємств росіянина Федоричева з групи "ТІС", який їздить у Кремль, своїх не атакують" (приблизний зміст). Також суд постановив, щоб Мосійчук заплатив 4 тис грн судових витрат. Але це поганий приклад, часто у судах не вдається спростувати брехливі публікації.
З чого Мосійчук починав свій шлях
Ігор Мосійчук народився у 1972 році у місті Лубни на Полтавщині. Строкову військову службу проходив в СРСР на Далекому Сході Росії, створив гурток української молоді у війську. За легендою, у 1991 році вибив собі на руці татуювання у вигляді українського Тризуба, за що отримав кілька діб гауптвахти.
У 1990-х роках був журналістом, видавав у Лубнах газету "Хлібороб", входив до націоналістичної організації УНА-УНСО (до 1998). Видавав газети "Наше слово" та "Наш край" у Полтаві разом з діячами УНА. У 2000 році з екс-мером Лубен Василем Коряком зареєстрував газету "Тихий жах", яка гостро критикувала Леоніда Кучму.
Як стверджують ЗМІ, у 1996 році Мосійчука заарештували у Полтаві, за нібито сфабрикованим вироком він отримав рік позбавлення волі, але після втручання відомих політиків через півроку був звільнений. У 1996 році Мосійчук був помічником народного депутата Юрія Тими.
У 1998 році вступив у Соціал-національну партію України, яка у 2004 стала ВО "Свобода", після чого Мосійчук вийшов з партії. Був членом ультраправих організацій "Патріот України" (2004-2010) та "Соціал-Національна Асамблея" (2010-2014), які очолював Андрій Білецький.
З 2005 року жив у Василькові на Київщині, працював редактором видання "Вечірній Васильків" до 2010 року. У 2007-2014 роках був співзасновником будівельної ТОВ "Інвест-Вікторія" у Василькові, яка не вела ніякої діяльності, судячи з інформації податкової. У 2010 році Мосійчука обрали депутатом Васильківської міської ради Київської області від партії "За Україну!".
Наприкінці серпня 2011-го у Києві та Василькові заарештували Ігоря Мосійчука та інших націоналістів з організації СНА. З серпня 2011-го по лютий 2014-го Ігор Мосійчук та двоє однодумців утримувались у Лук'янівській в'язниці. Їх звинувачували у плані підірвати пам’ятник Леніну у Борисполі та влаштувати теракт у Києві на День Незалежності (справа так званих "васильківських терористів").
У 2012 році балотувався (перебуваючи у СІЗО) до Верховної Ради від Конгресу українських націоналістів на окрузі №94 у Київській області, отримав 1,01% голосів. Був членом партії. У 2013 році балотувався у мери Василькова від партії "За Україну!". У лютому 2014 року вийшов з в'язниці та приєднався до Радикальної партії Ляшка.
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Віткофф прийняв стратегію Росії - Зеленський
- TikTok в Україні перетворився на головне джерело російської пропаганди: УП навела шокуючи факти
- РНБО ввела санкції проти політологів Карасьова, Жаркіх, телеведучого Шелеста та ще 68 громадян України та РФ
- Зовнішнє управління: СБУ вказала на зрадників, які переховуються у РФ та займаються пропагандою
- Росія активізувала пропагандистів та ботоферми: в СБУ розказали, як ворог розколює суспільство
