Участь у економічному блоці відкриває доступ до ринку з понад 500 мільйонами людей
Велика Британія впритул наблизилася до членства в блоці країн Транстихоокеанського партнерства. Очікується, що зона вільної торгівлі відкриє перспективи для стрімкого зростання економіки та інвестицій. Доєднання до Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство (CPTPP) цікавить і Україну, але для цього Києву ще належить провести багато реформ. Поряд із тим CPTPP — це питання не лише економіки, але й політики
У неділю, 16 червня, у Новій Зеландії, міністр Великої Британії з питань бізнесу та торгівлі Кемі Баденок офіційно підписала угоду про приєднання до Всеосяжної та прогресивної угоди про Транстихоокеанське партнерство, або скорочено — CPTPP. Як повідомляє CNBC, угоду ще має бути ратифіковано парламентом Великої Британії.
Після виходу з ЄС, так званого Brexit, рішення про членство у великому економічному блоці є найпотужнішим «гейм-ченджером» в економічному житті Сполученого Королівства на сьогодні. Понад 99 % нинішніх британських товарів, які експортуються до країн CPTPP, незабаром матимуть право на нульові мита.
Велика Британія стане першою європейською країною, яка приєднається до блоку, що, за словами уряду, відкриє торгівлю з регіоном із загальним ВВП у 15,7 трильйонів доларів. Це цікавий досвід для нас, адже Україна теж подала заявку на членство в організації.
Наскільки ця угода буде корисною для Великобританії, поки що, важко визначити. Ймовірно, це дасть можливість підвищити в довгостроковій перспективі з ВВП на відносно скромні показники — лише на 0,08 %. CNBC пише, що це значно менше, ніж Британія втратила через Brexit, але уряд сповнений оптимізму: у 2019 році кожен 100-й робітник у Британії був найнятий у компанії зі штаб-квартирою в країні CPTPP.
«Це допоможе розвивати економіку Сполученого Королівства та створювати сотні тисяч робочих місць, які компанії, що належать CPTPP, уже підтримують у країні», — сказала Баденок у заяві.
Уряд вважає, що угода відкриє доступ до ринку з понад 500 мільйонами людей і це створює великі можливості. Експерти теж позитивно оцінюють можливості, які несе членство в блоці: йдеться про нові інвестиції для британського бізнесу, стимулювання експорту критичних секторах економіки, таких як зелені технології, членство робить ланцюжки поставок стійкішими.
Транстихоокеанське партнерство — це угода про вільну торгівлю між 11 країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону. Вона була підписана у 2016 році Сполученими Штатами, Австралією, Брунеєм, Канадою, Чилі, Японією, Малайзією, Мексикою, Новою Зеландією, Перу та Сінгапуром. Пізніше доєднався В’єтнам.
Сполучені Штати вийшли з угоди у 2017 році, за президентства Дональда Трампа. У рамках політики «Зробимо Америку великою знову», він виступав за двосторонні угоди, у яких США мали більшу контроль та вигоду. Трампа турбувало, що іноземні компанії мають перевагу на американському ринку, він виступав за більш протекціоністську політику в торговельних відносинах. Зрештою, його головна конкурентка Гіларі Клінтон дотримувалась подібних поглядів. Через рік, у 2018 році, Трамп змінив свою думку, заявивши, що США можуть знову приєднатися до угоди, але поки цього не сталося.
Після виходу Америки решта 11 країн погодилися продовжити взаємодію, уклавши нову угоду під назвою Всеосяжне та прогресивне угода про Транстихоокеанське партнерство (CPTPP). Співпраця в рамках угоди передбачає широкий спектр питань, зокрема торгівлю товарами, послугами, інвестиціями, інтелектуальною власністю та державними закупівлями. Вона також містить положення про трудові та екологічні стандарти. CPTPP включає механізми для врегулювання спорів та врегулювання інших торговельних питань.
Очікується, що CPTPP матиме значний вплив на економіки країн-учасниць. За оцінками Дослідження Міжнародного валютного фонду (МВФ), CPTPP збільшить торгівлю між країнами-учасницями на 10,4 %, або 282 мільярди доларів США на рік. Це також має допомогти створити нові робочі місця та збільшити інвестиції в регіон.
Україна висловила зацікавлення вступити до CPTPP. Уряд заявив, що вважає угоду корисною для української економіки. Заявка про приєднання надійшла 5 травня, тепер держави-учасниці мають запропонувати своє бачення подальшого розвитку подій та визначити, які виклики Україна повинна подолати, щоби приєднатися до CPTPP. Йдеться про узгодження своїх стандартів зі стандартами інших країн-учасниць та внесення реформ для кращого інвестиційного клімату.
«Мінекономіки розраховує на вступ до угоди про Транстихоокеанське партнерство на початку 2024 року. Разом із тим, є перспектива приєднатися до угоди вже цього року. Це дасть Україні можливість лібералізації нетарифних обмежень у торгівлі товарами й послугам із країнами цього регіону, а також відкриє доступ на нові ринки збуту. Крім того, це надасть нам змогу розширити доступ до прямих іноземних інвестицій. Зокрема, основними інвесторами в економіку країн Транстихоокеанського партнерства є США, Великобританія та країни ЄС», — заявляла міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Очікується, що членство в організації дасть можливість Україні наростити ринок збуту сільгоспродукції, зокрема зернових. Долучення до CPTPP означає також вихід на стратегічно важливі ринки Глобального півдня.
Багато інших країн Тихоокеанського регіону заявили про намір доєднатися до CPTPP. Йдеться, зокрема, про Тайвань, Південну Корею та Коста-Ріку — усі вони повинні відмовитися від протекціоністської політики та привести своє законодавство до стандартів блоку.
Таку ж заявку про членство зробив і Пекін, для якого CPTPP має важливе політичне значення. Країна вже здійснила пілотні проекти та експерименти в деяких пілотних зонах та портах вільної торгівлі відповідно до вимог правил, стандартів та зобов’язань щодо управління CPTPP.
«Коли назріють умови, ми будемо просувати це в більших масштабах», — заявив заступник міністра торгівлі Ван Шоувен.
Але країни блоку не налаштовані настільки оптимістично щодо цього. The Guardian повідомляє, що помічник міністра торгівлі Австралії Тім Айрес під час заходів, приурочених офіційному вступу Великої Британії, заявив, що членство Китаю можливе лише у віддаленій перспективі.
«Я думаю, що розгляд майбутніх заявок на приєднання ще далеко… Звичайно, попри певні покращення щодо усунення перешкод у торгівлі з Китаєм, потрібно ще багато чого», — заявив він.
Австралія має численні торгові суперечки з Китаєм, частина яких пов’язана з недотриманням прав інтелектуальної власності та протекціонізмом КНР. З початку 2023 року Пекін вжив низку заходів, щоби послабити торговельну напругу. Піднебесна відновила імпорт австралійської деревини, вугілля та кісточкових фруктів. Водночас експорт ячменю, вина, морепродуктів та червоного м’яса досі обмежений.
Але йдеться не лише про питання торгівлі. Міністр закордонних справ Австралії Пенні Вонг під час зустрічі з головним дипломатом Китаю Ван І на Східноазіатському саміті міністрів закордонних справ у Джакарті порушила питання затримання австралійських громадян, ордери на арешт яких видали Гонконзі, та безпеку Тихоокеанського регіону.
Пекін натомість закликає забезпечити «справедливе та недискримінаційне» бізнес-середовище для китайських підприємств, що має збільшити інвестиції, зокрема і до Австралії, пише Reuters. КНР вважає, що Канберра, як союзник США, штучно стримує економічне зростання Піднебесної. У дискримінації Пекін також звинувачує Велику Британію
Раніше ми розповідали, що Європарламент ще на рік продовжив безмитну торгівлю з Україною. Ми також розповідали про ініціативу Банкової щодо повної відмови від готівкових розрахунків в Україні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.