Чи може металургійний комбінат працювати в умовах регулярних ракетних обстрілів? Як виплачувати зарплату працівникам, якщо виробництво зупинилось? Чи варто відновлювати виробництво, якщо порти закрити, а для залізниці завеликі обсяги? На ці питання з 24 лютого шукали відповіді в АрселорМіттал Кривий Ріг. Про те, як підприємство проходить крізь жах війни, зберігаючи колектив, Інформатору розповів Генеральний директор АМКР Мауро Лонгобардо. 

Чи можна варити сталь під ракетними обстрілами?

До початку повномасштабного вторгнення металургійне виробництво АрселорМіттал Кривий Ріг виготовляло 6 млн т сталевої продукції на рік, використовуючи для цього 80% залізної руди, добутої гірничим департаментом підприємства. Надлишок направляли для використання на інших підприємствах АрселорМіттал поза межами України, зокрема, у Польщу. У березні 2022 року ситуація докорінно змінилась.

“На початку лютого нашим головним завданням було забезпечити безпеку людей та обладнання. Саме тому у березні АМКР зупинив свої доменні печі. Ми не розуміли, що таке ракетні обстріли. Але точно знали, що зупинка доменної печі триває приблизно тиждень, як і її запуск потім. Це не те обладнання, яке можна вимкнути під час тривоги, а по її закінченні ввімкнути. Якщо робітники під час повітряної тривоги підуть в укриття та залишать піч без нагляду, можлива техногенна катастрофа. Крім того, ми побоювались, що ворог може пошкодити лінії електропередач і залишити завод без струму. Тож, ми вирішили, що безпечніше буде зупинити металургійне виробництво. Але гірники АрселорМіттал Кривий Ріг продовжували працювати”, - каже Мауро Лонгобардо.

Пізніше в АМКР вивчили ситуацію, з’ясували, наскільки безпечно працівникам залишатись біля доменних печей та коксових батарей під час повітряних тривог. Підкорегували технологічні процеси та в квітні запустили домену піч №6, що дозволило виробляти сталеву продукцію на рівні 20% від січневих показників. У цей час гірничий департамент працював на 50% своєї потужності. Загалом підприємство працювало на 30% своїх потужностей.

“Наприкінці квітня ми розглядали можливість запустити ще одну домену піч, але змінили думку через ситуацію на ринку. По-перше, нам довелось створювати нові логістичні маршрути, адже наші старі шляхи проходили через порти. Навесні вони стали недоступні. Тож, довелось розраховувати на “Укрзалізницю”. Завдяки допомозі менеджменту компанії-перевізника, протягом двох місяців ми змогли розробити нові маршрути експорту. Але за нових умов ціна на сталеву продукцію зростала на 100 доларів за тонну. У той же час ціна на метал у Європі знизилась. Через початок війни в Україні європейці призупинили низку будівельних проєктов, тож впав попит. Ціна в ЄС впала нижче, ніж собівартість нашої сталі. За таких умов наш метал став наддорогим для споживачів. А його виробництво нерентабельним”, - каже Мауро Лонгобардо.

До речі, витрати АМКР зросли не лише через логістику, а й через те, що менеджмент визначив збереження всього персоналу, всіх 22 тисяч працівників, як свій пріоритет. “Виробляючи замість 6 млн т сталі 1 млн тонн, ми продовжували виплачувати людям зарплатню. І це теж вплинуло на собівартість”, - каже Мауро Лонгобардо.

Попри ці труднощі, компанія АрселорМіттал узяла на себе зобов’язання перевести на рахунок НБУ 1 млн доларів гуманітарної допомоги, а також виділила 1 млн доларів для закупки медикаментів та автомобілів швидкої допомоги для лікарень Кривого Рогу.

Головне завдання — зберегти працівників

У березні більше тисячі своїх співробітниць з родинами у березні АМКР вивіз спочатку до Польщі. Потім їх повернули в Україну, розмістивши у західних регіонах. Зараз 95% цих людей вже повернулись до Кривого Рогу.

2300 співробітників АрселорМіттал Кривий Ріг пішли захищати Україну до лав ЗСУ. 20 з них загинули, 6 - зникли безвісти.

“Неможливо втішити родини героїв, але підприємство принаймні надає їм економічну допомогу, — каже Мауро Лонгобардо.

З березня 2022 року основним завданням менеджменту АМКР було забезпечити заробітною платою усіх співробітників. І їм це вдалося. З березня до липня сплачували 100% зарплатні усім. З липня були змушені виплачувати тим, хто не мав можливості працювати, ⅔ заробітної плати. За таких умов люди працюють скорочений тиждень. 

“До речі, це стосується і мене. Я особисто теж пишу заяви про відпустку за власний рахунок по п’ятницях. Але ж все одно приходжу на роботу”, - каже Мауро Лонгобардо, - Цей крок дозволив АМКР зекономити 30% фонду оплати праці та зменшити збитки. Це непросте рішення було з розумінням сприйняте нашими працівниками. Вони бачать, що ми не граємо в ігри, намагаючись збільшити прибутки. Ми всі прагнемо зберегти підприємство”.

Сьогодні в АМКР понад 9 тисяч людей працюють повний робочий тиждень та отримують повну зарплатню. Сподіваюсь, що у другій половині жовтня ця цифра збільшиться. У будь-якому випадку, ті, хто наразі не має повної загрузки, не залишаться без підтримки.

Надія на жовтень

“Всередині жовтня ми плануємо розширювати виробництво. Гірничий департамент запрацює на 50% потужності, а металургійний - на 30%. Ми запустимо ще одну доменну піч, коли побачимо покращення економічної ситуації, тобто підвищення ціни на нашу продукцію”, - ділиться планами Мауро Лонгобардо.

За його даними, протягом літа Європа використовувала сталеву продукцію, яка вже зберігалась на складах. І зараз запаси добігають кінця. Крім того, через санкції до Європи не потрапляє російський метал. Значно скоротився і обсяг українського через зруйновані меткомбінати Маріуполя. Вже зараз ціна на сталі в ЄС вища, ніж в Україні. При цьому Євросоюз скасував для українських металургів експортні мита та квоти.

Несподівано металургам допомогла Зернова угода, за якою аграрії можуть експортувати збіжжя через порти. Це значно послабило навантаження на “Укрзалізницю”. Протягом останніх місяців залізничники перебудували свою роботу у зв’язку з умовами війни та потребами компаній-експортерів. 

“Тож наразі “Укрзалізниця” може вивезти на експорт 50% нашого обсягу продукції, який ми мали у 2021 році. Щоб вивезти 100% нашої продукції за обсягами 2021 року, потрібні порти. Адже нам треба не лише вивозити свою продукцію, але й ввозити достатню кількість вугілля, - каже Мауро Лонгобардо, - Попри це ми дуже сподіваємось, що крім зернового, з’явиться і металургійний морський коридор. Наскільки мені відомо, український уряд працює над цим, але перемовини все ще йдуть”.

Плани на час після перемоги України

Рада директорів публічної компанії АрселорМіттал щороку визначає напрямки інвестування. Зокрема в рамках давно погодженої програми декарбонізації. Війна в Україні не зупинила її реалізації. Йдеться про досить суттєві інвестиції в модернізацію виробництва. Їх неможливо провести відразу та всюди. Зараз інвестиції спрямовані на Азію та Південну Америку. Але це не означає, що черга не дійде до інших частин світу, розповідає Мауро Лонгобардо.

До речі, в АрселорМіттал Кривий Ріг був прийнятий інвестиційний план, що передбачав у тому числі низку природоохоронних заходів. “З початком війни його ніхто не скасовував. Певне обладнання майбутніх очисних споруд ми встигли придбати й зараз вирішується питання, як доставити його у Кривий Ріг у найближчі місяці”, - каже генеральний директор. 

Довідка: АрселорМіттал Кривий Ріг (до 1991 р.  — Криворізький металургійний завод ім. Леніна, до 2005 р. — «Криворіжсталь», у 2005–2007 рр. — «Міттал Стіл Кривий Ріг») — металургійний комбінат; публічне акціонерне товариство; найбільше підприємство гірничо-металургійного комплексу України. Працює у складі міжнародної корпорації АрселорМіттал — найбільшого іноземного інвестора в Україні.

Діяльність підприємства охоплює весь виробничий ланцюжок від видобутку залізної руди та виробництва коксу до виготовлення готової металопродукції. «АрселорМіттал Кривий Ріг» спеціалізується на виробництві довгомірного прокату, зокрема, арматури й катанки, сортового прокату, кутиків, смуги та заготовки. Виробничі потужності комбінату, що має повний виробничий цикл, розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більше 5 млн тонн прокату й понад 5,5 млн тонн чавуну. 

Раніше Інформатор писав про те, чи зможе путін зупинити війну в Україні за допомогою ядерної зброї. Також ми повідомляли про те, як технічна допомога Заходу може зупинити загрозу ядерного удару по Україні.

Ольга Палій