В Україні хочуть посилити покарання для військовослужбовців: чому Зеленського просять ветувати цей закон

13 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 8271, який посилює покарання для військовослужбовців. А 15 грудня на сайті Президента з’явилась петиція з закликом до Володимира Зеленського накласти на прийнятий закон вето. Що змінює законопроєкт та чому петиція швидко набирає голоси - розбирався Інформатор.

Про що законопроєкт

13 грудня Верховна Рада прийняла закон “Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці”. Зроблено це було у найкоротші терміни. 8 грудня законопроєкт № 8271 внесли до ВР, а вже 13 прийняли в цілому.

Якщо президент Зеленський підпише документ та він вступит в дію, судам буде заборонено призначати більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, за низку військових злочинів, якщо їх вчинено в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці. А саме:

• Стаття 403 Невиконання наказу начальника;
• Стаття 405 Погроза або насильство щодо начальника;
• Стаття 407 Самовільне залишення військової частини або місця служби;
• Стаття 408 Дезертирство;
• Стаття 429 Самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю.

Аналогічну заборону для судів встановлюють щодо можливості звільнити військовослужбовця від покарання з випробуванням.

Також збільшується покарання за невиконання наказу по статті 403 КК (мінімальне покарання буде становити – 5 років позбавлення волі).

Корегується ч. 5 ст. 407 КК статті, вона буде звучати так:

«Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років».

Крім того, за цим законом Військову службу правопорядку наділяють правом проводити огляд військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також використовувати у випадках, визначених законом, спеціальні технічні засоби для проведення такого огляду. А у Кодексі про адмінправопорушення з’являється нова стаття 266-1 «Огляд військовозобов’язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції».

Як пише Судово-Юридична газета: “Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний та міністр оборони Олексій Резніков звернулися до спікера парламенту Руслана Стефанчука та голови Комітету Ради з питань правоохоронної діяльності Сергія Іонушаса, аби ті терміново зареєстрували та внесли на розгляд Ради цей законопроект”. Щоправда, ми не знайшли підтвердження цього в інших джерелах.

Хто автор закону та хто за нього голосував

Цей закон ініціював цілий колектив авторів, в тому числі  голова Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас та керівник парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія. 

Але першим номером у цьому списку на сайті ВР названий депутат від “Слуги народу” заступник голови комітету з правоохоронної діяльності Максим Павлюк. Свого часу він працював заступником військового прокурора Дарницького гарнізону Центрального регіону України, прокурором військової прокуратури Луганського гарнізону, проходив військову службу у військовій прокуратурі Одеського гарнізону Південного регіону України на посаді слідчого.

ЗМІ писали, що йому шалено щастило в лотерею у 2021 році. Павлюк 26 січня отримав 446 тис 858 гривень виграшу від фірми "АйЛОТ", 249 тисяч гривень – від "Західний трейд", 373 тисячі гривень – від "Київський трейд". А також 249 тисяч гривень від "Дніпровський трейд", 373 тисячі гривень – від "Прикарпатський трейд" і 249 тисяч гривень від "Подільський трейд". На жаль, через закриті через військовий стан реєстри, ми не можемо перевірити ці факти. А також дізнатися, чи тривала щаслива смуга в житті нардепа у 2022 році.

Під час голосування закон набрав 290 голосів. Його підтримали:

• 189 депутатів від “Слуги народу”, 
• 21 - від “Європейської солідарності”, 
• 14 - від “Батьківщини”,
• 8 - від “Голосу”
• 10 позафракційних
• 48 депутатів з депутатських груп, утворених на уламках ОПЗЖ (“Платформа за життя та мир”, “Відновлення України”, “За майбутнє”, “Довіра”)

Що про новелу думають українці

Цей закон викликав чимало критки. Ярина Чорногуз, парамедик “Госпітал’єрів”, що служить у ЗСУ, називає його ганебним. 

“Коли законопроект #8271 стане законом, командування отримує безпрецедентні важелі шантажу та карання військових тюрмою практично за будь-яку критику їхніх рішень, навіть якщо рішення некомпетенті та спираються на невдалий бойовий менеджмент (а таке трапляється нерідко). За непокору - від 3 до 10 років, невиконання наказу - від 3 до 7 років, погроза або насильство щодо начальника - від 5 до 10 років, самовільне залишення частини або місця служби - від 5 до 10 років, дезертирство - від 5 до 12 років тюрми, самовільне залишення поля бою або відмова діяти зброєю - від 5 до 10 років тюрми. Отже, замість подяки військовим, які майже рік стримують повномасштабне вторгення росіянців та втілюють успішні операції зі звільнення території, ми отримуємо тюрму за нейменшу незгоду чи зауваження командирам (багато з яких часто дають накази, лишаючись у глибокому тилу). Замість демобілізації або процедури заміни мобілізованих та контрактників із закінченими на момент або впродовж вторгнення контрактами - ми отримуємо трактування себе як злочинців, для яких у нашій державі найвища міра покарання за процес оборони її території. Такий ось парадокс”, - пише вона.

Народна депутатка Соломія Бобровська зазначає, що закон було прийнято з процесуальними порушеннями. 

“Закон нашвидкуруч протягнули через правоохоронний комітет, наш комітет щодо нього ще не засідав, зауваження наші ніхто не вислухав, і з порушенням регламенту проголосували в цілому - і одразу направили на терміновий підпис Президенту. Авторами проекту закону не зазначено та не наведено жодних переконливих обґрунтувань наявності суспільно небезпечних наслідків від скоєння визначених злочинів, щоб «обтяжувати» і так немалі санкції. Найбільше запитання, чому одні матимуть право на пом’якшення (ст. 152 «зґвалтування», ст. 115 « умисне вбивство», ст. 111. «Державна зрада», а діючі військовослужбовці по ст. 405, 403, 407, 429, 402 ККУ - ні. В умовах найтяжчої війни надважливо будувати правову країну із правом на справедливий суд, на справедливий юридичний розгляд, на можливість реального захисту в умовах війни”, - пише Соломія Бобровська.

Законопроєкт критикували експерти ГО “Реанімаційний пакет реформ” та “Юридичної сотні”. На сайті Президента України 15 грудня з’явилась петиція “Ветувати закон №8271 щодо посилення покарання військовослужбовців”. За кілька годин вона набрала майже 2 тисячі підписів з 25 тисяч, необхідних для розгляду.

Як раніше повідомляв Інформатор, петиція з вимогою ветувати законопроєкт № 5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності», прийнятий Верховною Радою 13 грудня, за добу зібрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Тепер на неї мусить відповісти президент Володимир Зеленський.