Петиція з вимогою до Зеленського ветувати новий будівельний закон набрала 25 тисяч голосів за добу: що за закон та що з ним не так

Петиція з вимогою ветувати законопроєкт № 5655 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» за добу зібрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Тепер на неї мусить відповісти президент Володимир Зеленський. Інформатор розбирається, що це за закон та чому він викликав таке обурення у суспільстві.

13 грудня народні депутати мінімальною кількістю голосів – 228 з необхідних 226, – ухвалили в цілому проєкт закону авторства очільниці партії «Слуга народу» Олени Шуляк. Голосування відбулося без обговорення. Проти цього закону Проти нього виступило НАЗК та величезна кількість експертів та громадських організацій у діапазоні від Асоціації міст України до ГО «Автомайдан Вінниця». 

Авторам законопроєкту не вдалося змусити монобільшість голосувати за законопроєкт у повному складі. Жодного голосу не дали «Європейська солідарність» та «Батьківщина». З «Голосу» лише один депутат, Ярослав Железняк, проголосував «за». “Слуга народу” віддала за законопроєкт 176 голосів. А решту склали з депутатів, які зайшли у ВР під прапором ОПЗЖ. 

Що не так з законом?

На початку вересня Спілка українських підприємців направила голові парламенту Руслану Стефанчуку лист з проханням відхилити законопроєкт №5655. Адже він збільшує повноваження Міністерства розвитку громад та територій і передає міністерству невластиві функції, які раніше виконувала Державна архітектурно-будівельна інспекція. У спілці обурюються тим, що рішення про притягнення обʼєктів нагляду до відповідальності та про накладення штрафів ухвалюватиме профільний міністр на підставі висновків Містобудівної палати – органу, якого ще не існує.

Аналітики "Чесно" звертають увагу на те, що документ пропонує встановити для забудовників "приватний контроль". Це означає, що будівельні компанії зможуть створювати власні фірми, які "контролюватимуть" їх діяльність.

"Приватний нагляд вирішує, чи подавати скарги на забудовника, але приватна компанія може лише виписати припис про порушення. Якщо його не виконують, то вона може звернутися до суду, а може і не звернутися. Прокуратура й органи місцевого самоврядування не братимуть у цьому участі", – пише аналіткиня руху “Чесно” Вікторія Олійник.

Авторка законопроєкту Олена Шуляк під час дискусії наголошувала, що аналізи проєкту, проведені Спілкою українських підприємців та рухом "Чесно", не ґрунтуються на остаточній редакції акта. Але фінальну редакцію, яку винесуть на друге читання, намагались не публікувати якнайдовше. За словами Шуляк, це сталося з вини апарату ВР.

Рік тому сотня українських архітекторів зібралася на акцію протесту проти ухвалення документа. До акції долучилися Національна спілка архітекторів, декани архітектурних факультетів вузів, відомі архітектори Дмитро Васильєв, Андрій Пашенько, Анна Іскіердо та Слава Балбек. Архітектори обурилися тим, що законопроєкт пропонує нівелювати значення авторського нагляду архітекторів. Якщо зараз авторство належить архітектору, то з ухваленням закону всі права отримає забудовник.

У спілці зазначають, що замовники будівництва зможуть вносити зміни в проєктну документацію без участі архітектора. Крім того, забудовник отримає можливість змінювати архітектора в односторонньому порядку необмежену кількість разів на будь-якому етапі будівництва.

Редакція проєкту, яку аналізував рух "Чесно", пропонувала знищити інструмент громадських слухань, запевняють активісти. Зараз при розробці містобудівної документації громадськість може ініціювати створення погоджувальної комісії, 50-70% складу якої становлять представники, обрані під час слухань.

За новим законом, громада зможе долучатися лише на етапі розгляду розробленої містобудівної документації, каже Олійник. Однак зробити це зможуть не всі охочі, а лише представники органів самоорганізації населення (ОСН). Такий формат має суттєві обмеження.

"Створені ОСН охоплюють не всі території. Якщо незабудовану житлом територію, наприклад, ділянку лісу, переводять під житлову забудову, то на цій території апріорі нема ОСН. У такому випадку влада може не залучати представників територіальної громади в погоджувальну комісію. Також якщо ти з одного району Києва, з Оболоні, і тобі щось не сподобалося на Печерську, то тут виникають проблеми, бо у світогляді законотворців тобі має бути все одно, що роблять на Печерську", – зазначає Олійник.

Законопроєкт створює ризик втрати пам’яток архітектури та об’єктів культурної спадщини, кажуть у Спілці українських підприємців та русі "Чесно". Погодження проєктів будівництва з органами охорони культурної спадщини відбувається через електронну систему. На такі погодження даються 14 днів з можливістю продовження на десять днів. При цьому діє принцип мовчазної згоди, за якого в разі відсутності погодження або заперечень проєктна документація на об’єктах культурної спадщини вважається погодженою. У "Чесно" кажуть, що в останні роки надання публічної інформації державними органами хронічно затримується, а інколи інформація взагалі не надається.

"В умовах війни та за наявності багатьох запитів органи культурної спадщини можуть не встигнути написати заперечення. Крім того, будь-яке погодження з ЮНЕСКО за такі строки здійснити неможливо", – пояснює Олійник.

Шуляк відповідає, що механізм погодження з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва працює з липня і не є чимось новим. За її словами, передбачені 24 робочі дні – "цілком достатній строк" для розгляду питання погодження або відмови в погодженні проєктної документації.

Все залежить від президента Зеленскького

Напередодні голосування, 12 грудня, на сайті Президента України з’явилась петиція з закликом до Володимира Зеленського накласти вето на прийнятий закон № 5655.

“Нові містобудівні норми під виглядом лібералізації містобудівної сфери та пришвидшення будівництв фактично розв'язують руки великим забудовникам, яким тепер не доведеться проходити перевірки від органів місцевого самоврядування. Перевірки будівництв та документації за цим проектом можуть бути здійснені приватними фірмами, а роль головних архітекторів міст у цьому процесі значно обмежується. Окрім цього пропонується створити "Містобудівну палату" при Міністерстві розвитку регіонів, повноваження якої дуже схожі з сумнозвісною "Тендерною Палатою". Якщо закон буде прийнятий більшістю депутатів ВР на наступній сесії, процес хаотичного забудування наших міст і паплюження історичних пам'яток буде пришвидшений”, - йдеться у петиції.

Вона набрала необхідну кількість голосів (25 тисяч) менше, ніж за добу. Тож, сподіваємось, що гарант Конституції Володимир Зеленський дослухається до думки української спільноти.

Як раніше повідомляв Інформатор, Володимир Зеленський відповів на петицію з вимогою заборонити очне навчання у навчальних закладах до закінчення воєнного стану і військових дій.