В Німеччині безробітних українців зобов'яжуть погоджуватись на будь-яку роботу - що зміниться для біженців
З 1 липня в Німеччині запрацювали нові правила соцдопомоги - біженці та безробітні отримуватимуть базовий дохід замість скасованого бюргергельду
Німеччина з 1 липня 2026 року кардинально змінила систему соціальних виплат для безробітних і українських біженців. Раніше витрати Берліна на соціальну допомогу сягнули рекордних мільярдів євро, і тепер уряд посилює вимоги до її отримувачів. Звична допомога "бюргергельд" більше не існує - її замінили так званим базовим доходом з жорсткішими умовами. Ключова зміна стосується зайнятості - відмовлятися від роботи через нижчу кваліфікацію тепер не вийде.
Deutsche Welle пише, що нова система базового доходу (Grundsicherung) запрацювала замість соціальної допомоги для громадян (Bürgergeld). Джобцентри тепер ретельніше перевірятимуть майновий стан заявників і суворіше контролюватимуть виконання вимог щодо пошуку роботи. Крім того, швидке працевлаштування стає для центрів зайнятості більш пріоритетним, ніж навчання чи підвищення кваліфікації.
Нові правила передбачають жорстку відповідальність за ухилення від взаємодії з центрами зайнятості. Якщо отримувач допомоги пропускає зустрічі в джобцентрі або не подає заяв на вакансії, виплати можуть скоротити або припинити повністю. Найпринциповіша норма стосується пропозицій роботи - безробітні зобов'язані погоджуватися навіть на посади нижчої кваліфікації, якщо фізично та психологічно здатні їх обіймати.
Змінились і правила щодо заощаджень. Раніше протягом першого року отримання допомоги накопичення заявника не враховувалися. Тепер заощадження до 40 000 євро мають витрачатися вже з першого року після подання заяви. Витрати на оренду житла також покриватимуться лише частково - в межах встановлених лімітів.
Мільйони отримувачів опинились під новими правилами
Базовий дохід з 1 липня отримуватимуть близько 5,5 мільйона жителів Німеччини. Проте лише менше третини з них реально доступні для ринку праці - решта доглядають за родичами, є батьками-одинаками або вже працюють, але заробляють замало. 1,8 мільйона отримувачів - це діти та молодь.
Серед тих, хто теоретично міг би працювати, 1,2 мільйона осіб не мають підтвердженої професійної кваліфікації. Близько 16 000 людей вважаються "повними відмовниками" - вони неодноразово ігнорували пропозиції роботи та не з'являлись у центри зайнятості. Реформа покликана насамперед змусити цю категорію шукати роботу активніше.
Для українських біженців зміни особливо відчутні. Зі 1,26 мільйона українців у Німеччині лише третина офіційно працевлаштована. Станом на початок 2026 року 217 тисяч осіб мали статус безробітних. Ті, хто отримує допомогу, тепер зіткнуться з жорсткішим контролем і реальним ризиком позбутися виплат у разі відмови від запропонованих вакансій. Самотній дорослий без дітей отримує 563 євро на місяць, сімейні пари - по 504 євро на кожного, на дітей передбачено до 390 євро.
Як писав Інформатор, частина біженців, які зазнають психологічного тиску та не можуть знайти гідної роботи, стикається і з фінансовою нерівністю. Середній дохід українців у ФРН становить близько 1 455 євро на місяць, тоді як середній заробіток місцевих жителів сягає 2 930 євро.
Основна причина такого розриву - мовний бар'єр, через який фахівці йдуть працювати на заводи, склади та у логістику. В умовах нової системи базового доходу, перевірки щодо шахрайства з виплатами у гуртожитках біженців проводитимуться значно прискіпливіше. Рівень працевлаштування українців у Німеччині залишається одним з найнижчих серед великих європейських країн.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
