Українські біженці у Німеччині страждають від депресії - розкрита невтішна статистика
Кожен п'ятий українець-біженець у Німеччині має симптоми депресії - вчені виявили вищий рівень розладів, ніж у місцевих жителів
Майже кожен п'ятий українець, що знайшов притулок у Німеччині, має симптоми депресії - це більше, ніж серед місцевих мешканців та інших категорій мігрантів. Нове дослідження фіксує масштаб психологічних розладів серед людей, які рятувалися від російського вторгнення. Фахівці наполягають на розширенні психосоціальної підтримки для цієї групи.
Рівень депресивних симптомів серед українських біженців становить 21%, тривожних розладів - 13%, що перевищує показники як місцевих жителів, так і мігрантів без статусу біженця. Ці дані оприлюднив Інститут Роберта Коха у журналі Journal of Health Monitoring. Дослідження базується на відповідях близько 25 000 людей, серед яких понад 3000 українських біженців, а також жителі Німеччини, мігранти та біженці з Афганістану, Ірану, Іраку й Сирії.
Аналіз ґрунтується на даних опитування IAB-BAMF-SOEP Survey of Refugees 2023 року, доповненого матеріалами головного дослідження SOEP. Дослідження проводять Дослідницький центр Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF-FZ) спільно з Інститутом досліджень ринку праці (IAB) та Соціально-економічною панеллю (SOEP) при DIW Berlin.
Жінки повідомляли про психологічні розлади частіше за чоловіків - незалежно від досвіду міграції чи вимушеного переселення. Вищий рівень тривожних розладів фіксували серед жінок, молоді віком 18-29 років та тих, хто живе на самоті.
З'ясовано головні чинники ризику
Серед усіх груп біженців на психічне здоров'я найбільше впливали соціальна інтеграція, досвід дискримінації та зайнятість. Для українців додатково важливими чинниками виявилися вік, стать, рівень доходу та задоволеність житловими умовами.
Науковці підкреслюють: на психічне здоров'я впливають не лише пережита війна та вимушений переїзд, а й умови подальшого життя - зокрема досвід дискримінації та соціальної ізоляції. При цьому соціальні контакти та вища задоволеність доходом знижують ймовірність розладів, тоді як досвід дискримінації у повсякденному житті суттєво підвищує ризик депресії та тривожності.
Результати дослідження вказують на значну потребу в розширенні психосоціальних служб підтримки для цієї категорії населення. На психічний стан українців найбільше впливає те, чи вдалося їм знайти роботу та інтегруватися в нове суспільство. Також важливу роль відіграють вік, рівень доходу та задоволеність житловими умовами.
Що варто знати про українців у Німеччині
Питання захисту та правового статусу українців у Німеччині залишається відкритим. Берлін неодноразово порушував тему скасування тимчасового захисту для громадян призовного віку - особливо на тлі різкого зростання їхньої частки серед біженців. Це додатково посилює психологічний тиск на цю групу, адже невизначеність щодо майбутнього є одним із ключових чинників стресу. Детальніше про це Інформатор розповідав у матеріалі про те, як зміна статусу біженців у Берліні торкнеться сотень тисяч людей.
Паралельно в Німеччині розгортається дискусія про надання українцям права на громадянство. Частина міст уже б'є на сполох через темпи натуралізації та пов'язане з нею навантаження на соціальну інфраструктуру. Психологічна стійкість біженців безпосередньо залежить від перспектив довгострокового перебування - тому тема громадянства та ментального здоров'я тісно пов'язані. Інформатор раніше розповідав, чому отримання громадянства в Німеччині викликає суперечки на місцевому рівні.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
