У Німеччині провели масштабні рейди в гуртожитках, де живуть українські біженці - підозрюють шахрайство з виплатами
Близько 200 поліцейських обшукали гуртожитки для біженців у Гамбурзі - перевіряли 150 підозрілих випадків незаконного отримання дитячої допомоги
Близько 200 поліцейських зранку увірвалися до гуртожитків для біженців у гамбурзькому районі Вінтерхуде - серед об'єктів перевірки опинився так званий "Українській дім". Поліцейські заблокували всі входи та виходи й обшукували будівлю поверх за поверхом. Операція стала однією з найбільших подібних перевірок у місті.
Детальніше про хід операції повідомляє Bild. Разом із поліцейськими в рейді брали участь співробітники Сімейної каси Федерального агентства праці Німеччини. Вони перевіряли за списками, чи справді зареєстровані у гуртожитку особи там фактично проживають. Поліцейський спецпідрозділ BFE - підрозділ із забезпечення доказів і затримання - підтримував операцію. До роботи залучили також кінологів.
"Предметом перевірки є зокрема підозри у підробці документів, що посвідчують особу та громадянство, а також перевірка фактичної присутності відповідних осіб і їхніх дітей за вказаними адресами", – зазначили у Сімейній касі Федерального агентства праці.
Загалом правоохоронці зосередилися на близько 150 підозрілих випадках - йдеться про можливе незаконне отримання дитячої допомоги. У гуртожитку площею близько 32 000 квадратних метрів і заввишки чотири поверхи зареєстровано майже 1 000 мешканців. При цьому заклад розрахований на понад 1 500 місць.
Що спонукало до масштабної операції
Поштовхом до дій стали рішення Конференції міністрів внутрішніх справ Німеччини, ухвалені навесні у Гамбурзі. Тоді представники федерального уряду та земель домовилися вжити широких заходів проти організованих зловживань системою соціальних виплат. Зокрема йшлося про схеми, коли людей реєструють за фіктивними адресами або в так званих "брудних" нерухомостях, щоб отримувати допомогу незаконно.
Гамбурзька акція - не ізольований випадок. У Німеччині тривалий час тривають дискусії щодо зловживань системою соціального забезпечення з боку мігрантів, зокрема й тих, хто має статус тимчасового захисту. Якщо соціальна служба виявляє, що отримувач допомоги має додатковий дохід або приховує інформацію, вона не лише скасовує виплати, а й зобов'язує повернути всі отримані кошти. Такі дії можуть розцінити як шахрайство, і тоді людині загрожує навіть позбавлення волі.
Саме Німеччина залишається країною, де зареєстровано найбільше українських біженців серед країн Євросоюзу. Станом на початок лютого 2026 року країна зафіксувала майже 1,2 млн громадян України, які виїхали через повномасштабну війну. На щорічну соціальну підтримку українців Берлін витрачає близько 9-10 мільярдів євро - це одна з причин, чому влада посилює контроль за цільовим використанням коштів.
Ситуація навколо допомоги для біженців у Німеччині
Українські біженці в Німеччині отримують допомогу по безробіттю Bürgergeld на рівні з громадянами. Цією допомогою користується приблизно 700 тисяч українців, з яких 480 тисяч - працездатного віку. Зі зростанням кількості отримувачів умови для українських біженців у Німеччині послідовно змінюються: влада посилює вимоги до зайнятості та перевірки доходів. Рівень працевлаштування серед цих людей становить лише 19%, а міністр праці ФРН анонсував можливе часткове скасування допомоги для тих, хто відмовляється від роботи без поважної причини.
У Берліні дедалі частіше закликають посилити правила щодо мігрантів. Зокрема глава МВС ФРН Александер Добріндт заявив, що соціальні виплати стали для українців у Німеччині "гальмом до працевлаштування" та "міцно прив'язують багатьох людей до соціальної допомоги". З 1 липня 2026 року в Німеччині запрацює нова система базової допомоги, що замінить Bürgergeld. Реформа фокусується на негайному працевлаштуванні та запроваджує жорсткий контроль над майном і банківськими рахунками заявників.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
