Уряд вже розтратив усі гроші на непередбачувані витрати на рік: Южаніна розкритикувала Свириденко
Резервний фонд де-факто вичерпаний уже в квітні, хоча мав забезпечувати непередбачені витрати протягом усього року
Народна депутатка Ніна Южаніна 14 квітня звернула увагу що уряд рішенням від 10.04.2026 №332-р виділив 732,5 млн грн з резервного фонду на заходи стійкості (котельні, когенерація). Станом до цього рішення залишок резервного фонду становив близько 800 млн грн. Нардепка звинуватила Кабмін Свириденко у нерозсудливості.
“Тобто одним рішенням уряд фактично використав майже весь залишок резервного фонду. Це означає, що резервний фонд де-факто вичерпаний уже в квітні, хоча мав забезпечувати непередбачені витрати протягом усього року. І це вже не про цифри. Це про підхід”, - написала Ніна Южаніна.
Депутатка звернула увагу, що розподіл коштів між ОДА не оприлюднений, перелік об’єктів ще тільки формують. Тобто гроші вже виділені, а конкретики ще немає. Южаніна нагадала, що формально уряд ще “доручив”:
- у триденний строк підготувати перелік об’єктів і обсяги фінансування
- погодити витрати між міністерствами та ОДА
- за тиждень знайти співфінансування з місцевих бюджетів
- і за потреби змінити сам порядок реалізації проєкту
“Тож виглядає це не як системна підготовка, а як спроба “зібрати конструкцію на ходу”, - пише Ніна Южаніна.
Як повідомляв Інформатор, частину коштів з резервного фонду виділяли аби профінансувати видатки, які не мали непередбачуваного та термінового характеру. Зокрема, на фінансування програм підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (програму "Національний кешбек"). На ці цілі з резервного фонду виділили 2,138 млрд грн, повідомили ЕП у Мінфіні – майже 5% від загального обсягу резервного фонду.
Для чого державі резервний фонд?
Згідно із законодавством, уряд може використовувати кошти на ті чи інші програми лише у тому разі, якщо парламент передбачив це у законі про державний бюджет або вніс зміни до цього закону. Процедура внесення змін до бюджету може тривати кілька тижнів, а то й місяців. Резервний фонд має спростити цей процес, дозволяючи уряду оперативно витрачати гроші тоді, коли у цьому є потреба, проте немає часу на тривале погодження відповідних змін парламентом. Як правило, це відбувається у випадках настання непередбачуваних подій чи надзвичайних ситуацій, пояснює Дмитро Андрієнко з Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
"Його ключова особливість полягає у спрощеній процедурі використання коштів: рішення про їх спрямування ухвалюються Кабінетом міністрів без проходження повної парламентської процедури, що дозволяє забезпечити фінансування у максимально стислі строки. Саме тому цей інструмент є критично важливим в умовах високої невизначеності та постійних безпекових викликів", – зазначає він.
Наявність резервного фонду дозволяє уряду оперативно виділяти фінансування на термінові потреби, зокрема пов'язані з ліквідацією наслідків російських обстрілів для критичної інфраструктури. Наприклад, таке рішення уряд ухвалив 25 березня, коли спрямував 12,85 млрд грн на будівництво інженерних конструкцій для захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, залізниці та пошти.
Водночас використання коштів резервного фонду на фінансування кешбеку може свідчити про відхилення від базової функції цього фонду, каже Андрієнко.
"Подібні видатки мають системний, а не екстрений характер і, відповідно, повинні проходити через загальну процедуру бюджетного планування та погодження Верховною Радою. Їх фінансування з резервного фонду де-факто означає обхід повноцінного бюджетного процесу", – зазначає він.
Внаслідок заміщення функцій резервного фонду – з антикризового реагування на джерело фінансування широкого спектра ініціатив – зростає вразливість бюджетно системи до потенційних шоків.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
