Розтринькала державну заначку на єБачки: нардепи звинувачують Свириденко в лютому популізмі
На думку експертів, використання коштів резервного фонду на фінансування кешбеку може свідчити про відхилення від базової функції цього фонду
За неповні 3 місяці 2026 року Кабінет міністрів витратив близько 78% коштів, передбачених у резервному фонді держбюджету. За підрахунками ЕП, станом на 30 березня у резервному фонді бюджету залишалося близько 11,06 млрд грн або лише 22,4% від закладеного у бюджеті фінансування. Народні депутати вбачають в цьому велику небезпеку, особливо під час війни. Адже при виникненні нагальних проблем, пов’язаних з російською агресією, на їх рішення не буде грошей.
Скільки грошей залишилось в резервному фонді держбюджету
За даними Мінфіну, наданими ЕП, станом на 18 березня нерозподілений залишок коштів резервного фонду становив 24,63 млрд грн (із 49,42 млрд грн, передбачених розписом бюджету). Після 18 березня уряд ухвалив ще декілька рішень про використання коштів резервного фонду: 12,85 млрд грн 20 березня, а також 0,72 млрд грн 25 березня.
Показово, що частину коштів з резервного фонду виділяли аби профінансувати видатки, які не мали непередбачуваного та термінового характеру. Зокрема, на фінансування програм підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (програму "Національний кешбек"). На ці цілі з резервного фонду виділили 2,138 млрд грн, повідомили ЕП у Мінфіні – майже 5% від загального обсягу резервного фонду.
В чому проблема
“Росіяни готують удари по ГЕС, дамбам та мостам, але нічого, у нас на цей випадок є Резервний Фонд. Стоп, ні, у Резервному Фонді залишилося 20% виділених коштів. Сюрприз, так?” - пише народний депутат від Слуги народу Максим Бужанський.
Народний депутат від Голосу Ярослав Железняк зазначив, що все інші витратили, в тому числі на «КешБек» та «єБачок».
"Добре ж що ми так потужно підготувалися і до зими, і до закупівлі газу, і навіть до закриття діри в 400 млрд на армію. А головне потужно. Тільки Раді ще податки треба підняти на наступному тижні, а то потужно, але без цього поки не незламно”, - пише Ярослав Железняк.
Для чого державі резервний фонд?
Згідно із законодавством, уряд може використовувати кошти на ті чи інші програми лише у тому разі, якщо парламент передбачив це у законі про державний бюджет або вніс зміни до цього закону. Процедура внесення змін до бюджету може тривати кілька тижнів, а то й місяців. Резервний фонд має спростити цей процес, дозволяючи уряду оперативно витрачати гроші тоді, коли у цьому є потреба, проте немає часу на тривале погодження відповідних змін парламентом. Як правило, це відбувається у випадках настання непередбачуваних подій чи надзвичайних ситуацій, пояснює Дмитро Андрієнко з Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.
"Його ключова особливість полягає у спрощеній процедурі використання коштів: рішення про їх спрямування ухвалюються Кабінетом міністрів без проходження повної парламентської процедури, що дозволяє забезпечити фінансування у максимально стислі строки. Саме тому цей інструмент є критично важливим в умовах високої невизначеності та постійних безпекових викликів", – зазначає він.
Наявність резервного фонду дозволяє уряду оперативно виділяти фінансування на термінові потреби, зокрема пов'язані з ліквідацією наслідків російських обстрілів для критичної інфраструктури. Наприклад, таке рішення уряд ухвалив 25 березня, коли спрямував 12,85 млрд грн на будівництво інженерних конструкцій для захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, залізниці та пошти.
Водночас використання коштів резервного фонду на фінансування кешбеку може свідчити про відхилення від базової функції цього фонду, каже Андрієнко.
"Подібні видатки мають системний, а не екстрений характер і, відповідно, повинні проходити через загальну процедуру бюджетного планування та погодження Верховною Радою. Їх фінансування з резервного фонду де-факто означає обхід повноцінного бюджетного процесу", – зазначає він.
Внаслідок заміщення функцій резервного фонду – з антикризового реагування на джерело фінансування широкого спектра ініціатив – зростає вразливість бюджетно системи до потенційних шоків.
Що таке єБачок
У четвер, 12 березня, народний депутат Ярослав Железняк у напівпорожній Верховній Раді розкритикував уряд Свириденко за популізм. Його обурили одночасні намагання Кабміну примусити ВР проголосувати за підвищення податків та рішення про роздачі українцям мільярдів гривень в ситуації, коли грошей в бюджеті катма.
“Якщо хтось не дуже цікавиться публічними фінансами, то раджу перевірити, яка у нас ситуація по бюджету. Наприклад, по військовим видаткам, де у нас с початку року було 300 млрд грн діра і до якої зараз ще 100 млрд грн додалося. Це не перебільшення, коли Politico пише, що у нас грошей залишилось максимум до квітня. І не перебільшення те, що уряд абсолютно не знає, де їх взяти, розраховуючи лише на диво. На те, що ЄС дасть гроші. А зараз, знаючи це все, давайте згадаємо, що на цьому тижні пропонував нам проголосувати шановний уряд: підвищення податків, запровадження ПДВ для ФОПів, скасування пільг і т. ін. Вони кричали, що нам треба за це проголосувати, тому що в країні немає грошей. Але одночасно з цим, сьогодні уряд запроваджує програму єБачок. Вони беруть 15 млрд грн і будуть роздавати їх тим, хто не може заправитись, бо бензин здорожчав. Справа в тому, що гроші ці беруться з тих самих податків, які буквально рік тому всі ви під гаслом, що в нас немає грошей для армії, проголосували”, - каже Ярослав Железняк.
Він нагадав, що той самий уряд бере 2 млрд грн з Резервного фонду, які мали б йти на ремонт доріг, на відбудову, на підтримку ВПО - і кидає на виплату Національного кешбеку до кінця квітня. Той самий уряд запроваджує виплати 1500 грн для пенсіонерів.
Плани про підвищення податків для громадян
У понеділок, 30 березня, Кабінет Міністрів України схвалив пакет із трьох законопроєктів. Вони передбачають зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі, а також продовження сплати військового збору в діючих на сьогодні розмірах після завершення війни.
Як повідомляв Інформатор, народні депутати від партії Слуга народу публічно критикують ініціативу Мінфіну істотно підвищити податки для населення з 2027 року. Уряд Свириденко критикують за відмову спілкуватися з парламентом та економічну недоцільність. До критики приєднався навіть очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. Уряд, який однією рукою роздає гроші на компенсацію зростання палива, а іншою — намагається змусити Раду піднімати податки для ФОП, прикриваючись безвихіддю зобовʼязань перед МВФ, не допомагає вирішити проблему з відсутністю кворуму в парламенті.
Слідкуйте за нами у Telegram
