Депутат Київської облради звинуватив Банк Альянс у зв'язку з Фірташем - справа дійшла до суду
Суд визнав недостовірною інформацію в петиції до Зеленського про мажоритарного акціонера Альянс Банку Олександра Сосіса - її поширив депутат Київської облради Володимир Горковенко
Голосіївський районний суд Києва 17 серпня 2026 року визнав недостовірною інформацію про власника Банку "Альянс" Олександра Сосіса, поширену в петиції на сайті Офісу Президента. Автором петиції є депутат Київської обласної ради та журналіст Володимир Горковенко, і саме з нього на користь позивача стягнули судові витрати. Депутат стверджував, що реальним власником Альянс Банку є підсанкційний олігарх Дмитро Фірташ, а банк буцім-то замішаний у злочинах. Суд встановив, що твердження петиції про номінальне володіння банком не відповідають дійсності. Водночас сама петиція залишиться доступною на сайті Офісу Президента - видаляти чи редагувати текст неможливо.
Позов розглядав Голосіївський районний суд Києва у справі №752/25585/24-ц про визнання інформації недостовірною та захист ділової репутації. Олександр Сосіс вимагав визнати недостовірною поширену Горковенком 19 вересня 2024 року інформацію про те, що він нібито є номінальним утримувачем активів банку в інтересах підсанкційного олігарха Дмитра Фірташа, причетний до незаконної діяльності, фінансує збройну агресію Росії проти України, а також що з початком повномасштабного вторгнення він утік з країни та переховується за кордоном.
Володимир Горковенко - депутат Київської обласної ради від партії "Європейська солідарність" з 2020 року, журналіст. Колишній керівник Головного департаменту інформаційної політики Адміністрації Президента України Петра Порошенка.
Суть петиції №22/234210-еп "Про застосування санкцій проти АТ "Банк Альянс" та посадових осіб Банку" зводилася до заклику до президента Зеленського винести на розгляд РНБО пропозицію про санкції проти банку та низки фізичних осіб. Автор петиції стверджував, що контроль над банком фактично здійснює підсанкційний Фірташ, а зазначені офіційними акціонерами громадяни є лише номінальними утримувачами його активів. У тексті також перелічувалися звинувачення в участі банку в схемі відмивання коштів у Росію, причетності до фінансування терористів через платіжні сервіси, співпраці з гемблінговими компаніями, невиконанні банківських гарантій перед "Нафтогазом" на 4 мільярди гривень і схемі із заволодіння електроенергією "Укренерго" на понад 1,11 мільярда гривень. Володимир Горковенко вимагав накласти санкції на:
- юридичну особу АТ "Банк Альянс";
- Олександра Сосіна - мажоритарного акціонера Банку "Альянс";
- Павла Щербаня - мінорітарного акціонера Банку "Альянс";
- Юлію Фролову - колишню голову правління Банку "Альянс";
- Віктора Буркицю - в.о. голови правління Банку "Альянс" на момент публікації петиції.
"Зазначена інформація неодноразово висвітлювалась, як в іноземних так і в національних ЗМІ, але до цього часу відсутня будь-яка реакція на неї, як від правоохоронних органів, так і від РНБО України", - йшлося в тексті петиції.
Суд встановив, що станом на початок 2024 року Сосіс мав 89,289006% сукупної участі у структурі власності АТ "Банк Альянс" і був її ключовим учасником. Жодних доказів того, що він виступає номінальним утримувачем активів в інтересах Фірташа, матеріали справи не містили. Семантико-текстуальна експертиза встановила, що всі три спірні твердження - про номінальне володіння, причетність до незаконної діяльності та втечу за кордон - викладені в петиції саме як фактичні твердження, а не оціночні судження.
Дані прикордонної служби, які дослідив суд, показали, що позивач регулярно перетинав кордон України з 2022 по 2024 рік в обох напрямках, а станом на дату публікації петиції в'їхав в Україну через пункт пропуску "Ягодин" за кілька днів до цього. Даних про перебування Сосіса в розшуку МВС чи про кримінальні провадження проти нього як підозрюваного суд також не знайшов.
"Фізична особа, яка поширює інформацію, зобов'язана переконатися в її достовірності", - зазначив суд, відхиливши аргумент відповідача про те, що інформація була взята з відкритих джерел.
Суд відхилив і аргумент Горковенка про те, що він є неналежним відповідачем, оскільки саме він зазначений у тексті петиції як її автор. Водночас вимогу зобов'язати відповідача опублікувати рішення суду на особистій сторінці у Facebook суд не задовольнив, пояснивши це тим, що спірна інформація поширювалася не через цю соціальну мережу, а спростування має відбуватися в той самий спосіб, яким поширювалася інформація.
Петиція так і не набрала потрібної кількості голосів
Попри визнання судом недостовірності викладених фактів, сама петиція залишиться на сайті Офісу Президента Володимира Зеленського - її текст суд не зобов'язав видаляти. Причина проста: документ так і не зібрав необхідних 25 тисяч підписів протягом встановлених законом трьох місяців, а тому ніколи не розглядався по суті ні президентом, ні РНБО. Вона змогла зібрати лише 2719 підписів.
Це рішення - черговий епізод у затяжному протистоянні навколо структури власності Банку "Альянс", в якому Горковенко неодноразово публічно наполягав на зв'язку установи з підсанкційним олігархом. Суд же дійшов протилежного висновку, спираючись на офіційні дані Нацбанку про структуру власності та відсутність будь-яких документальних підтверджень причетності Фірташа до банку. Рішення виніс суддя Сергій Чекулаєв.
Раніше Інформатор повідомляв, що Фірташу вдалося уникнути екстрадиції до США завдяки таємному дипломатичному статусу радника постійного представництва Білорусі у Відні, який визнав австрійський суд. Також ми писали, що СБУ звинуватила олігарха у махінаціях з газом на суму, яка за попередніми оцінками може сягати понад 18 мільярдів гривень збитків державі протягом 2016-2022 років.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
