Львівський апеляційний суд скасував рішення про виплату жінці збитків, пені та моралки з фірми "Центр правової допомоги "Україна"
Львівський апеляційний суд 13 серпня скасував рішення про стягнення з товариства "Центр правової допомоги "Україна" майже 508 тисяч гривень на користь жінки, яка платила за юридичну допомогу для сина-військового. Жінка стверджувала, що фірма не виконала жодного з восьми укладених договорів про допомогу з переведенням або демобілізацією сина. Апеляційний суд визнав, що вона не довела факту оплати послуг, і скасував рішення суду першої інстанції повністю.
У березні 2025 року жінка звернулася до Буського районного суду Львівської області з позовом проти товариства з обмеженою відповідальністю "Центр правової допомоги "Україна". Як зазначено у рішенні Єдиного державного реєстру судових рішень, вона вимагала стягнути 663 440 грн: збитки, пеню та моральну шкоду.
Жінка звернулася до товариства, щоб домогтися переведення сина, який на той момент проходив військову службу, до частини ближче до дому, або його демобілізації на законних підставах. 8 квітня 2024 року вона підписала з фірмою вісім окремих договорів про надання правової допомоги - на витребування висновку ВЛК, підготовку позову щодо оскарження цього висновку, представництво в суді, консультування щодо кримінального провадження, оскарження мобілізації, підготовку рапорту до військової частини та надсилання запитів і отримання відповідей.
За словами позивачки, вона повністю оплатила всі вісім договорів на загальну суму 78 000 грн, про що нібито свідчив рукописний запис представника товариства "повна оплата" у пункті 3.1 кожного документа. Оскільки жодних послуг фірма фактично не надала, 13 січня 2025 року жінка направила вимогу повернути кошти, але відповідач відмовився. У позові вона просила стягнути:
Буський районний суд 19 грудня 2025 року позов задовольнив частково: стягнув з товариства 78 000 грн збитків, 369 720 грн пені, 50 000 грн моральної шкоди та 10 000 грн витрат на правничу допомогу - разом майже 508 тисяч гривень.

Товариство оскаржило це рішення, наполягаючи, що жодних платежів від жінки на розрахунковий рахунок компанії за період з 8 квітня 2024 року по 12 березня 2025 року не надходило. Представник фірми пояснював, що напис "повна оплата" у договорах - це не підтвердження реального платежу, а формулювання з внутрішньої інструкції компанії, яке означає лише умову початку роботи виконавця.
"У пункті 3.1 договору про надання послуг уповноважений працівник товариства зазначає словосполучення "повна оплата", чим фактично підтверджується наявність обов'язку виконавця приступити до надання послуг виключно після фактичної оплати замовником", - зазначив у апеляційній скарзі представник товариства.
Відповідач також долучив розпорядження директора від 8 квітня 2024 року, яким через відсутність у жінки коштів фірма надала їй 100-відсоткову знижку на послуги за трьома договорами й одночасно призупинила дію решти п'яти договорів до моменту фактичної оплати. За позицією товариства, роботу за договором про витребування висновку ВЛК виконано - адвокат подавав відповідні запити й отримав відповідь із довідкою про проходження сином жінки військово-лікарської комісії.
Колегія суддів під головуванням судді встановила, що позивачка не надала жодної квитанції чи виписки з рахунку на підтвердження оплати 78 000 грн, хоча договори прямо передбачали, що оплата вважається здійсненою лише в момент надходження коштів у касу або на рахунок виконавця. Суд також звернув увагу, що вимогу про тлумачення пункту 3.1 договорів у судовому порядку жінка не заявляла, тому суд першої інстанції не мав права самостійно вирішувати, що напис "повна оплата" підтверджує реальний платіж.
Окрему увагу апеляційний суд приділив правовій природі спору. Колегія дійшла висновку, що договори про надання правової допомоги регулюються нормами про адвокатську діяльність, а не Законом "Про захист прав споживачів" - тож положення про пеню й штрафні санкції за цим законом до спору взагалі не застосовуються. Оскільки первинна вимога про невиконання договорів визнана недоведеною, суд відмовив і в компенсації моральної шкоди.
Львівський апеляційний суд ухвалив постанову, якою:
Постанова набрала законної сили з дня ухвалення й може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.
Питання оскарження висновків військово-лікарських комісій і законності мобілізації залишається одним із найчутливіших у судовій практиці останніх років. Родини військовослужбовців часто звертаються до приватних юридичних компаній, сподіваючись прискорити демобілізацію або домогтися переведення, але подібні справи свідчать: без документального підтвердження оплати й чіткого визначення правової природи договору довести провину виконавця в суді вкрай складно.
Раніше Інформатор повідомляв, що апеляційний суд скасував висновок ВЛК при мобілізації мешканця Луцька через грубі процедурні порушення в оформленні медичної картки, хоча наказ про призов залишив у силі.
Також ми писали, що бабуся загиблого воїна дійшла до Верховного Суду, доводячи право на пенсію по втраті годувальника. Міністерство оборони оскаржувало це рішення, але колегія суддів залишила його в силі.