Більшість українців не вірять у результативність перемовин з РФ щодо завершення війни. За даними Київського міжнародного інституту соціології, лише чверть опитуваних сподіваються, що переговорний процес приведе до тривалого миру. Ще 5% не визначилися зі своєю позицією
Українці скептично оцінюють перспективи мирних переговорів. 70% опитаних не очікують, що вони завершаться тривалим миром. Порівняно із серединою січня 2026 року показники залишилися без змін.
За даними опитування дослідження Київського міжнародного інституту соціології 12-24 лютого, сім з десяти респондентів не вірять, що нинішній переговорний процес за участю Росії та США щодо припинення війни здатен забезпечити стійкий мир. Водночас 25% опитаних налаштовані більш оптимістично. Вони припускають позитивний результат перемовин. Ще 5% не визначилися зі своєю позицією.

57% українців вважають абсолютно неприйнятною ту умову, що Україна має вивести свої війська з територій Донбасу, які зараз нею контролюються. Тобто з Краматорська, Слов’янська тощо, аби ці території перейшли під контроль Росії.

Навіть за умови того, що США і Європа дадуть Україні гарантії безпеки, українці не погоджуються на такий варіант. Навпаки, ще більше опитаних (а саме - 68% - ред.) не пристануть на ці умови.

У регіональному розрізі найвищу готовність погодитися на передачу Донбасу під контроль Росії в обмін на гарантії безпеки демонструють мешканці Сходу (44% за звичайної постановки запитання і 38% - якщо йдеться про гарантії від США) та Нижнього Подніпров’я (40% і 37% відповідно). Водночас на Заході та в Києві домінує категоричне неприйняття такого сценарію: у столиці проти виступають 62% (79% - якщо гарантії від США - ред.), на Заході - 60% (74% - якщо гарнтії з боку США). У Центрі та на Півдні також переважає позиція "проти", хоча показники готовності дещо вищі, ніж у західних областях.

Якщо дивитися на вікові групи, найбільш схильними до компромісу є молоді українці 18-29 років: 55% із них готові прийняти таку умову в загальному формулюванні. У групі 30-44 років цей показник становить 50%. Натомість серед людей віком 45-59 років і 60+ років підтримка суттєво нижча - лише по 25%, а частка противників сягає 66-68%. Тобто старші респонденти значно критичніше ставляться до можливих територіальних поступок.
За рівнем матеріального становища найменше готові до такого компромісу респонденти з дуже низьким доходом - лише 28% підтримки та 55% проти. У групах із низьким, середнім і високим достатком частка тих, хто готовий погодитися, коливається в межах 34-39%, однак у всіх категоріях переважають противники передачі територій (56-58%). Таким чином, незалежно від рівня доходу більшість українців не підтримують ідею територіальних поступок. Хоча серед більш забезпечених груп підтримка дещо вища.
Соціологи нагадали, що в січні респондентам ставили відкрите запитання про причини недовіри до переговорів. Найчастіше учасники дослідження пояснювали свою недовіру позицією та діями Росії.
"Українці продовжують критично сприймати нинішні мирні перемовини і більшість не мають оптимістичних очікувань від них. Практичні реалії в Україні - тиск росіян на фронті попри їх шалені втрати, російський терор цивільного населення та намагання заморозити і лишити без світла в холодну зиму, безкомпромісні геноцидні заяви російського керівництва і не тільки - залишають мало підстав, щоб українці повірили в бажання росіян завершити війну найближчим часом", - прокоментував виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.
Він додав, що українці розуміють, що росіяни, якщо і готові завершити війну, то лише на умовах, які будуть фактичною капітуляцією України (і будь-що інше вони не приймуть). При цьому, за словами Грушецького, українці лишаються відкритими до важких компромісів і готові обговорювати їх - але не ціною капітуляції.
Понад половину українців (53%) виступають категорично проти будь-яких територіальних поступок Росії. І це навіть за тієї умови, якщо війна триватиме ще довго. Для них набагато важливіше відстоювання незалежності.
Тільки 10% українців підтримують продовження війни до повного звільнення окупованих територій. При цьому, за словами керівника соціологічної групи "Рейтинг" Олексія Антиповича, географічний чинник напряму впливає на суспільні настрої.