Соціолог: чим далі українці від фронту, тим більше вони проти територіальних поступок
Близько третини громадян України дотримуються жорсткої позиції - або повне відновлення кордонів 1991 року, або щонайменше вихід на межі станом на 2022 рік
Тільки 10% українців підтримують продовження війни до повного звільнення окупованих територій. При цьому, готовність населення до компромісів заради завершення війни, зокрема територіальних, суттєво відрізняється залежно від регіону. Чим далі від лінії фронту, тим жорсткішою є позиція щодо будь-яких поступок, тоді як у прифронтових областях зростає запит на припинення бойових дій.
Про це в інтерв’ю виданню РБК-Україна заявив керівник соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович. За його словами, географічний чинник напряму впливає на суспільні настрої.
"Чим західніше, тим більший спротив будь-яким територіальним поступкам, а чим східніше, тим більша згода", - зазначив соціолог, пояснивши, що в регіонах, віддалених від фронту, частіше звучить риторика "воювати до кінця", тоді як у зонах постійної небезпеки війна сприймається щоденно і безпосередньо.
За даними Антиповича, майже дві третини українців вважають, що війну можна завершити лише дипломатичним шляхом. При цьому близько третини дотримуються жорсткішої позиції - або повне відновлення кордонів 1991 року, або щонайменше вихід на межі станом на 2022 рік. Соціолог зазначив, що ці показники коливаються, однак запит на переговори стабільно переважає підтримку виключно військового сценарію.
Ще вищі показники фіксують у відповідях на питання про реалістичний, а не бажаний шлях завершення війни. За словами Антиповича, близько 80% громадян вважають, що реальною є саме переговорна модель. З них приблизно 60% підтримують діалог за участі міжнародних партнерів, ще близько 20% допускають прямі переговори з Росією. Понад 10% українців виступають за продовження війни до повного звільнення окупованих територій.
Водночас соціолог підкреслив, що підтримка переговорів не означає автоматичної готовності до конкретних поступок. Ставлення українців суттєво різниться залежно від теми - від НАТО та мовного питання до релігії й майбутнього Донбасу.
"Найболючішим питанням залишаються території. Ніхто не хоче і не буде визнавати окуповані території російськими. Тим більше виходити з тих місць, які зайняті українськими військовими".
Водночас соціолог визнав, що у разі відсутності альтернатив суспільству доведеться стикнутися з непростим вибором. Якщо компроміс стане єдиною можливою конфігурацією переговорів, більшість українців, які загалом підтримують переговорний процес, змушені будуть приймати складні рішення.
Мирні переговори: угоди ще немає
28 грудня у Флориді пройшла зустріч Дональда Трампа та Володимира Зеленського. Президенти України та США з командами розмовляли понад 2 години. Після цього вони провели відеоконференцію з європейськими лідерами.
Після перемовин Володимир Зеленський заявив, що 20-пунктний мирний план погоджений на 90%, а гарантії безпеки - на 100%. Трамп же заявив, що поговорить із Зеленським ще 29 грудня. А також підкреслив, що "готовий поїхати в Україну заради миру".
Головним каменем спотиканням залишається територіальне питання. В ISW зазначають, що Москва наполягає не лише на територіальних поступках, а й на виконанні ширших вимог до України, НАТО та Заходу загалом. Зокрема, Росія прагне змін у безпековій архітектурі Європи та обмеження впливу НАТО, що виходить за рамки суто українського питання.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
