Інформатор поспілкувався з народним депутатом України Максимом Бужанським про його законопроєкт щодо опублікування військово-облікових даних найважливіших держслужбовців, керівників громадських та благодійних організацій
Народний депутат України Максим Бужанський зареєстрував законопроєкт №12197, який має захистити громадських активістів від наклепів щодо невиконання ними військового обов'язку. Інформатор поспілкувався з нардепом щодо необхідності даного законопроєкту, бронювання співробітників громадських організацій та майбутніх виборів в Україні.
Максим Бужанський зареєстрував законопроєкт №12197 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відкритості військово-облікових даних окремих категорій осіб". У Звіті Єврокомісії від 30.10.2024 вказується про випадки тиску на активістів та організації громадянського суспільства, які викликають занепокоєння, а також містяться заклики до посилення існуючих механізмів захисту активістів громадянського суспільства. Одним із таких загальних механізмів, який дозволить уникнути неправдивих звинувачень та переслідувань еліти українського суспільства щодо невиконання військового обов’язку, на думку депутата, має бути забезпечення відкритості окремих військово-облікових даних зазначених категорій осіб.
Максим Бужанський повідомив Інформатору, що даний законопроєкт - не реакція на нещодавні події, пов'язані з волонтером та блогером Сергієм Стерненком, якого розшукував одеський ТЦК, а сам Стерненко це називав тиском з боку Головкома Олександра Сирського за критику проблем в армії. Бужанський керується саме висновком Єврокомісії про те, що громадські активісти потребують додаткового захисту. А якщо звести нанівець маніпуляцію їхніми військово-обліковими даними, то звинувачення тих активістів, які не порушували правила військового обліку та мобілізації, в ухильництві не матимуть під собою ніякого грунту.
"Мені здається, що якщо людина заявляє, що вона громадський активіст та береться висловлюватися від імені суспільства, суспільство має бути абсолютно впевнено, що ця людина показує правильний приклад, стоїть на військовому обліку. Ми бачимо, як деякі громадські активісти під різними приводами ухиляються від мобілізації та навіть від взяття на військовий облік. А деякі навпаки, як військовослужбовці, стикаються з тим, що їх звинувачують у тому, що вони не служать. Тому виходом з цієї ситуації є прозорість для публічних персон", - розповідає Максим Бужанський.
Також в Україні є чимало громадських та благодійних організацій, які отримали практично повну бронь від мобілізації для своїх співробітників. Такі організації фінансуються західними фондами. Частина з цих організацій пов'язана з моніторингом виборів (які зараз в Україні не проводяться). При цьому з військово-промислового комплексу (ВПК) бронь є далеко не на всіх підприємствах та не в повному обсязі. Кваліфікованих спеціалістів можуть мобілізувати. У суспільстві така нерівність викликає обурення та її складно пояснити логічно. На думку народного депутата, така практика шкідлива.
"Я до повного бронювання від мобілізації в окремих організаціях, що отримують закордонні гранти, ставлюся максимально негативно. Це нібито вимоги партнерів (західних країн та інституцій - Прим.), але мені здається, що це питання, яке виходить за рамки можливих відносин між партнерами та нами. У нас всі громадяни рівні перед законом. Закон про мобілізацію не робить ніяких винятків для отримувачів грантів. Складається нова еліта країни, яка претендує на участь у керівництві державою, при цьому не воює. Вважаю, що бронь має пріоритетно надаватися підприємствам ВПК та критичної інфраструктури. "Грантоїдів" у цьому списку немає. Кабмін хоче ввести принцип "сплачуй або воюй", так от грантові організації не сплачують податки як неприбуткові та не воюють. Це як в Орвелла: "всі свині рівні, але деякі рівніші" - таке не зовсім правильно", - висловлює свою думку Бужанський.
За словами нардепа, вибори в Україні мають відбутися після завершення війни. Провести їх раніше немає ані найменшої фізичної можливості. По-друге, якщо їх проводити найближчим часом, вони будуть не репрезентативні та не легітимні.
"Нам потрібна наступна влада, яка буде легітимна як в очах наших громадян, так і в очах міжнародного співтовариства. Постійно виникають якісь теорії про дату наступних виборів (як травень 2025 року). Та наша найголовніша задача - зараз закінчити війну на максимально сприятливих для нашої країни умовах. Думати потрібно, перш за все, про це, а не про вибори. Крім того, у будь-якому разі закінчення війни так чи так буде пов'язано з якимись непопулярними рішеннями. Покласти на плечі ці рішення нової влади, яка прийде після виборів, буде несправедливо. Мені здається, що тягар цієї відповідальності має взяти на себе та влада, яка керувала країною у момент початку війни та у момент її підсумку.
Я не вірю у можливості перемир'я найближчим часом. Російська Федерація, на жаль, активно й успішно наступає. Перемир'я не в її інтересах. Вони намагатимуться до останньої секунди окупувати якомога більше нашої території. А наша задача зараз - максимально згуртуватися, розуміючи, що будь-яка слабкість перед обличчям ворога буде використана ворогом", - наголошує Максим Бужанський.
Необхідність прийняття законопроєкту Бужанський обумовлює потребою забезпечення відкритості військово-облікових даних окремих категорій осіб. Як зазначається в пояснювальній записці, війна в Україні загострила увагу суспільства до безумовного виконання кожним громадянином України свого військового обов’язку. А тому будь-які публікації чи висловлювання щодо ухилення особи від виконання цього обов’язку негативно сприймаються у суспільстві, призводять до його поляризації та підривають віру громадян у тому, що військовий обов’язок є дійсно єдиним та безумовним для всіх.
Як пише автор документа, особливо небезпечними є публікації та звинувачення в ухиленні від виконання військового обов’язку у тих випадках, коли їх суб’єктами стають національні публічні діячі (наприклад, вищі посадові особи, політики тощо) чи представники громадських організацій, благодійних фондів. Такі особи (особливо громадські активісти) часто сприймаються у суспільстві як краща його частина, актив нації, приклад для наслідування. А наклепи на їхню адресу сіють недовіру до таких осіб, створюють паніку, пожвавлюють критику процесів мобілізації. Адже формується стереотип, що оскільки моральні авторитети ухиляються від військового обов'язку, то так можна робити та звичайним громадянам.
Законопроєктом пропонується виключити з переліку інформації з обмеженим доступом персональні та службові дані призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які є національними публічними діячами, керівниками чи членами органів управління громадських об’єднань (ГО та ГС), благодійних організацій, а також членів їхніх сімей - чоловіків/дружин та тих, хто спільно проживає з ними. Якщо про таких осіб є інформація у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, то частина з неї зможе бути оприлюднена. При цьому нардеп пропонує зробити доступнішою інформацію про:
13 листопада народний депутат України Богдан Кицак заявив, що в Україні не вводитимуть економічне бронювання. За його словами, хоча уряд раніше обговорював можливість надання звільнень від мобілізації для працівників певних економічних секторів, таке рішення не впровадять. Суспільство погано сприйняло цю ідею, а її втілення сприяло б ще більшому невдоволенню серед людей.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.