У Конституційному суді прокоментували скандальне рішення щодо скасування декларацій та покарання за корупцію

У КСУ заявляють, що розуміють важливість антикорупційних законів

У Конституційному суді прокоментували скандальне рішення щодо скасування декларацій та покарання за корупцію

Градус напруги в зв'язку зі скандальними рішеннями Конституційного суду України росте. Президент України вніс законопроект щодо припинення повноважень суддів КС. А в Києві тим часом під будівлею суду відбуваються протести.Голова КСУ Олександр Тупицький вирішив вийти на прес-конференцію, щоб прояснити свою позицію і відповісти на питання журналістів.

Про це повідомляє Інформатор з посиланням на брифінг голови Конституційного суду. Виступ був довгим та дещо сумбурним.

«Ніколи не думав, що Конституційний суд - проти боротьби з корупцією. Голосування або неголосування за антикорупційні закони - це інше питання. Це перевірка цього закону на конституційність», - зазначив він.

Тупицький заявив, що рішення з антикорупційних законів це компроміс, мета якого зберегти вже побудовані антикорупційні органи:

«Сама архітектура (антикорупційних органів - ред.) відокремлена від правоохоронної системи і робить свою специфічну роботу. І немає ніяких питань. Щоб ця система працювала, КС дає парламенту певний термін, щоб рішення суду не вводити в дію».

«Країна не може жити з неконституційними законами, навіть частково», - підсумував глава КСУ.

В заяві Конституційного суду,опублікованій сьогодні, 30 жовтня, йдеться про те, що декларування доходів чиновниками необхідне, але в самому законі знайшли вади:

«Дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 КК України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, в яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб'єктів злочину, а відсильні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів. Як наслідок, до відповідальності за умисне неподання декларації можуть бути притягнуті особи, які не можуть бути учасниками правовідносин з декларування, а тому свідомо не виконали такого обов'язку. Зазначене не узгоджується з поняттям правової держави і принципу верховенства права, закріпленими у ч.1 ст.8 Основного закону України, зокрема такими його елементами, як юридична визначеність і передбачуваність закону».

Також Тупицький прокоментував інформацію журналістського розслідування про його нерухомість в Криму. За його словами, він хотів приватизувати ділянку ще до анексії півострову, але не встиг. Потім питання «потрібно було якось вирішувати»:

«Цим займалися юристи. Нічого іншого не придумали, крім як оформити договір купівлі-продажу. Чому не вніс його до реєстру? Тому що я до сих пір не знаю, як це зробити. Я не визнаю Крим російським. І вносити те, що ти не визнаєш - це якось дивно ... Були питання, які потрібно було вирішувати. За законами РФ, будинок могли знести, тим більше, що стосовно мене там було порушено кримінальну справу. Єдина, напевно, моя вина - що я не звернувся до органів НАЗК, щоб вони мені роз'яснили, як це вносити. Але я, як юрист, вважаю, що вони навряд чи змогли б мені правильно пояснити. Не знаю, правильно чи неправильно, але я захищав свою власність».

Нагадаємо, 26 жовтня Конституційний Суд прийняв рішення за конституційним поданням 48 депутатів проросійської партії «ОПЗЖ» і депутатської групи «За майбутнє», яку пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським.

Так, КСУ визнав невідповідним Конституції ряд положень антикорупційного законодавства. Зокрема, була фактично зупинена діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції. Детально про ці рішення і їх можливі наслідки ми писали тут.

Після розпорядження Кабміну від 29 жовтня доступ до реєстру електронних декларацій відновили.Пізніше президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків, і скасувати відповідні зміни до ЗУ «Про запобігання корупції».

Головна Актуально Україна на часі Youtube