У Антикорупційного суду нова керівниця — Віра Михайленко. Що про неї відомо?

Вищий антикорупційний суд обрав нову главу. Після завершення повноважень попередньої очільниці ВАКС його судді декілька місяців намагалися обрати свого нового повноправного керівника. І ось нарешті багаточисельні спроби увінчалися успіхом. Хто очолив один з ключових антикорупційних органів країни?   

Що відомо про нову очільницю Антикорсуду?

Віра Михайленко стала суддею ВАКС у 2019 році, пройшовши конкурс, за результатами якого набрала 718 балів із 1000 можливих і зайняла 23 сходинку рейтингу.

Перед тим вона керувала адвокатським об'єднанням “Веста” і за десять років адвокатської практики взяла участь у розгляді майже ста справ. Більшість з них були кримінальними, зокрема, й такими, що стосувались корупційних злочинів.

Крім того, Михайленко є фахівцем у сфері інтелектуальної власності і має викладацький досвід: у 2010-18 роках була викладачем правових дисциплін Економіко-правового технікуму при МАУП, у 2015-18 роках – тренером Нацполіції.

Чим Михайленко відзначилась на посаді судді?

Восени 2020 року одна з палат Вищої ради правосуддя притягла Михайленко, яка на той час була вже слідчим суддею ВАКС, до відповідальності. Їй було винесено попередження за дозвіл проводити заочне розслідування щодо скандального ексміністра екології часів Януковича – Миколи Злочевського. 

Злочевський перебував у розшуку, тому детективи НАБУ звернулись до ВАКС з проханням дозволити їм проводити спеціальне розслідування. Це було необхідно для просування кримінального провадження про спробу Злочевського дати хабар розміром $6 млн керівництву НАБУ та САП за закриття кримінального провадження щодо компанії Burisma. Михайленко дала такий дозвіл. Це рішення не сподобалось адвокату підозрюваного, він і поскаржився на суддю до ВРП. Згодом суддя подала апеляцію, і рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності скасували.

Крім того, у Центрі протидії корупції повідомляли, що Михайленко була однією з тих суддів, які не дозволили вивести з-під юрисдикції ВАКС одну з топ-справ щодо ТЕЦ Дубневичів.

У 2021 році Віра Михайленко ухвалювала рішення про повторне закриття справи “Роттердам+”. До того схему розслідували понад чотири роки, однак не змогли довести її незаконність. Відомо, що це механізм, за яким Україна купляла вугілля на біржі в Роттердамі, однак було воно насправді донецького походження. Критики схеми стверджували, що вона була джерелом надприбутків для олігарха Ахметова.

Що варто знати про ВАКС

Перше засідання Вищого антикорупційного суду України, яке стало офіційним початком його реальної роботи, відбулося 5 вересня 2019 року. Запуск цього судового органу, який займається розглядом саме корупційних злочинів, був ключовою вимогою західних партнерів України та міжнародних донорів, а також передумовою для отримання Україною фінансової допомоги. Створити антикорупційний суд в Україні закликали і глави МЗС країн G7.

Суддів відібрали на спеціальному конкурсі, переможців якого у березні 2019 року оголосила Вища кваліфікаційна комісія суддів. Всі 38 переможців указом глави держави були затверджені на посади суддів ВАКС.

До закону про Вищий антикорупційний суд вписали спеціальну норму про те, що міжнародні експерти, які брали участь у конкурсі на посаду суддів ВАКС, фактично отримали право вето щодо будь-якого кандидата. Що і сталося – в результаті відбору експерти відсіяли 42 претендентів, щодо яких були великі застереження про доброчесність, репутацію та статки.

З 7 травня 2019 року по 6 травня 2022 року головою ВАКС була Олена Танасевич. Потім повноваження глави Вищого антикорупційного суду тимчасово виконував Олег Павлишин як член ВАКС, який має найбільший суддівський стаж.

За три роки роботи Вищий антикорупційний суд розглянув 190 кримінальних проваджень, за результатами чого виніс 81 вирок. Слідчі судді ВАКС за цей період розглянули понад 26 тисяч матеріалів.

Раніше Інформатор повідомляв, що Антикорупційний суд заочно заарештував нардепа Деркача.

Також ми писали про те, що Антикорупційний суд заарештував стайню Онищенка у Німеччині.