Тягне праворуч, але центр втримався: що треба знати про попередні результати виборів у Європарламент
Крайні праві партії завдали удару по лідерах у Парижі та Берліні, але не змогли зруйнувати центристську більшість у Європарламенті
Попри доволі значні успіхи крайніх правих партій у Франції та Німеччині, вони все ж не змогли похитнути центристську більшість у Європейському парламенті – такими є підсумки загальноєвропейських виборів, що відбулися в неділю, 9 червня.
Як пише DW, результат цих виборів відкриває шлях для чинної глави Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн залишитися на посаді ще на п'ять років - до 2029 року.
"Ми перемогли на європейських виборах. Ми безсумнівно найсильніша партія. Ми - якір стабільності. Центр тримається!" - заявила вона журналістам у Європарламенті в Брюсселі, коли з'явилися попередні результати виборів.
Європейська народна партія (ЄНП), правоцентристська група в Європарламенті, під керівництвом Урсули фон дер Ляйєн отримала 191 із 720 місць, згідно з офіційними прогнозами від усіх 27 країн ЄС. Лівоцентристська група соціалістів і демократів посіла друге місце зі 135 місцями, а ліберальна група Renew, яка втратила значну підтримку, отримала 83 місця.
"Ми створимо бастіон проти крайніх лівих і правих", — заявила фон дер Ляйєн на зустрічі з прихильниками ЄНП раніше ввечері, натякаючи на необхідність співпраці з лівоцентристськими та ліберальними партіями для просування свого порядку денного.
Хоча успіхи правопопулістських партій, таких як "Національне об'єднання" Марін Ле Пен, Партія свободи Австрії та "Альтернатива для Німеччини" (АдГ), не змінили кардинально політичний ландшафт ЄС, у Європарламенті тепер буде більше крайніх правих депутатів, і до їхніх голосів доведеться прислухатися.
Парламент Франції розпущено
Після чотирьох днів голосування, в якому взяли участь майже 180 мільйонів людей у 27 країнах Євросоюзу, найбільший шок ночі з 9 на 10 червня стався в Парижі.
Президент Еммануель Макрон, ще до підбиття остаточних підсумків, оголосив про проведення позачергових парламентських виборів у Франції. Його партія "Відродження" набрала лише 15% голосів, поступившись крайньому правому "Національному об'єднанню", яке отримало понад 30% підтримки.
"Я вирішив повернути вам право вибору нашого парламентського майбутнього шляхом голосування. Тому я розпускаю Національні збори. Крайні праві партії просуваються всюди на континенті. Це ситуація, з якою я не можу змиритися," - заявив Макрон у зверненні до нації.
Цей сміливий крок Макрона виглядає як спроба відновити контроль над країною. Французькі виборці повернуться на дільниці 30 червня та 7 липня, лише за кілька тижнів до початку Олімпійських ігор у Парижі. Сам Макрон залишається на своїй посаді після переобрання у 2022 році, випередивши Марін Ле Пен, кандидатку від "Національного об'єднання".
Крайні праві святкують, утім поки зарано
В Парижі, після оголошення результатів, Ле Пен вітала заяву Макрона.
"Якщо французи довіряться нам на цих виборах, ми готові взяти владу у свої руки. Ми готові покращити країну, захистити інтереси французів, зупинити масову міграцію", - заявила вона.
Очікується, що Ле Пен знову буде брати участь у президентських виборах 2027 року, хоча партію очолює 28-річний депутат Європарламенту Жордан Барделла.
Також успішними результатами відзначились дві правоконсервативні групи Європарламенту - Європейські консерватори та реформісти та "Ідентичність та демократія", але їх приріст був скромніший, ніж очікувалося. Вони отримали 71 та 58 місць відповідно. Крім того, за прогнозами, 14 місць у Європарламенті отримає правопопулістська "Альтернатива для Німеччини", яка, незважаючи на низку скандалів, стала другою за величиною силою в Німеччині після партії фон дер Ляйєн ХДС.
АдГ опинилася в політичній невизначеності в Брюсселі: її виключили з групи "Ідентичність і демократія" через звинувачення у співпраці з Росією та шпигунстві на користь Китаю. Її неоднозначні коментарі про війська СС також викликали обурення, зокрема у Ле Пен.
Питання про те, чи зможуть вкрай праві сформувати широку коаліцію, залишається гострим.
"Головні переможці цих виборів - дві радикально праві групи. Усього разом, вони, включаючи позафракційні партії, близькі до того, щоб перевищити третину місць, що дозволить їм блокувати закони Європарламенту", - коментує DW аналітик Павло Зерка.
Останніми тижнями на створення широкої коаліції настоювала прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні. Її партія "Брати Італії" вийшла на перше місце у країні. Тим часом колишній прем'єр-міністр Польщі, лідер партії "Право і справедливість" Матеуш Моравецький, заявив, що його партія не підтримає кандидатуру фон дер Ляйєн на пост голови Єврокомісії.
"Зелені" з тріском програють
У Німеччині Соціал-демократична партія канцлера Олафа Шольца здобула третє місце, показавши найгірший результат за всю історію виборів до Європарламенту. Їхні партнери у федеральному коаліційному уряді, "зелені", також зазнали важкої поразки, втративши 10 з 25 місць у парламенті ЄС. Ця тенденція помітна по всьому Євросоюзу: партії "зелених" не змогли утримати свою популярність, яку вони мали в 2019 році, загалом втративши 18 місць та зберігши лише 53 мандати.
Один з лідерів європарламентської групи "зелених" Бас Ейкхаут висловив надію, що їхня партія зможе увійти до більшості в парламенті.
"Єдина надійна та стабільна демократична коаліція можлива лише з "зеленими", - заявив він журналістам, підкресливши важливість кліматичної політики Євросоюзу.
Група "Прогресивний альянс соціалістів і демократів", яка посіла друге місце, висловила готовність співпрацювати з фон дер Ляйєн на посаді голови Єврокомісії.
"Ми відкриті для тісної співпраці з усіма демократичними силами в цьому парламенті", - заявив кандидат цієї групи Ніколас Шміт з Люксембургу.
Проте політичні опоненти фон дер Ляйєн, зокрема соціал-демократи, звинувачують її в залицянні до правих сил під час передвиборної кампанії.
У наступні тижні голова Єврокомісії з Німеччини буде домагатися підтримки більшості євродепутатів для свого повторного обрання. Її шанси після попередніх результатів виборів зросли, але переобрання не буде легким.
Вибори до Європарламенту: що відомо
Вибори до Європейського парламенту стартували в Нідерландах 6 червня. 7 червня євродепутатів обирали Чехія та Італія. У неділю, 9 червня, голосування відбувається в решті 24 країнах блоку та другий день виборів в Італії. Про те, які особливості виборів до Європейського парламенту та чому цей орган влади є таким важливим ми висвітили тут.
Вибори також можуть означати зміну складу Єврокомісії. Зокрема ходять чутки, що Урсулі фон дер Ляєн може бути важко втримати за собою місце Єврокомісара. Крім того, прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив про намір створити «коаліцію миру», метою якої, де факто, стане тиск на Україну, аби вона погодилася на умови Кремля.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
