Трамп повторив претензії на острів під час саміту НАТО, Фредеріксен заявила: Гренландія не продається і Данія захистить кожен метр своєї землі
Президент США Дональд Трамп знову зажадав передати Гренландію під контроль Вашингтона - цього разу просто на полях саміту НАТО в Анкарі. Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен відреагувала негайно, заявив, що острів не продається і країна готова захищати кожен метр своєї землі.
Свої претензії на Гренландію Трамп висловив 7 липня під час зустрічі з турецьким президентом Реджепом Таїпом Ердоганом. Американський президент, як зазначає телеканал CNN, обґрунтував свою позицію стратегічним значенням острова для безпеки США. Трамп також заявив, що Данія не вкладає достатньо коштів у розвиток Гренландії, і попередив: розташування острова стає дедалі важливішим через посилення присутності Китаю та Росії в Арктиці.
"Гренландія не допомагає Данії, Данія не витрачає кошти, щоб справді допомогти Гренландії, але це важлива частина для Сполучених Штатів. Гренландія повинна перебувати під контролем Сполучених Штатів, а не Данії", - заявив американський президент.
Трамп при цьому визнав, що такий розвиток подій "зашкодив" би його стосункам з НАТО. Проте від своїх вимог він не відмовився. Ця заява прозвучала вже на фоні тривалої дипломатичної напруги між Вашингтоном і Копенгагеном, що триває з початку 2026 року.
Перед початком зустрічі лідерів НАТО прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен зупинилася для короткої розмови з журналістами - і більшість запитань стосувалася саме слів американського президента. Її слова цитує видання Європейська правда.
"Я чула президента США. Позиція США, на жаль, дуже чітка з цього питання, але і наша позиція так само чітка, як і завжди була. Гренландія не продається, і ми сподіваємося, що усі, включаючи союзників, це зрозуміють", - заявила Фредеріксен.
Фредеріксен також висловила сподівання, що Вашингтон урахує волю гренландського народу - залишатися у складі Данії. Проте прем'єрка підкреслила: Данія готова до оборони за потреби.
"Ми готові захищати кожен метр НАТО, включаючи свою територію. Між тим одна з причин, чому ми створювали НАТО багато років тому - це була ідея, що якщо щось відбувається з одним із нас - то усі інші мають його підтримати", - додала прем'єрка.
Фредеріксен нагадала, що стаття 5 Вашингтонського договору НАТО раніше вже спрацьовувала на користь самих США - саме після терористичних атак на американській землі.
Заяви Трампа щодо острова стали одним з найгучніших дипломатичних сигналів на саміті НАТО в Анкарі. Вони зайвий раз підкреслили: відносини між США та європейськими союзниками переживають серйозне випробування на міцність. Позиція Вашингтона суперечить базовому принципу альянсу - поваги до територіальної цілісності держав-членів.
Данія перебуває під тиском одночасно з кількох боків. Вона змушена і відбивати претензії союзника по НАТО, і демонструвати власну обороноздатність. Фредеріксен наголошує, що воля самих гренландців - залишатися частиною Данії - має вирішальне значення в цій суперечці. Будь-яке силове або правове тиснення на острів суперечить міжнародному праву та духу союзних договорів.

На початку 2026 року претензії Трампа на Гренландію змусили Європу переглянути власний оборонний курс. Після Мюнхенської конференції з безпеки, де лідери ЄС оголосили курс на військову автономію від США, розмова про стратегічну незалежність Старого Світу вийшла з теоретичної площини в практичну. Гренландське питання стало каталізатором для переосмислення того, наскільки Європа може покладатися на Вашингтон як на гаранта безпеки.
Для Данії ця криза обернулася і внутрішньополітичними наслідками. На тлі напруги та погроз з боку Трампа прем'єрка Фредеріксен оголосила дострокові парламентські вибори - найбільша дипломатична криза десятиліття стала і випробуванням для данської демократії. Тепер вона відстоює суверенітет країни вже і в Анкарі, на очах у союзників по НАТО.