Нові російські Герань-5 краще орієнтуються вдень, ніж вночі - причиною є модуль, як на Х-101
Дрони РФ отримали систему "Сусанин" для навігації без супутника - але вночі вона дає збій
Російські реактивні дрони "Герань-5" отримали модифікацію під назвою "К5" з новою системою навігації "Сусанин", яка робить їх стійкішими до засобів РЕБ, але має суттєвий недолік - вночі вона працює значно гірше, ніж удень. Про технічні особливості нової модифікації "Герань-5" повідомляє видання Defence Express з посиланням на телеграм-канал "Полковник ГШ".
Як пише Defence Express, оновлена "Герань-5 К5" отримала модуль "Сусанин" - систему автономної оптико-електронної навігації DSMAC (Digital Scene Matching Area Correlation). Ця технологія працює шляхом порівняння еталонних супутникових знімків із зображенням, яке фіксує камера дрона в реальному часі. Завдяки цьому дрон може визначати свої координати навіть тоді, коли супутникова навігація недоступна або заглушена засобами радіоелектронної боротьби.
Розглядати DSMAC як повноцінну заміну супутникової навігації не варто - за даними видання, ця система має меншу точність і виконує роль виключно дублюючого механізму. Показово, що технологія DSMAC не є новою розробкою: аналогічну систему ще до початку повномасштабного вторгнення встановлювали на російські крилаті ракети Х-101. А ще раніше подібні модулі почали застосовувати на американських крилатих ракетах BGM-109 Tomahawk.
Головна проблема нового модуля - його залежність від освітлення. Точність роботи DSMAC визначається багатьма параметрами: рівнем освітленості, порою року і навіть конкретною годиною доби через різну довжину тіней. Вночі система працює відчутно гірше, особливо якщо не застосовуються засоби додаткового освітлення чи спеціалізованої обробки зображення.
Попри це ускладнення, росіяни свідомо йдуть на компроміс і запускають крилаті ракети Х-101 переважно в темний час доби - саме тоді, коли українським мобільно-вогневим групам складніше візуально виявити ціль і відповідно перехопити її. Таким чином, ворог жертвує точністю навігації заради вищих шансів долетіти до цілі непоміченим.
Варто зазначити, що росіяни не єдині, хто застосовує подібні системи наведення на безпілотниках. Схожі модулі встановлюють і на українських дронах класу deep strike та middle strike - зокрема йдеться про систему Osiris розробки компанії Delian Alliance Industries.
Дронів буде більше
Модернізація "Гераней" відбувається на тлі стрімкого нарощування виробничих потужностей Росії. За даними видання Politico, Росія розширює виробництво дронів на заводі "Алабуга-Волокно" в Татарстані, що належить державній корпорації "Росатом". За оцінкою експертів, це розширення може дати додатково до 28 тисяч озброєних дронів щороку - на 78% більше за нинішні обсяги.
Наразі, за оцінками України, Росія здатна виробляти понад 36 тисяч ударних дронів "Герань" на рік, і нова лінія на заводі в Татарстані здатна суттєво підняти цю цифру. За словами голови Ukrainian Security and Cooperation Centre Сергія Кузана, це має значення не лише для фронту в Україні.
Дрони дозволяють Москві завдавати масованих ударів по глибоких цілях в Україні одночасно з кількох напрямків, перевантажуючи системи протиповітряної оборони. Кремль планує виготовляти близько 130 тисяч дронів на рік у межах національної програми "Безпілотні авіаційні системи" до 2030 року, а до 2035 року - до 350 тисяч.
Раніше Інформатор повідомляв, що ГУР показало 20 одиниць іноземного обладнання, яке росіяни використовують для виробництва "Гераней" в особливій економічній зоні "Алабуга" - серед нього верстати, обробні центри та промислові роботи з Китаю, Німеччини, Японії, Швейцарії та Ірану. Також ми писали, що розвідка розкрила таємниці дрона Герань-5. Інформатор писав, що Флеш підтвердив - реактивний перехоплювач працює, і опублікував фото ураженої "Герані-5" за секунду до збиття.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
