Дострокові вибори в Данії: Фредеріксен реагує на гренландську кризу та погрози Трампа
На тлі найбільшої дипломатичної кризи десятиліття прем’єрка Данії йде на позачергове голосування, аби підтвердити свій статус “стабільного менеджера”
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен у четвер, 26 лютого, виступила в парламенті із заявою про призначення дострокових виборів до Фолькетингу на вівторок, 24 березня 2026 року. Рішення про перенесення голосування з жовтня було прийняте на тлі дипломатичної кризи через погрози США захопити Гренландію. Глава уряду офіційно ініціювала виборчу кампанію через «зауваження особливого характеру», закликавши країну до негайного переозброєння та захисту суверенітету королівства.
Про відповідне рішення Кабінету міністрів Данії повідомило видання УНН з посиланням на заяву, опубліковану на офіційному сайті данського уряду. У документі зазначено, що рішення було прийняте «для того, щоб надати виборцям можливість вирішувати важливі політичні питання». За оцінками аналітиків, це призведе до переобрання парламенту за кілька місяців до дедлайну, який мав настати у жовтні 2026 року.
Під час виступу у Фолькетингу Метте Фредеріксен наголосила на історичній важливості майбутнього голосування для подальшої долі країни. Вона заявила, що протягом наступних чотирьох років данці мають переглянути відносини зі США та зосередитися на переозброєнні задля збереження миру в Європі.
«Це будуть важливі вибори», — заявила Фредеріксен.
Переведення країни в режим передвиборчої кампанії відбулося на тлі загострення територіальних суперечок. Після відновлення погроз президента США Дональда Трампа щодо Гренландії дипломатичний тиск змусив Францію та Німеччину розгорнути свої війська на арктичному острові для підтримки Копенгагена.
«Криза посилила імідж Фредеріксен як стабільного кризового менеджера – так само, як і під час пандемії COVID-19 у 2020 році», - цитує УНН політичну аналітикиню Politiken Елізабет Сване.
Політичні оглядачі зазначають, що попри гостру зовнішню загрозу, позиції прем’єр-міністерки всередині країни суттєво зміцнилися. Така консолідація суспільства навколо лідерки вже відобразилася у впевненому зростанні її електоральних рейтингів.
Гренландська криза та вибори
Дипломатична криза почалася 21 січня після виступу Дональда Трампа в Давосі, де він знову запропонував США купити Гренландію. Називаючи острів стратегічним «шматком льоду» та критикуючи Данію за слабку оборону регіону, президент США висунув ультиматум: Копенгаген може погодитися на угоду або отримати «пам’ятну» відмову. Хоча Трамп заперечив намір застосувати силу, його слова спровокували паніку в Європі та змусили союзників по ЄС розгорнути війська на острові для захисту суверенітету Данії.
Офіційний Копенгаген назвав такі зазіхання неприпустимим тиском на територіальну цілісність. Під час Мюнхенської конференції 15 лютого Метте Фредеріксен заявила, що народ Гренландії ніколи раніше не стикався з подібними загрозами. Наразі Данія створила спеціальну робочу групу для перегляду оборонної угоди 1951 року, щоб знайти компроміс без втрати суверенітету. Водночас прем’єр-міністерка чітко підкреслила, що існують «червоні лінії», які Данія ні за яких обставин не дозволить перетнути.
Для самої Метте Фредеріксен, яка очолює країну з 2019 року, ця криза стала моментом істини. Попри те, що її центристська коаліція ризикує втратити більшість у парламенті, жорстка відсіч Трампу зміцнила її імідж «стабільного кризового менеджера». Оголошуючи дострокові вибори, прем’єр-міністерка прагне отримати новий мандат довіри, щоб захистити «червоні лінії» королівства, які вона пообіцяла не перетинати за жодних умов.
Нагадаємо, раніше Інформатор повідомляв, що переговори США, Данії та Гренландії щодо посилення присутності позицій Сполучених Штатів на острові ведуться "із позитивом". Але поки що немає результату, який задовольнив би усі сторони, зокрема Гренландію.
Зараз читають на Інформаторі
Стежте за нами у Viber
