Путін накинув оком на Шпіцберген, поки Трамп зосереджений на Гренландії - WSJ
Архіпелаг Шпіцберген, що належить Норвегії, стає новою гарячою точкою в Арктиці. За даними The Wall Street Journal, Росія та Китай поглиблюють співпрацю на території. Раніше тут діяли лише цивільні проекти, а США і Норвегія підозрюють, що наукові центри можуть мати військове значення
Поки Дональд Трамп концентрує увагу на Гренландії, Росія підштовхує амбіції в іншій частині Арктики - Шпіцбергені. Архіпелаг, що належить Норвегії, історично є привабливим для Москви через стратегічне розташування та багаті природні ресурси. Договір 1920 року дозволяє багатьом країнам, включно з Росією, Китаєм і США, використовувати територію архіпелагу виключно у цивільних цілях.
Про це зазначає The Wall Street Journal. Американські та норвезькі посадовці підкреслюють, що китайський науковий центр на Шпіцбергені фактично слугує платформою для військових досліджень. Минулого року університет архіпелагу заборонив в’їзд китайським студентам після того, як норвезька внутрішня розвідка визначила їх як потенційну загрозу безпеці.
"Місця, які колись були периферійними для світової політики, особливо Арктика, стали новими гарячими точками. І мало де в Арктиці можна знайти більш бажане місце, ніж Шпіцберген, розташований на найкоротшому шляху польоту російських ракет, націлених на США, і володіє природними ресурсами, які Норвегія ревно оберігала протягом десятиліть", - пише WSJ.
Водночас Москва робить кроки, які викликають занепокоєння Осло. Міністерство закордонних справ РФ неодноразово ставило під сумнів суверенітет Норвегії над Шпіцбергеном. А депутати запропонували обговорити з президентом США розподіл арктичних територій.
"Нам вкрай необхідний Шпіцберген. Там будуть створені величезні бази, здатні впливати на всю Арктику", - заявив у січні минулого року російський відставний генерал Андрій Гурульов. Він додав, що Росія повинна посилити військову присутність у регіоні, зокрема через флот атомних криголамів.
У відповідь Норвегія посилює контроль над архіпелагом: збільшено патрулювання фрегатами, посилено правила для іноземців та обговорюється дослідження морського дна, де розташовані родовища рідкоземельних елементів, необхідних для сучасної промисловості. Слабке місце архіпелагу також очевидне.
"Віддаленість Шпіцбергена робить його вразливим", - зазначила Хедвіг Мое, колишня заступниця директора норвезької внутрішньої розвідки.
Приклад наочний: у січні судно з продовольством змушене було зупинитися через технічні проблеми, залишивши острів без поставок на кілька днів. Підводні кабелі, що забезпечують інтернет-зв’язок, також легко піддаються саботажу.
"Очевидно, що Шпіцберген - це друга або третя падаюча кісточка доміно, якщо ми опинимося в реальному конфлікті між НАТО і Росією, - говорить експерт з Арктики з Інституту Фрітьофа Нансена Андреас Естхаген. Він додає: Я все ще не думаю, що це найімовірніший сценарій, але зараз він набагато ймовірніший, ніж кілька місяців тому, через те, що Сполучені Штати підривають як НАТО, так і територіальний суверенітет".
Наміри Трампа придбати Гренландію
Президент США Дональд Трамп хоче придбати Гренландію, не виключаючи й військовий сценарій. 1 лютого він заявив, що угода майже узгоджена і буде "дуже вигідною" для національної безпеки США.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс підкреслив, що Трампу байдуже на крики європейців, система протиракетної оборони країни була б неповноцінною, якби Гренландія опинилася під контролем РФ чи Китаю. Тому, за його словами, Трамп робить усе задля безпеки США.
Стежте за нами у Viber
