Таємна в'язниця ТЦК у Хусті: як чиновника з Дніпра затримали і утримували в підвалі
Олександр Литвин, чиновник з Дніпра, опинився в підземній тюрмі ТЦК у Хусті після затримання прикордонниками. Його історія відображає жахливі умови та безправність затриманих
Чиновник з Дніпра Олександра Литвин розповів, як опинився в таємній в'язниці ТЦК у Хусті. Його затримали прикордонники біля готелю в Говерлі, коли він тільки-но зійшов з гори. Незважаючи на наявність бронювання, його направили до підвалу, звинувативши у спробі незаконного перетину кордону. Литвин - герой статті "ТЦК Хуста утримує туристів із бронюванням у жахливій підземній тюрмі - сповідь чиновника з Дніпра", що була опублікована на Інформаторі.
Про в'язницю в Хусті він розповів журналісту Інформатора Ігорю Рецю. Олександр зауважив, що звинувачення його у нібито нелегальному перетині кордону є абсурдним, оскільки Говерла і кордон - це зовсім різні місця. До того ж, він мав бронювання від мобілізації і неоднократно виїжджав за кордон. В підвалі, куди його привезли, панувала задушлива атмосфера, і Олександр описує в'язницю так:
"У підвалі душно, дуже багато людей".
Він згадує, як його з ще одним чоловіком після години їзди вночі привезли до Хуста, де капітан на ім'я Олександр ретельно фіксував інформацію про новоприбулих. На всі питання чоловіків він казав, що відповіді будуть завтра, коли керівництво прийде на роботу. Коли ж Олександр дійшов до підвалу, він запитав чергового офіцера на ім'я Богдан, чи варто взяти з собою карімати та спальні мішки.
"Так, візьміть”, — відповів представник ТЦК.
У підвалі було два туалети, один з яких був поламаний, а інший - у жахливому стані. Загалом, там утримувалося 14 в’язнів та кілька працівників ТЦК.
В Олександра не було ясності щодо правомірності його ув’язнення, адже про цю підземну тюрму ніхто офіційно не повідомляв. Він також не розумів, чому прикордонники направляли затриманих не до Рахівського ТЦК, а саме до Хустського, розташованого за 180 км.
Згідно з розмовами з іншими затриманими, ув'язнених тримали у підвалі по дві доби, після чого на один день відправляли на військовий полігон, щоб уникнути затримання без рішення суду понад 72 години, і знову повертали на дві доби в підвал.
"Мені душно, я лежу і не знаю, скільки часу проведу у підвалі. Повна невизначеність, це просто розчавлює", - описував Олександр своє становище.
Дуже швидко Олександр помітив, що, незважаючи на те, що "найстарші" в’язні мали лише по два тижні у підвалі, між ними вже склалася певна ієрархія. У кімнаті на шість осіб сиділи ті, хто був там давно. В той час як нові прибулі змушені були спати разом із працівниками ТЦК.
Серед в’язнів виявилися четверо закарпатських угорців, які погано говорили українською. Олександр зазначає, що "один з них мав проблеми з головою", і їх відпустили в один день разом з ним.
Серед інших арештантів були й унікальні особистості. Один з них, "тракторист", працював в аграрній фірмі і до війни жив у Донецьку. Інший мешканець, Стас, кришнаїт з Одеси, був затриманий під час фестивалю “Шипіт”. Він став "талісманом" підвалу, адже піднімав настрій оточуючим.
Олександр також згадує програміста Назара зі Львова, який перебував у підвалі разом із дружиною та маленькою донькою. Назар став жертвою ситуації, оскільки його затримали, коли він їхав з сім’єю до Шаянів.
Загалом, ситуація в підвалі ТЦК Хуста викликає глибоке занепокоєння, і Олександр, як і інші затримані, пережив важкі часи, перебуваючи у невизначеності та безправності. Олександр планує далі боротись за відновлення своїх прав, він готує звернення та листи до Уповноваженого та керівництва ДПСУ, та готується розгляд судової справи щодо протоколу про перетин кордону. Майже на добу його з товаришем було позбавлено зв’язку та документів, а їх свобода пересування фактично обмежувалася погрозами. Ба більше, він вже встановив, що утримувати його в Діловому не мали права взагалі.
Нагадаємо, що закарпатьські прикордонники вимагали у чиновника з Дніпра Литвина, який мав бронювання та неодноразово легально виїжджав за кордон, зізнатись у спробі незаконного перетину кордону, а потім відправили у підземної тюрми у ТЦК Хусту. Литвин спочатку не вірив, що таке можливо, адже звик довіряти держслужбовцям. Проте зараз він впевнений що прикордонники та ТЦК на Закарпатті у змові один з одним.
Литвин розповів цю історію Інформатору, коли прочитав про пригоди нашого журналіста Ігора Реця на Закарпатті. Нагадаємо, у травні кореспондент Інформатора пішов у похід через найвищі вершини України до лісового будинка, з наміром записати інтерв’ю із ухилянтами. Йому зустрілися прикордонники які також намагалися схилити його до визнань у намірах перетнути кордон, та відвезли саме до ТЦК Хуста, де військові хотіли обманом змусити його підписати згоду на мобілізацію. Врешті суд визнав дії прикордонників у відношенні нашого кореспондента безпідставними.
Насильницька бусифікація в Україні: що відомо
Лише кілька років тому, восени 2022-го, Україна була в епіцентрі обговорень насильницьких методів, які застосовували росіяни для поповнення своїх військових загонів. У той період загони "вагнерівців" комплектувалися з в’язнів, а штурмові підрозділи формувалися з мешканців окупованих українських територій, навіть незважаючи на їхню непридатність та тяжкі захворювання. Визвольна боротьба українців стала відзначатися мемами про Чмоню, про чоловіків, які в окупованих містах, таких як Донецьк та Макіївка, переховувалися у своїх домівках, аби уникнути участі в кривавих "Z-штурмах".
Після цього в Україні ухвалили закон, який посилив мобілізаційні заходи, і ганебні випадки насильницького затримання чоловіків на вулицях, схожі на російські практики, почали повторюватися і тут. Соціальні мережі наповнилися відео з конфліктами за участі територіальних центрів комплектування (ТЦК). Приміром, очевидці зняли конфлвкт у Дніпрі, коли військові намагалися примусово затягнути чоловіка у мікроавтобус, ця історія викликала великий резонанс. Проте представники Сухопутних військ запевнили, що такі відео — це лише "продукти інформаційних операцій" ворога. Влада знає про проблеми, пов'язані з діяльністю ТЦК, але не бачить альтернативи контролю за військовими; активна мобілізація є необхідною, а ухилянтів, за словами експертів, слід карати суворо.
Нещодавно начальник Одеського ТЦК та СП Юрій Пупко зазначив, що випадків так званої "бусифікації" - примусової мобілізації чоловіків просто з вулиць - стало значно менше. Він закликав викорінити це поняття з суспільної свідомості.
У той же час, відповідно до директиви командування Сухопутних військ №116/2/1/21409 від 19 вересня 2024 року, мобілізація чоловіків у віці від 50 до 60 років для окремих розпоряджень тепер може бути реалізована лише за розпорядженням Генштабу. Крім того, нові зміни передбачають призупинення призову чоловіків віком від 18 до 25 років, обмежено придатних до служби; призов можливий лише за письмовою згодою, про що повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
