13 грудня Верховна Рада України ухвалила рішення про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та водночас створила Київський міський окружний адміністративний суд. Інформатор розібрався, навіщо це рішення було прийнято та що воно змінить.

Що відомо про ОАСК

Окружний адміністративний суд міста Києва розглядав справи, позивачами чи відповідачами в яких були володарі владних повноважень національного рівня. Йдеться про  Антимонопольний комітет, Національний банк, міністерства і центральні органи виконавчої влади, повноваження яких поширюються на всю Україну.

Це робило ОАСК надзвичайно впливовим: його судді могли легко скасувати постанову Кабміну, якщо вона суперечила чиїмось приватним інтересам, відсторонити чи поновити на посаді будь-якого високопосадовця, ухвалити, рішення про виплату мільярда гривень з ПриватБанку братам Суркісам і багато чого іншого.

Крім цього, частина рішень ОАСК носила відверто антиукраїнський характер. Починаючи від заборони і розгону Майдану у листопаді 2013, скасування нового українського правопису та повернення проспекту Бандери назви Московський до відкриття провадження у справі, де експрезидент-втікач Віктор Янукович оскаржує позбавлення його повноважень у 2014 році.

А ще ОАСК прославився тим, що скасовував декомунізацію, масово поновлював неатестованих міліціонерів, задовольнив позов Ігоря Коломойського до Нацбанку щодо націоналізації “ПриватБанку”, а також скасував рішення про перейменування Української православної церкви Московського патріархату.

Одним з останніх рішень Окружного адміністративного суду Києва було зняття статусу памʼятки з будівлі “Квіти України”, що фактично дозволяє забудовнику знести цю споруду. Воно викликало резонанс у суспільстві та незадоволення з боку міської влади КМДА, яка планує подати апеляцію на відповідне рішення суду.

Плівки Вовка

У липні 2019 року Національне антикорупційне бюро України провело обшук у будівлі ОАСК, а згодом оприлюднило частину матеріалів відомих як “плівки Вовка”. На них людина, чий голос схожий на голос голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка, обговорює з колегами вплив на суди та на органи влади, а також те, як “захопити” та “втримати” владу.

В окремих епізодах записів чоловік, схожий за голосом на Вовка, хизується, що домовився про непритягнення до дисциплінарної відповідальності деяких суддів ОАСК, які виносили рішення про заборону мітингів на Майдані у 2013 році та інші рішення проти учасників Революції гідності. Зокрема, йдеться про Богдана Саніна та Євгенія Аблова.

За цими фактами НАБУ та СБУ порушили кримінальне провадження щодо Вовка та його колег за підозрою у вчиненні низки злочинів, зокрема:

• створення та участь у злочинній організації;
• захоплення державної влади;
• зловживання впливом;
• втручання у діяльність державних діячів та створення штучних перешкод у діяльності ВККС та її членів.

За версією слідства, злочинна організація, створена Вовком, ухвалювала замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах представників політичних еліт та бізнес-кіл. Зокрема, для цього голова ОАСК нібито використовував схему з подання штучних, надуманих, адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи фізичних осіб до свого ж суду з подальшим “надшвидким” їхнім розглядом з наперед визначеним результатом.

Крім того, зазначена організація намагалася захопити владу в Україні, отримавши контроль над Вищою радою правосуддя і Вищою кваліфікаційною комісією суддів. Для цього вони нібито ухвалювали рішення в інтересах деяких чиновників, а ті, своєю чергою, призначали до ВРП та ВККС підконтрольних ОАСК осіб.

Сам Павло Вовк заперечував достовірність цих записів та заявляв, що вони зроблені іноземними агентами на замовлення інших держав для захоплення судової влади в Україні та позбавлення її суверенітету.

Брат Вовка та сейф з грошима

Історія, відображена у “плівках Вовка”, знайшла своє продовження у 2021 році.

6 квітня Національне антикорупційне бюро України повідомило, що спільно із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрило на гарячому двох адвокатів, які обіцяли за 100 тисяч доларів США вирішити питання з одним із суддів ОАСК (через голову суду) про позитивне рішення у справі за позовом суб’єкта господарювання.

За даними бюро, один з адвокатів був “близьким родичем” голови ОАСК Павла Вовка. За повідомленнями ЗМІ, йшлося про брата судді – Юрія Зонтова, який є адвокатом і водночас працює у Службі зовнішньої розвідки.

Під час обшуку у Зонтова співробітники НАБУ знайшли предмети антикваріату, 3,7 мільйона доларів США, 840 тисяч євро, 20 тисяч англійських фунтів, 230 тисяч гривень і 100 ізраїльських шекелів.

В ОАСК закликали співробітників НАБУ “дотримуватися чинного законодавства та не вдаватись до чергових піар-акцій” і заявили, що “слідчі не вилучили жодних доказів під час обшуків”. В Антикорупційному бюро наразі не повідомляли про підсумки обшуків.

Довгий шлях до невідкладної ліквідації 

Президент України вніс законопроєкт  про ліквідацію ОАСК ще 13 квітня 2021 року як реакцію на петицію, що набрала 25 тисяч підписів громадян, і черговий скандал із суддівськими сейфами, повними готівки. Документ був визначений як невідкладний.

Крім того, Зеленський вніс до парламенту й інший законопроєкт – про скорочення повноважень ОАСК і передачу їхньої частини Верховному Суду. 

Однак Верховна Рада так і не розглянула їх ані через місяць, ані через п’ять. На прес-конференції 26 листопада 2021 року Володимир Зеленський назвав буксування законопроекту про ліквідацію ОАСК “шаховою грою”: голосування за це нібито розділило б парламент та унеможливило ухвалення законів про судову реформу.

“Якщо було б проголосовано закон щодо ОАСК, в тому чи іншому виді, то Верховна рада була б поламана і не було б законів про Вищу раду правосуддя і Вищу кваліфікаційну комісію. Ось така шахова гра», – підкреслив Зеленський.

Цю думку підтвердив і голова ВРУ Руслан Стефанчук. За його словами, “депутати сконцентрувались на вирішенні більш важливих питань”.

8 грудня 2022 року Державний департамент США запровадив санкції проти очільника Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка та двох членів його родини в рамках “Закону Магницького” через вимагання хабарів в обмін на втручання в судові та інші державні процеси. Санкції передбачають, зокрема, візові обмеження. Таким чином, Вовку заборонили в'їзд до США.

Цікаво, що відбулося це з нагоди Міжнародного дня боротьби з корупцією і напередодні Міжнародного дня прав людини. І, вочевидь, стало поштовхом до внесення президентського законопроєкту про ліквідацію ОАСК на розгляд Верховної Ради та його ухвалення. Минуло рівно рік і вісім місяців після того, як глава держави подав його до парламенту. 

Які наслідки ухвалених парламентом рішень?

Експертка Центру протидії корупції, юристка Галина Чижик пояснила, що внаслідок голосування народними обранцями за два законопроєкти:

• ОАСК припинить здійснювати правосуддя наступного дня після опублікування закону 
• Буде створено новий Київський міський окружний адміністративний суд

Тимчасово, до створення нового суду, справи, які зараз перебувають на розгляді ОАСК, передадуть на розгляд до адміністративного суду Київської області – Київського окружного адміністративного суду.

Що стосується створення нового суду, то воно неможливе без відновлення роботи Вищої ради правосуддя та формування нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Саме ці органи відповідальні за проведення конкурсів для відбору і призначення суддів.

Прокоментувала експертка і подальшу долю суддів ОАСК. “На жаль, ліквідація суду не означає автоматичного звільнення суддів, які в ньому працювали. Водночас вони втрачають повноваження розглядати справи і ухвалювати рішення, а саме на цих повноваженнях був заснований вплив Вовка та підконтрольних йому суддів”, – говорить Галина Чижик.

Майбутній склад ВККС, за її словами, здійснить кваліфікаційне оцінювання суддів, за результатами якого рекомендує або призначити суддів до інших судів, або звільнити їх. “Сподіваємось, на суддів ОАСК чекає лише звільнення”, – наголосила юристка. 

Чи можна ліквідувати суд під час воєнного стану?

Ані Закон України “Про правовий режим воєнного стану”, ані Закон України “Про судоустрій і статус суддів” не  містять положень, які б забороняли ліквідовувати окремі суди під час дії воєнного стану.

Обмеження, які містяться у статтях 10 та 12-2 Закону “Про правовий режим воєнного стану”, забороняють припиняти повноваження судів, тобто припиняти здійснення судочинства як такого чи передавати спори на вирішення до військово-цивільних адміністрацій до прикладу. 

“Іншими словами, законодавство чітко встановлює, що правосуддя має здійснюватись і під час воєнного стану, а його функції не можна передати несудовим органам”, – стверджують в Центрі протидії корупції.

А ось працівників апарату, які є держслужбовцями, звільнять. Помічники ж суддів, як не є держслужбовцями, будуть звільнені лише разом із суддями ОАСК.