Суд відмовив клієнтці ПриватБанку в поверненні 471 тисячі гривень, украдених трейдерами-шахраями
Дніпровський районний суд Києва відмовив у стягненні з ПриватБанку 471 219 грн, які зникли з рахунків клієнтки
Дніпровський районний суд міста Києва 12 серпня відмовив жінці у стягненні з АТ КБ "ПриватБанк" 471 219 грн, які вона втратила через шахрайські трейдерські компанії. Жінка стверджувала, що банк здійснював операції з використанням нечесної підприємницької практики. Втім суд не знайшов доказів на підтвердження цього твердження.
Як зазначено у рішенні, оприлюдненому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, позивачка є клієнткою АТ КБ "ПриватБанк" і користується двома поточними рахунками в установі. У 2020-2021 роках вона натрапила на дві шахрайські трейдерські організації.
Спочатку у жовтні 2020 року жінка звернулася до компанії "Влом", а пізніше, у січні 2021 року, - до компанії "Траст Макворі Кепітал". Обидві організації запропонували їй заробіток на продажу акцій на світових біржах і переконали вносити кошти на торгові рахунки. Після сплати значної частини коштів компанії перестали виходити на зв'язок.
У червні 2021 року на жінку вийшла менеджер уже третьої компанії, яка нібито займалася розшуком попередніх інвестицій позивачки, водночас вимагаючи реінвестування та сплати банківських комісій. За період з 7 березня по 3 серпня 2021 року за допомогою платіжних карток, емітованих у ПриватБанку, від імені жінки здійснили платежі на загальну суму 471 219,00 грн. Кому саме пішли ці кошти, позивачці невідомо.
Позивачка неодноразово зверталася до ПриватБанку з проханням розкрити інформацію про отримувачів коштів, однак результату не отримала. У відповідь банк радив звернутися до правоохоронних органів, а на запити про отримувача платежу відповідав відмовою, посилаючись на неможливість розголошення таких даних без відповідного запиту від поліції.
- 30 березня 2021 року за заявою позивачки внесено дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України - за фактом заволодіння 407 560,00 грн шахрайським шляхом;
- 6 вересня 2021 року за іншою заявою внесено ще один запис до реєстру - за фактом заволодіння 247 000,00 грн шляхом зловживання довірою;
- Національний банк України у відповіді на скаргу листом від 15 липня 2021 року повідомив жінці про право звернутися до суду за захистом порушеного права.
У відзиві на позов ПриватБанк просив відмовити в задоволенні вимог у повному обсязі. Банк наполягав, що спірні платежі позивачка здійснювала добровільно, а система безпеки установи перевірила її волевиявлення - жінка підтверджувала проведення платежів за номером телефону. Крім того, банк звернув увагу на тривалу бездіяльність позивачки, яка не повідомила вчасно про спірні операції.
Суд визнав вимоги позивачки необґрунтованими
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачка не довела ведення ПриватБанком нечесної підприємницької діяльності, яка могла б стати підставою для визнання договору про надання банківських послуг недійсним. Суд нагадав правову позицію Верховного Суду, згідно з якою зобов'язання з безпідставного збагачення є протилежністю зобов'язанням з правочинів, і відповідачем у таких справах має бути особа, яка фактично отримала кошти.
За результатами розгляду справи суд ухвалив рішення:
- у задоволенні позовних вимог до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про захист прав споживачів відмовити;
- судові витрати у розмірі 4 712,19 грн компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Чому суд не визнав банк відповідальним за дії шахраїв
Ключовим у рішенні стало те, що останньою відомою ланкою у ланцюжку спірних платежів позивачка визначила саме банк, оскільки не змогла встановити реальних отримувачів коштів. Проте суд наголосив, що фактичним відповідачем у справах про безпідставне збагачення має бути особа, яка отримала гроші, передані з метою, що не була досягнута.
Суд також врахував позицію банку про те, що всі спірні операції підтверджувалися фінансовим номером телефону клієнтки, а служба безпеки установи перевіряла волевиявлення позивачки під час здійснення платежів. Доказів протилежного - того, що операції ініціювали треті особи без відома жінки, - позивачка суду не надала.
Раніше Інформатор повідомляв, що Верховний Суд зобов'язав ПриватБанк повернути 90 тисяч гривень, які невідомі списали з кредитної картки клієнтки трьома платежами, встановивши відсутність вини жінки у втраті даних. Також ми писали, що суд зобов'язав ПриватБанк повернути львів'янину 136 898 гривень, вкрадені через несанкціонований вхід у застосунок "Приват24", оскільки банк не довів вину клієнта у розголошенні даних.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
