Верховний Суд зобов'язав ПриватБанк повернути 90 тисяч гривень, вкрадених шахраями
Верховний Суд визнав неакцептованими три транзакції по 30 тисяч гривень і залишив у силі рішення на користь клієнтки банку.
Верховний Суд 29 липня остаточно вирішив спір жінки з АТ КБ "ПриватБанк" щодо 90 тисяч гривень, які невідомі списали з її кредитної картки трьома платежами. Касаційна інстанція скасувала постанову апеляційного суду, яка відмовила клієнтці у поверненні коштів, і залишила в силі рішення на її користь. Спірні транзакції відбулися 24 грудня 2022 року, а жінка дізналася про списання лише через тиждень. Справу розглядала колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду.
У червні 2023 року жінка звернулася з позовом до АТ КБ "ПриватБанк", вимагаючи повернути кошти та сплатити пеню. Згідно з текстом рішення, опублікованим у Єдиному державному реєстрі судових рішень, 24 грудня 2022 року в проміжок з 18:19 до 18:21 з її карткового рахунку списали кредитні кошти трьома операціями по 30 тисяч гривень - загалом 90 тисяч гривень.
Такі операції не були акцептовані позивачем з її фінансового номеру. Щодо проведення вказаних операцій позивач дізналася 02 січня 2023 року та повідомила про них банк, але у поверненні їй грошових коштів відповідач відмовив. Жінка вимагала:
- повернути 90 000 грн на її картковий рахунок за рахунок власних коштів банку;
- сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку за кожен день прострочення;
- відшкодувати суми утриманих комісійних винагород за спірні операції;
- відшкодувати нараховані на ці кошти неустойку, штраф і проценти.
Бродівський районний суд Львівської області 19 лютого 2024 року позов задовольнив частково: зобов'язав банк повернути 90 тисяч гривень, сплатити пеню та відшкодувати нараховані неустойку і проценти, водночас відмовивши у стягненні комісійних, оскільки, за матеріалами справи, вони з жінки не утримувались. Суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не встановлено обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати та акцептувати платіжні операції. Відповідач такі обставини не довів, службове розслідування за цим фактом банк не проводив.
Проте Львівський апеляційний суд 10 березня 2025 року скасував це рішення й відмовив жінці в позові повністю. Апеляційний суд встановив, що спірні кошти пішли на рахунок ФОП з описом транзакції як оплати через LIQPAY, а банк вивчив логи входів у Приват24 клієнтки та СМС-повідомлення. За даними апеляційного суду, 24 грудня 2022 року о 18:13 на фінансовий номер клієнтки надійшло СМС про зміну логіна, після чого номер змінили на інший, а вже на нього надходили підтвердження трьох спірних платежів. Апеляційний суд вважав, що введення особистих даних у Приват24 відбулося виключно за волевиявленням жінки, а тому банк - неналежний відповідач, оскільки кошти отримав саме підприємець-одержувач.
Верховний Суд встановив відсутність вини клієнтки банку
Розглядаючи касаційну скаргу жінки, Верховний Суд звернув увагу на банківські дані про рух коштів і локацію пристроїв. Зокрема, суд встановив, що спірні перекази відбувалися з іншого термінала, ніж усі попередні операції клієнтки, а IP-адреса, з якої змінили фінансовий номер, була пов'язана з мережею у місті Едісон штату Нью-Джерсі у США, тоді як попередні входи фіксувалися у Львові.
Банком фактично визнається несанкціоноване втручання в систему онлайн банкінгу клієнта з боку третіх осіб, як і факт несанкціонованого списання грошових коштів із його рахунків. Проте банк посилався як в судах попередньої інстанції, так і в касаційній скарзі на наявність вини позивача у доступі третіх осіб до інформації, яка дозволила їм ініціювати відповідні банківські операції.
Верховний Суд наголосив, що лише безспірно доведені обставини сприяння втраті чи розголошенню ПІН-коду можуть бути підставою для покладення відповідальності на клієнта. У цій справі таких доказів банк не надав.
"Відповідач не довів, що саме свідомі чи необережні дії або бездіяльність позивача призвели до втрати платіжного інструменту або індивідуальної облікової інформації, або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжну операцію з використанням платіжного інструменту", - зазначили у постанові судді Верховного Суду.
Суд також розкритикував висновок апеляційної інстанції про те, що жінка нібито добровільно ввела дані для зміни фінансового номера. За позицією Верховного Суду, той факт, що новий номер телефону формально не належав іншим клієнтам банку, сам собою не доводить, що зміну ініціювала саме позивачка. Так само необґрунтованим суд визнав висновок про неналежного відповідача - адже позов подано саме про захист прав споживача через неакцептовані банком операції, тож належним відповідачем є саме АТ КБ "ПриватБанк".
Що вирішив Верховний Суд у справі
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд ухвалив рішення:
- касаційну скаргу жінки задовольнити частково;
- постанову Львівського апеляційного суду від 10 березня 2025 року скасувати;
- рішення Бродівського районного суду Львівської області від 19 лютого 2024 року залишити в силі.
Це означає, що ПриватБанк зобов'язаний повернути жінці 90 тисяч гривень за рахунок власних коштів, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку за кожен день прострочення та відшкодувати нараховані на спірну суму неустойку і проценти. Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суди й далі розглядають спори клієнтів ПриватБанку з шахраями
Раніше Інформатор повідомляв, що суд зобов'язав ПриватБанк повернути киянину 98 001 гривню, вкрадену шахраями з кредитної картки чоловіка. У цій справі суд так само визнав операції неакцептованими клієнтом і поклав відповідальність за втрату коштів на банк. Також ми писали, що ПриватБанк відмовився повертати клієнту 122 767 гривень, які зникли з його рахунку після дій шахраїв, і суду довелося визначати, хто мав нести відповідальність за втрату грошей.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
