Суд стягнув з ПриватБанку 50 тисяч гривень, викрадених через сервіс ROZETKA
Апеляційний суд визнав необґрунтованою скаргу фінустанови на рішення про повернення клієнту грошей, зниклих у 2022 році
Івано-Франківський апеляційний суд 25 серпня 2026 року відхилив апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" і залишив чинним рішення про стягнення з банку 50 000 гривень на користь клієнта, гроші якого зникли з рахунку одразу після спроби покупки через сервіс ROZETKA.Колегія суддів дійшла висновку, що доводи банку про начебто належну авторизацію спірної операції не спростовують факту стороннього втручання в обліковий запис клієнта. Справу розглядала колегія суддів у складі головуючого судді-доповідача Максюти І.О., суддів Бойчука І.В. та Баркова В.М.
Історія почалася 15 січня 2022 року, коли чоловік намагався зняти готівку зі своєї картки "Для виплат" через термінал самообслуговування АТ КБ "ПриватБанк". Деталі справи викладені у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Термінал прийняв картку, але запит на введення ПІН-коду не з'явився, гроші видані не були, а саму картку пристрій не повернув.
За матеріалами справи, позивач одразу звернувся на гарячу лінію банку за номером 3700, однак спроба отримати готівку без картки через сканування QR-коду в іншому терміналі також виявилася невдалою. 17 січня 2022 року близько 10:00 чоловік через застосунок "Приват24" оформив картку "єПідтримка", після чого всі його банківські картки автоматично заблокувалися. Того ж дня він звернувся до відділення АТ КБ "ПриватБанк" по вул. Чорновола, де працівник розблокував рахунки, видав дві нові картки - "Для виплат" та "Універсальна" - і в присутності менеджера змінив до них ПІН-коди.
Проте одразу після цього, ще перебуваючи в приміщенні банку, чоловік отримав два повідомлення на електронну пошту про списання коштів з карткового рахунку "Для виплат" - на суми 50 000 та 46 000 гривень. Ці операції він не ініціював.
Як встановив суд, у виписці за картковим рахунком зафіксовано, що 17 січня 2022 року за карткою здійснено такі операції:
- передавторизацію на користь ТОВ "Розетка УА" на суму 46 499,00 грн;
- скасування цієї передавторизації на ту саму суму;
- операцію "Розваги: MDPAY, KYIV" на суму 50 000,00 грн;
- видачу готівки у відділенні №2 Івано-Франківської філії банку на суму 46 599,00 грн.
Ще до самого списання банк зафіксував підозрілу активність: о 11:21 надійшло повідомлення про перевищення інтернет-ліміту, о 11:34 - про реєстрацію заяви щодо спірної операції та блокування картки, о 12:04 - повідомлення "Про блокування карти після сумнівних операцій" з прямою вказівкою на спроби списання коштів третіми особами, а о 13:02 - лист від гарячої лінії "Шахрайство".
Що виявило розслідування зловживання з рахунком
За заявою чоловіка 18 січня 2022 року розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України. Під час розслідування встановлено, що спірна транзакція на 50 000 грн проведена через платіжний сервіс MDPAY, головний офіс якого знаходиться у місті Пало-Альто в США, а встановити кінцевого отримувача коштів або особу, яка ініціювала платіж, не вдалося. Товариство "Розетка. УА" повідомило слідству, що замовлення, щодо якого відбувалася передавторизація, оформила особа, яка представилася позивачем, однак інших ідентифікаційних даних покупця товариство не має.
Крім того, ще 16 січня 2022 року невстановлена особа намагалася провести транзакцію на 50 000 грн через термінал у Києві по вул. Предславинській, тоді як позивач у цей час перебував в іншому населеному пункті й фізично не міг користуватися цим пристроєм.
11 лютого 2025 року Івано-Франківський міський суд закрив кримінальне провадження через невстановлення особи, яка вчинила правопорушення, та закінчення строків давності. У наданих банком матеріалах перевірки за зверненням чоловіка (заявка № 15623614-NPS) зафіксовано, що лише протягом одного дня до його облікового запису здійснено 24 входи з різних географічних точок - Івано-Франківська, Києва, Харкова, Оффенбаха в Німеччині та Сімферополя, а також із внутрішньої мережі банку, при цьому використовувалися пристрої, якими позивач ніколи не володів, зокрема iPhone 7 Plus та планшет iPad.
Як суди оцінили позицію банку
АТ Комерційний банк "ПриватБанк" в апеляційній скарзі наполягав, що суд першої інстанції безпідставно відхилив заяву про застосування наслідків спливу позовної давності, оскільки операції відбулися 17 січня 2022 року, а позов подано лише 3 липня 2025 року. Банк також стверджував, що спірна операція на 50 000 грн підтверджена одноразовим паролем 3D Secure, надісланим на фінансовий номер телефону позивача, а тому клієнт має нести відповідальність за всі операції, здійснені з використанням належних засобів автентифікації.
Позивач же наполягав, що не ініціював спірну операцію, не вводив пароль 3D Secure і не розголошував третім особам жодних персоналізованих засобів безпеки. Він зазначив, що подані самим банком документи - витяг із програмного комплексу щодо входів у "Приват24" та журнал перевірки за заявкою № 15623614-NPS - навпаки підтверджують стороннє втручання в його обліковий запис.
Рішення суду
Колегія суддів Івано-Франківського апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ Комерційний банк "ПриватБанк" є необґрунтованою. Заочне рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 23 лютого 2026 року, яким з банку на користь позивача стягнуто 50 000 грн безпідставно списаних коштів та 1211,20 грн судового збору на користь держави, залишено без змін, а апеляційну скаргу банку - без задоволення.
Чому банки програють подібні спори в судах
Суди дедалі частіше визнають, що сам факт підтвердження операції одноразовим паролем 3D Secure не є доказом вини клієнта, якщо є ознаки стороннього втручання в обліковий запис - зокрема численні входи з різних країн і пристроїв, якими клієнт ніколи не користувався. Українське законодавство про платіжні послуги покладає на банк обов'язок довести, що саме дії або бездіяльність користувача призвели до втрати контролю над персоналізованими засобами доступу.
Раніше Інформатор повідомляв, що пенсіонер із Чернігова через суд повернув 42,9 тисячі гривень, викрадених з його пенсійної картки в ПриватБанку, попри те, що банк відмовлявся визнавати списання незаконним, посилаючись на підтвердження операції технологією 3D Secure. Також ми писали, що суд стягнув із ПриватБанку 23 500 гривень та 5000 гривень моральної шкоди за незаконне обмеження доступу до рахунку клієнта, встановивши, що банк порушив передбачені законом строки обмеження коштів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
