Суд стягнув із ПриватБанку 5000 гривень моральної шкоди за незаконне списання коштів клієнта
Банк без дозволу списав 23,5 тисячі грн з рахунку черкащанина - суд визнав дії незаконними
Соснівський районний суд Черкас 22 липня зобов'язав АТ КБ "ПриватБанк" повернути клієнту 23 500 гривень безпідставно списаних коштів і виплатити 5 000 гривень моральної шкоди за незаконне обмеження доступу до рахунку. Банк заблокував картку черкащанина після того, як на його рахунок надійшли гроші від продажу криптовалюти третьою особою. Позивач вимагав відновити обслуговування рахунку, повернути списані кошти та компенсувати моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень. Суд задовольнив позов лише частково.
Чоловік звернувся до суду з позовом до банку про захист прав споживача банківських послуг. Як встановлено у документі, опублікованому в Єдиному державному реєстрі судових рішень, 13 червня 2024 року банк в односторонньому порядку заблокував платіжну картку позивача, а згодом закрив рахунок і обмежив доступ до "Приват24".
За версією позивача, того ж дня на його рахунок надійшло 23 550 грн від продажу криптовалюти третьою особою на платформі Binance - в рахунок повернення боргу за договором позики. Банк же наполягав, що припинення відносин відбулося через ознаки використання рахунку клієнта для операцій в інтересах третіх осіб.
Суд встановив, що 13 березня 2024 року в анкеті належної перевірки клієнта чоловік зазначив, що є пенсіонером, не зареєстрований фізичною особою-підприємцем та не здійснює незалежної професійної діяльності. Очікувані середньомісячні надходження на рахунки він визначив у розмірі менше 150 000 грн, а офіційний сукупний місячний дохід - 4 000 грн.
13 червня 2024 року на рахунок чоловіка надійшло 23 550 грн від жінки, яка згодом заявила банку про шахрайство. Третя особа у справі пояснила суду, що того ж дня перейшла за посиланням на платформі OLX, вважаючи це частиною процесу продажу речі, ввела особисті дані, внаслідок чого без зміни паролю було здійснено вхід у застосунок "Приват24" та проведено платіж у сумі 23 550 грн - усі кошти, що були на її рахунку.
Тим часом інший чоловік, залучений як третя особа, пояснив, що 30 квітня 2024 року отримав від позивача позику в сумі 25 000 грн і з метою часткового повернення боргу вирішив продати криптовалюту через платформу Binance. Оскільки не міг отримати кошти на власний рахунок через тимчасове обмеження картки, він домовився з позивачем перерахувати гроші від продажу криптовалюти безпосередньо на його рахунок.
"Кошти в сумі 23 550 грн були перераховані на рахунок позивача як оплата за належну йому криптовалюту, а для позивача - як часткове повернення боргу за договором позики", - зазначив у поясненнях третій учасник справи.
Після повідомлення жінки про шахрайство банк установив обмеження на видаткові операції за рахунком чоловіка, а за результатами моніторингу відніс його до переліку клієнтів "Шахраї в електронних операціях". 5 вересня 2024 року банк ухвалив рішення про відмову від підтримання ділових відносин, а 17 вересня 2024 року чоловік сам підписав заяву про закриття рахунку та перерахування залишку 53 122,63 грн в інший банк.
Суд визнав частину дій банку незаконними
Розглядаючи позов, суд дійшов висновку, що первинна реакція банку на повідомлення про шахрайство була обґрунтованою, оскільки чоловік сам погодився передати реквізити свого рахунку іншій особі для проведення розрахунків. Водночас суд встановив, що банк не дотримався встановлених законом строків обмеження доступу до коштів.
- Банк не надав доказів повідомлення спеціально уповноваженого органу про зупинення фінансових операцій у день встановлення обмежень;
- Відсутнє рішення про подальше зупинення операцій понад встановлені законом два робочі дні;
- 14 червня 2024 року банк списав з рахунку 23 500 грн без розпорядження клієнта, згоди чи рішення суду;
- До 17 вересня 2024 року позивач був позбавлений можливості розпоряджатися залишком коштів у сумі 53 122,63 грн, які не стосувалися спірної операції.
Суд зазначив, що неналежному отримувачу протягом трьох робочих днів із дати одержання повідомлення про помилкову операцію належить ініціювати повернення відповідної суми, а за наявності його згоди повернення здійснюється на підставі наданої ним платіжної інструкції. У разі відмови отримувача добровільно повернути кошти їх списання з рахунку здійснюється в судовому порядку. Оскільки банк списав кошти без такого порядку, вимогу про повернення 23 500 грн суд визнав обґрунтованою.
Щодо вимоги про відновлення обслуговування рахунку суд відмовив, оскільки позивач сам подав заяву про закриття рахунку і не заявляв про її недійсність чи скасування наслідків виконання. Стягуючи компенсацію моральної шкоди, суд врахував тривалість обмежень і те, що позивач був змушений неодноразово звертатися до банку та захищати права в суді, але зменшив заявлену суму з 10 000 до 5 000 гривень, оскільки доказів погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків не надано.
Що вирішив суд у справі проти банку
Суд ухвалив рішення задовольнити позов частково. Резолютивна частина рішення містить такі пункти:
- стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь позивача 23 500 грн безпідставно списаних коштів;
- стягнути з банку 5 000 грн на відшкодування моральної шкоди;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог, зокрема про відновлення обслуговування рахунку, відмовити;
- стягнути з банку в дохід держави судовий збір у розмірі 1 028,89 грн.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Українці все частіше судяться з банками через блокування рахунків
Раніше Інформатор повідомляв, що ПриватБанк заблокував чоловіку рахунок через підозрілий переказ з OLX на 49 тисяч гривень, і суд теж розглядав питання законності таких обмежень. Також ми писали, що клієнту ПриватБанку заблокували всі рахунки після суперечки з оператором через суму лише в 1 тисячу гривень.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
