Степан Хмара: п'ять фактів про дисидента, які повинен знати кожен українець
В часи СРСР Хмара відсидів сім років у таборах за антирадянську агітацію, в роки Незалежності був нардепом трьох скликань і до останніх днів гостро критикував кожну владу
Совість і оголений нерв України - так нерідко називали в українській і західній пресі Степана Хмару, який 21 лютого пішов з життя на 86 році. Герой України, політв'язень радянських таборів та народний депутат трьох скликань в часи Незалежності постійно перебував в опозиції до кожної влади, зокрема й до нинішньої.
В радянські часи його запроторили в табори за антирадянську діяльність і співпрацю з опальним В'ячеславом Чорноволом. У дев'яності критикували за "надто антиросійську" політичну орієнтацію. А у пізніші часи не раз викликали на допити в СБУ. Інформатор зібрав кілька важливих фактів про видатного українця, які має знати кожен.
У дитинстві став свідком злочинів НКВС
Степан Хмара народився 1937 року у селі Боб'ятин, тодішньому Львівському воєводстві Польщі. Йому було вісім, коли в село прийшла радянська влада. Ненависть до цього режиму виникла у нього ще змалечку після побачених злочинів.
"У червні 1945 року приїхав загін НКВС і приглядається. Було дивно. Ніякого трусу не проводили. А трохи згодом ідуть із каністрами. Деякі будинки обливають і підпалюють. Вони отримали інформацію, що це хати воїнів Української повстанської армії", - згадував він в одному з інтерв'ю.
Також у спогадах Хмара розповідав, як одного разу під час уроків енкаведисти влаштували перестрілку в шкільному дворі, убивши кількох людей. Діти спостерігали за цим з вікна. Один із загиблих був батьком його однокласниці.
Учасник руху шістдесятників
В середині 60-х Хмара вступив у Львівський медичний інститут на стоматологічний факультет і швидко долучився до дисидентського руху. Розповсюджував самвидав та іншу заборонену літературу. Вперше в Україні переклав працю Сахарова "Роздуми про мир, інтелектуальну свободу та прогрес". Коли радянська влада розпочала масові арешти опозиційної української інтелігенції Степан Хмара, після арешту Чорновола, продовжив видавати "Український вісник" підпільно. 7-8 номер його був готовий у 1974 році, фотоплівку передали на Захід, і там переклали англійською і видали.
Крім іншого, в "Українському віснику" було опубліковано й праці Хмари "Етноцид українців у СРСР" та "Генеральний погром", які перевидавалися багатьма європейськими мовами. "УВ" став одним із найважливіших джерел історії політичних репресій середини 70-х років. Можна сказати, що Хмара відкривав очі Європі на те, що насправді коїться в СРСР.
Відсидів сім років в радянських таборах
У 1980 році КДБ заарештувало його й засудило до 7 років ув'язнення в таборах суворого режиму та 5 років заслання за "українську націоналістичну діяльність". Степан Хмара відбував покарання на Уралі.
Він і там боровся проти порушень прав людини. За це його покарали: загалом майже рік часу - 306 діб він у карцерах. За весь цей час Хмарі дозволили лише одне побачення з родиною. Це не зламало його - Хмара відмовився писати покаянну заяву, хоча йому обіцяли помилування.
Очолював Гельсінську спілку і виступав проти виборів президента у 1991 році
У велику політику Хмара прийшов у 1987 році - у 50-річному віці. Звільнившись із заслання. Він очолив Українську Гельсінську спілку.
У 1990 році Хмару обрали народним депутатом українського парламенту. Саме він розробив законопроєкт і добився його втілення життя, який дозволив українцям служити в армії на території України, а не на інших землях СРСР.
У жовтні 1990 року політик підтримав студентську Революцію на граніті. Степан Хмара прийшов у табір протестувальників і теж витримав 13-денне голодування. До слова, голодуватиме він і у 2015-му році, через рік після Революції Гідності (був її активним учасником) - протестуючи проти утримання політв'язнів у Лук'янівському СІЗО.
Відомо, що Степан Хмара стояв біля джерел створення Незалежної України. У 1991 році він виступав проти виборів президента, вважаючи, що українці не розуміють, що таке інститут президентства й віддадуть владу вчорашнім комуністам - і це створить проблему на довгі десятиліття. Як показав час, Хмара слушність: нещодавнє опитування 2023 року показало - більшість населення визнало свою помилку і заявило, що якби повернутись у 1991 рік, то голосували б за В'ячеслава Чорновола, а не Леоніда Кравчука.
Критикував кожного президента України
"У нас кожен президент, який приходить, вважає, що держава починається з нього", - так говорив Хмара про очільників держави, гостро критикуючи кожного президента за ті чи інші вчинки.
Дісталося від нього не лише Кравчуку, Кучмі, Ющенку, Януковичу й Порошенку, а й Зеленському також. В одному з останніх інтерв'ю Хмара сказав, що у 2019 році справжньої зміни влади в Україні не відбулося. Також він розповідав, що за нинішнього президента жодного разу не отримував запрошення на державні заходи, попри свій статус.
Майже до останніх своїх днів, допоки дозволяло здоров'я, Хмара брав участь у різних резонансних судових процесах як правник, відстоюючи закон. Одна з останніх його справ: у червні 2023 року стався скандал у Шевченківському райсуді Києва: охорона не пускала Степана Хмару на судове засідання у справі ексрозвідника Романа Червінського. Відомо, що Степан Хмара хотів взяти Червінського на поруки, але охоронці виштовхували Героя України із залу.
Хмара був народним депутатом трьох скликань. Він є автором положення 10 ст. Конституції України: "Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України".
24 лютого 2024 року стало відомо, що Степан Хмара потрапив до лікарні й потребує великої суми для лікування. Він боровся відразу з кількома недугами, лікарі призначили курс хімієтерапії.
Інформатор та Україна на часі: що подивитися на YouTube
Також слідкувати за матеріалами у відеоформаті ви можете на наших ютуб-каналах «Україна на часі», а також «Україна на часі Shorts». Там оперативно зʼявляються новини – від подій на фронті, політики та економіки до спорту, шоубізу та світської хроніки.Також ви можете дізнатися коментарі провідних експертів чи переглянути щоденні, щотижневі та навіть щомісячні підбірки головних новин.
Як зробити так, щоб українці охоче йшли захищати нашу країну? Український політолог розглядає можливі дії та надає відповіді на це важливе питання. З мотивацією та бойовим духом громадян справа не така проста, як у 2022 році.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
