Скандальний законопроєкт про посилення фінмонітогрингу: депутати критикують, Мінфін киває на ЄС
Міністерство фінансів пояснює посилення контролю умовою для подальшого отримання міжнародної допомоги
18 квітня Кабінет Міністрів схвалив євроінтеграційний платіжний законопроєкт, який істотно розширює права Податкової служби в сфері моніторингу банківських вкладів і банківських ячеєк українців. Він викликав багато критики як з боку експертів, так і з боку народних депутатів. В Міністерстві фінансів, де розробляли документ, пояснили, що мали на увазі.
“Шансу на відкриття банківської таємниці податковій найближчим часом немає. Вже писав: таке рішення не пройде через Верховну Раду цього скликання”, - написав очільник податкового та фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.
Мінфін, в свою чергу, заявив, що розробляв законопроєкт про адміністрування податківцями реєстру банківських рахунків громадян у співпраці з генеральним директоратом Єврокомісії, і він потрібен для виділення подальшої фінансової підтримки з боку донорів.
Якщо Верховна Рада ухвалить урядовий законопроект про покладення на Податкову службу задачі з адміністрування нового реєстру банківських рахунків громадян та індивідуальних банківських сейфів, то Україна зможе отримувати подальше фінансування з боку іноземних донорів. Це пояснило Міністерство фінансів України.
Там наголосили, що резонансний законопроект стосовно наділення податкової новими функціями був розроблений спільно з Генеральним директоратом з питань фінансової стабільності Єврокомісії (DG FISMA).
«Прийняття Верховною Радою цього закону також сприятиме імплементації в національне законодавство вимог міжнародних стандартів у сфері боротьби з відмиванням коштів, фінансуванням тероризму, виконанню умов для отримання Україною членства в ЄС, отриманню позитивної оцінки MONEYVAL щодо ефективного впровадження рекомендацій FATF та позитивно вплине на подальші рішення міжнародних партнерів стосовно виділення фінансової підтримки Україні», підкреслили у Мінфіні.
Що передбачає законопроєкт
Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)», має на меті наблизити Україну до приєднання до Єдиної зони платежів у євро (SEPA).
Але критику визвало не це, а той факт, що законопроєктом передбачено, що Державна податкова служба (ДПС) стане адміністратором Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб.
Створення цього нового Реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб передбачає, що до нього будуть вноситись відомості:
- дата відкриття і закриття банківського рахунку, рахунку у цінних паперах, платіжного, іншого рахунку чи електронного гаманця;
- вид та номер рахунку, що містить номер IBAN;
- ПІБ власника рахунку, індивідуального банківського сейфа;
- дані про установу, в якій відкритий рахунок чи сейф;
- номер та дата договору про надання індивідуального банківського сейфа (дату початку та строк дії, дату припинення договору, дані про осіб, які мають доступ до індивідуального банківського сейфа згідно з цим договором).
Водночас, як зазначили у Мінфіні, в законопроєкті зафіксовано, що до зазначеного реєстру не передаються відомості про рух і залишки коштів за рахунками громадян та про вміст сейфа. Також в уряді натякнули, що адміністрування податковою цього реєстру не буде означати, що податківці відразу перевірятимуть законність отримання коштів.
Крім того законопроект передбачає:
- створення Реєстру кінцевих бенефіціарних власників трастів або інших подібних правових утворень за адмініструванням ДПС;
- удосконалення процедури верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб та механізму застосування заходів впливу за неподання, несвоєчасне подання, подання завідомо недостовірних відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юрособи до Єдиного державного реєстру;
- впровадження санкцій за порушення суб’єктами первинного фінансового моніторингу вимог законодавства у сфері фінмоніторингу;
- створення механізму викривачів у сфері фінмоніторингу та їх захисту;
- розширення переліку спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу – з метою удосконалення контролю відмивання грошей та інших незаконних фінансових операцій, запропоновано розширити перелік тих, хто зобов'язаний звітувати про підозрілі транзакції, а саме: додати довірчих власників трастів і торговців культурними цінностями, які проводять операції через «вільні порти», якщо сума перевищує 400 тисяч грн;
недопущення до управління і контролю за спеціально визначеними суб’єктами первинного фінансового моніторингу злочинців або їх співучасників (спільників).
Що таке фінмоніторинг
Фінансовий моніторинг – це діяльність із виявлення незаконно отриманих доходів та запобігання фінансуванню тероризму. Національний банк встановлює до банків та небанківських установ вимоги щодо протидії відмиванню незаконно отриманих доходів та перевіряє їх дотримання.
В Україні діє закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, згідно з яким в Україні створено систему фінансового моніторингу. Крім того, існує Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, відповідна Постанова НБУ та низка інших нормативних актів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
Зараз читають на Інформаторі
