Скандальна стаття Time: як побачити світло в суцільному мороку
Україна стоїть перед серйозними викликами й повинна змінитися, якщо не хоче опинитися наодинці з потужним ворогом
Стаття Time з президентом Володимиром Зеленським, де аналізують ситуацію щодо російсько-української війни, справила на багатьох ефект крижаного душу, який ще і вганяє в депресію. Проте задля об’єктивності, похмура реальність, яку вона змальовує, має бути пом’якшена, адже є багато позитивних моментів, яких автор матеріалу випускає з уваги. В України є проблеми з корупцією, ситуація на фронті складна, а міжнародна підтримка ослабла через різні фактори. Водночас є і чимало позитивних сигналів.
Не можна концентруватися лише на негативі
Авторитетне видання Time опублікувало на передовій сторінці статтю авторства Саймона Шустера, де є аналіз ситуації в Україні на основі інтерв’ю з Володимиром Зеленським, коментарів його оточенням та інформації від власних джерел журналіста. Але попри життєствердні слова президента в заголовку — «Ніхто так не вірить у нашу перемогу, як я» — текст вийшов доволі депресивний: мобілізаційний ресурс майже вичерпано, грошей американці не дають, успіхів на фронті нема, хоч, стверджує Time, зброї вже понадавали достатньо, корупція, олігархи, та й тому ж Зеленському «розумні люди» кажуть йти на компроміс із путіним, а він не слухає.
Саймон Шустер висвітлює важливі проблеми, про які треба говорити, а найголовніше — влада та суспільство мають на них адекватно реагувати. Це треба зробити «на вчора», щоб не програти війну, не втратити державу й наше майбутнє, щоб усі ті жертви, які приніс український народ за свою свободу не стали марними. Але якщо випускати з фокуса уваги інші важливі моменти, складеться враження, що попереду лише безнадія та темрява, а це, звісно, не так.
Стан справ на фронті
Саймон Шустер пише, що ситуація на фронті невтішна. Анонімні джерела повідомляють, що Зеленський вважає, ніби Захід зраджує Україну, надаючи рівно стільки озброєння, аби ми не могли програти. При тому є серйозні проблеми з мобілізацією, які за всю війну так і не вирішили. Посилаючись на анонімні джерела, журналіст пише, що Банкова, нібито, невдоволена контрнаступом і збирається звільнити «принаймні одного міністра разом зі старшим генералом, відповідальним за контрнаступ». І це дивно, адже наразі українські чиновники не дозволяють собі коментувати наступальні дії в негативному ключі, навпаки, весь час підкреслюють героїзм українських військових у битві з потужним ворогом.
Після кількох місяців українського контрнаступу його темпи дійсно призупинилися, на деяких напрямках це вже ворог контратакує. Однак ЗСУ все ще здійснюють наступальні дії на окремих ділянках і рапортують про певні успіхи, до прикладу, наблизилися на десятикілометрову відстань до Токмака.
А щодо намірів кремля влаштувати блокаду зернового коридору, то можна сміливо заявляти, що вона провалилася. Кількість кораблів, які пройшли альтернативним зерновим маршрутом станом на 27 жовтня збільшилася до 62, а вартість їхнього страхування зменшилася на половину. Це кремль тепер змушений забирати свої кораблі з кримських портів, аби вони не стали мішенню для наших ракет та брандерів. А ще ж винищувачі F-16 та далекобійні ракети ATKMS від дядечка Сема не підійшли.
«Крадуть, наче завтра не настане»
Зеленський визнав, що корупція є серйозною проблемою в країні, хоч і припустив, що дехто за кордоном перебільшує її масштаби, аби мати привід припинити фінансову підтримку. Суд над олігархом Ігорем Коломойським та звільнення міністра оборони Олексія Резнікова після висвітлення в ЗМІ корупції в його міністерстві, змогли лише частково виправити негативне враження. Корупційні скандали, як підозрюють, сліди яких ведуть аж до Офісу президента, добре відомі на Заході й через це Києв уже зіпсував стосунки з багатьма союзниками.
«Люди крадуть, наче завтра не настане», — сказав чоловік, якого Шустер називає «радником президента».
Можливо, ці слова якраз влучно описують ситуацію: корупціонери відчувають, що найближчим часом дійсно не вдасться аж так розгорнутися, як вони звикли. Білий дім виставив свої «рекомендації» Україні. Якщо їх реалізують, а іншого вибору нема, красти з бюджету стане значно складніше. Паралельно відбуваються реформи пов’язані зі вступом до ЄС.
Вашингтон призначив Спеціальну представницею з відновлення економіки України, Пенні Пріцкер. Голови антикорупційних органів України, НАБУ й САП, діяльність яких підтримує Захід, запропонували їй своє бачення антикорупційних реформ. Щось підказує, що до цих висновків прислухаються. Як би не опиралася система, тиск Заходу ззовні та громадянського суспільства зсередини змусить державу змінюватися. За даними USAID, 53 % українців вважають корупцію неприпустимою, це на 11 % більше, ніж у 2021 році. При тому 44 % українців вважають, що саме президентська вертикаль відповідальна за боротьбу з корупцією, тож ні уряду, ні парламенту, ні самому президенту, яким би не було його прізвище, не вдасться уникнути відповідальності, якщо через це ми програємо війну. Однак важливо зазначити, що респонденти відзначають просування в подоланні корупції.
Міжнародна підтримка
Time пише, що Зеленський відчуває спад міжнародного інтересу до війни й це прямо впливає на рівень підтримки у світі. Але ж це закономірний процес на вісімнадцятому місяці війни, увага просто не здатна довго концентруватися на чомусь одному й людина до всього звикає.
З розгортанням подій на Близькому Сході, здавалося б, війна в Україні відійшла на другий план. Банкова спробувала повернути питання російсько-українського протистояння на перші шпальти, для цього хотіли організувати поїздку Зеленського до Ізраїлю. Втілити в життя заплановане не вийшло через позицію Тель-Авіва, який, є підозри, вирішив був загравати з москвою, принаймні, прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху зателефонував до путіна замість зустрічі з українським президентом. Є надія, що Ізраїль перегляне своє ставлення до кремля після подій у Махачкалі.
Але президент Байден актуалізував підтримку України у своїй промові до нації. Він пов’язав напади росії та ХАМАСу, заявивши, що це агресія проти демократії, а тому США повинні її стримувати, аби вогонь не поширювався на весь світ. Ймовірно, ця теза стане основою подальшої передвиборчої кампанії кандидата від демократів, а значить, до України відновиться інтерес. Проте це також означає, що прибічники Трампа протистоятимуть цьому, хоч і тут не все так сумно, як здається на перший погляд.
Мітч Макконнелл, лідер республіканців у Сенаті, здивував усіх, коли виступив проти пропозиції трампістів розділити допомогу Києву й Тель-Авіву. Він вважає, що Україна, Тайвань та Ізраїль — це різні фронти однієї війни. А Ніккі Гейлі, третя за рейтингом після Дональда Трампа та Рона Десантіса кандидатка на республіканських праймеріз, взагалі ставить підтримку України та Ізраїлю на чільне місце своєї передвиборчої програми. Цим вона різко контрастує з Трампом та його «молодшими копіями» — Десантісом та Вівеком Рамасвамою. Експерти сумніваються в тому, що Гейлі переможе такого мастодонта, як експрезидент, хоч надія є — вона стрімко набирає підтримку, здобувши із серпня місяця десять пунктів. А от що точно, так це те, що її точка зору щодо України стане популярнішою поміж консерваторів.
У Європі практично не постає питань щодо збереження підтримки України. Європейські політики, навіть, збираються до США, аби просувати серед скептиків-республіканців необхідність зберігати фінансування Києва, пише Politiko. Протилежну позицію займають лише такі одіозні фігури, як угорський прем’єр Віктор Орбан та словацький Роберто Фіцо: обидва не мають аж надто великого впливу, обидва торгуються з Євросоюзом та Києвом, шантажуючи блокуванням допомоги. Але Брюссель вчиться протидіяти правим популістам: той же Орбан став парією, з якою не хочуть мати справу. Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель відверто пропонував йому вийти з Євросоюзу, якщо не подобається.
А після перемоги в Польщі «Громадянської платформи», позиції правопопулістів серйозно похитнулися. Брюссель, заручившись підтримкою Варшави, Берліну та Парижу, сподівається провести реформу управління, аби скасувати право вето, яким часто зловживає той же Орбан. Це має поставити крапку на вибриках подібних персонажів.
Восени Україні, вірогідно, пропонуватимуть членство в ЄС, нас уже розглядають як частину європейського простору, тож точно не забудуть. Але й ми повинні змінитися, інакше «втома від війни» на Заході поглибиться, а тоді результат буде геть не таким, як ми того хочемо та заслуговуємо.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте в нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатись на канал у Viber можна тут.
