НАБУ та САП зробили заяву для спецпредставника США Пріцкер: як це має допомогти у боротьбі з корупцією
На зустрічі НАБУ і САП говорилося про засоби, які збільшать ефективність роботи правоохоронних органів України та пришвидшать інвестиції в країну
Під час зустрічі зі Спеціальною представницею США з відновлення економіки України Пенні Пріцкер голови антикорупційних органів України - НАБУ і САП - зосередились на реформах, які сприятимуть надходженню інвестицій в Україну. Зокрема, вони стосуються збільшення працівників Бюро та посилення інституційних спроможностей НАБУ і САП. Також на зутрічі йшлося про необхідність скасування так званих "правок Лозового", які обмежують строки досудового розслідування.
Про це повідомляє пресцентр НАБУ. Представниця США повідомила, що зі своєї сторони надасть всебічну підтримку антикорупційним реформам в Україні, адже від ефективності роботи НАБУ і САП залежить обсяг та швидкість надходження інвестицій у відновлення країни.
Учасниками зустрічі були директор НАБУ Семен Кривонос, керівник САП Олександр Клименко, надзвичайний і повноважний посол США в Україні Бріджит Брінк та старший радник Державного секретаря США Нед Прайс. Головною темою розмови стали ризики та виклики, що постають перед НАБУ і САП.
Семен Кривонос та Олександр Клименко розповіли про законодавчі ініціативи, які необхідні для ефективної роботи антикорупційних інституцій. Це, насамперед, збільшення штату Бюро на 300 працівників, зокрема, з метою посилення присутності НАБУ у регіонах, створення експертної установи при Бюро та реалізації права НАБУ на незалежне прослуховування. Також приділили увагу необхідності скасування так званих "правок Лозового", удосконаленню механізму екстрадиції та посиленню інституційної спроможності НАБУ і САП загалом.
У вересні президент США Джо Байден призначив Пенні Пріцкер Спецпредставницею щодо відновлення економіки України. В межах своїх повноважень Пенні Пріцкер працюватиме з українським урядом, G7, ЄС, міжнародними фінансовими установами, міжнародними партнерами й американським приватним сектором.
Що відомо про "правки Лозового"
У 2017 році до Кримінального процесуального кодексу України були внесені зміни, які набули назви "правки Лозового". Вони стосувалися строків досудового розслідування, призначення і проведення експертизи, можливості оскаржувати повідомлення про підозру тощо. Як відомо, у березні 2018 року "правки Лозового" стали чинними. Відповідно до них, розслідування справ, відкритих після їх запровадження, слід продовжувати через слідчих суддів. У той же час, розслідування справ, відкритих до набуття чинності цих правок, може продовжуватися постановами прокурора.
Наслідком цих змін стало запровадження штучних процесуальних перешкод для розслідування злочинів, що негативно вплинуло на стан правопорядку у країні, а також на завантаженість суддів. Зазначені норми Кодексу намагалися змінити з обранням Зеленського у 2019 році.
Наприклад, Зеленський ще у 2019 році пропонував скасувати "правки Лозового". Він також висунув законопроект №109, в якому запропонував дозволити Національному антикорупційному бюро та Державному бюро розслідувань право прослуховувати підозрюваних під час негласного слідства. У 2023 році у Верховній Раді зареєстрували законопроект №10100, який дозволить покарати винних і в майбутньому. Цей законопроект авторства голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамї скасовує строки давності за корупційні злочини під час війни. Це потрібно для того, щоб корупціонери не змогли уникнути покарання навіть після завершення строків давності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте у нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписати на канал у Viber можна тут.
