Головна
Світ
13:32, 13 Вересня
Информатор UA

Интро

У ніч на 13 вересня відбулась військова сутичка на кордоні між Вірменією та Азербайджаном. Є загиблі. Це, на жаль, не перший і не останній випадок ескалації на Південному Кавказі. Інформатор зясував у експертів, чим був викликаний поточний сплеск насильства. Та як ситуація буде розвиватися далі з урахуванням позицій Туреччини, росії, ЄС, США та перемог ЗСУ в Україні. Стрілянина на кордоні Вірменії та Азербайджану У перші хвилини доби 13 вересня на кордоні між Вірменією та Азербайджаном зчинилася стрілянина. У Міністерстві оборони Азербайджану заявили про диверсію з боку вірменських військових. Вони, як повідомляється, замінували шляхи постачання позицій підрозділів азербайджанської армії. Міністерство оборони Вірменії звинуватили Азербайджан у масштабних провокаціях. "Противник продовжує інтенсивні обстріли з артилерії, мінометів, БПЛА та великокаліберних знарядь. Атакам зазнають як військова, так і громадянська інфраструктура", - йдеться у заяві. У Росії пишуть, що по тривозі підняли російську військову базу в Гюмрі. Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян провів телефонну розмову з президентом рф володимиром путіним, президентом Франції Еммануелем Макроном та державним секретарем США Ентоні Блінкеном. Останній закликав сторони до негайного припинення вогню. Рада безпеки Вірменії провела екстрене засідання у зв'язку із ситуацією на кордоні і прийняла рішення звернутися до Росії в рамках договору про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу, Організацію договору колективної безпеки та Ради Безпеки ООН. О 2:30 13 вересня вірменські ЗМІ повідомили, що досягнуто домовленості про припинення вогню на кордоні Азербайджану та Вірменії. Азербайджанські медіа не підтверджують новину про будь-які домовленості щодо припинення вогню за посередництва російської сторони. Вранці Міноборони Вірменії заявило, що ЗС Азербайджану продовжує обстрілювати військову та цивільну інфраструктуру на кордоні. МЗС Азербайджану заявило, що внаслідок загострення на азербайджано-вірменському кордоні є жертви в лавах ЗС Азербайджану. За останніми повідомленнями, із кількох населених пунктів на півдні Вірменії почалася евакуація мирного населення. Також вранці начальник Управління міжнародного військового співробітництва Міністерства оборони Азербайджану генерал-майор Гусейн Махмудов провів брифінг для акредитованих в Азербайджанській Республіці військових аташе іноземних держав. Ще раз заявляємо, що вся відповідальність за напруженість, протистояння та втрати, що виникли внаслідок широкомасштабної провокації, лежить на військово-політичному керівництві Вірменії, - сказав він. О 9 годині 13 вересня Азербайджан та Вірменія домовилися про припинення вогню у прикордонних районах. У чому причина загострення ситуації на Кавказі Азербайджан примушує Вірменію до заключення повномасштабної діючої угоди за наслідками 44-денної війни та повноцінної роботи Зангезурського коридору, вважає експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. "Останніми заявами влада Вірменії почала відмовлятися від попередньо узгоджених пунктів про коридор, який повязує основну територію Азербайджану з анклавом Нахічевань та з Туреччиною. Мирні переговори по кордонах та по статусу Карабаху знову буксують, попри домовленості, що були отримані за посередництво Європейського Союзу. Азербайджанська сторона здійснила удари по військовим обєктам на території Вірменії з тим, щоби позбавити Вірменію можливості надалі затягувати переговорний процес", - сказав він. Як вплинуть на події на Південному Кавказі росія, Турція, США та ЄС "У росії після вторгнення в Україну значно менше ресурсів та можливостей. В Україні була розбита Дербентська бригада морської піхоти, яка нависала над Азербайджаном. Росія в слабкій позиції, але вона намагається робити все, щоб не дати встановити мир на Кавказі. В уявленні путіна вирішення карабахського конфлікту позбавляє рф впливу на Азербайджан та Вірменію. Росія зацікавлена в тому, щоб ці країни воювали, були слабкими та залежали від неї. Або щоб хоча б Вірменія пеерйшла в той статус, в якому зараз знаходиться Білорусь", - каже Сергій Данілов. На його думку, у цій ситуації Туреччина буде демонстративно виступати з позиції миротворців, пропонувати відновлення дипломатичних відносин з Вірменією та транскордонної торгівлі. А ось у США та ЄС позиція буде дещо інша. "Через великі вірменські діаспори в країнах ЄС та США, ці країни займуть помірковано провірменську позицію. Вони будуть тиснути на Баку. При цьому не забуваючи про власні інтереси в отриманні азербайджанських енергоносіїв. Поставки газу та нафти з цієї країни до Європи збільшується, що робить позицію ЄС більш поміркованою", - каже Сергій Данілов. Мир на Південному Кавказі залежить від України Сергій Данілов вважає, що у майбутньому імовірність повторення прикордонних сутичок між Вірменією та Азербайджаном досить велика. Все буде залежати від становища росії, від наступу ЗСУ. Чим швидше росія буде падати, тим більша ймовірність миру на Південному Кавказі, - каже він. Згоден з цим і Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Інституту сходознавства Академії наук України Ігор Семиволос. Кожна сторона використовує різні стратегії. Азербайджан хоче якнайшвидше вирішити питання, що виникли в контексті його перемоги у війні 2020 року, а Вірменія хоче максимально затягнути цей процес в розрахунку на те, що з часом вона зможе відновити свій військовий потенціал та отримати реванш. Дуже сильно впливає на події на південному кавказі хід війни в Україні. Загострення 13 вересня не в першу, але й не в останню чергу повязане з поразкою росіян на Харківщині. Якщо росія програє в Україні, цей конфлікт однозначно вирішиться на користь Азербайджану, - каже експерт. Раніше Інформатор писав про події на Південному Кавказі тут, а також тут. Ольга Палій

Ситуація на кордоні між Азербайджаном та Вірменією залежить від військових успіхів ЗСУ, - експерти

Читать на русском
Ситуація на кордоні між Азербайджаном та Вірменією залежить від військових успіхів ЗСУ, - експерти

На жаль, ескалація на кордоні між двома кавказькими країнами буде продовжуватися

У ніч на 13 вересня відбулась військова сутичка на кордоні між Вірменією та Азербайджаном. Є загиблі. Це, на жаль, не перший і не останній випадок ескалації на Південному Кавказі. Інформатор з’ясував у експертів, чим був викликаний поточний сплеск насильства. Та як ситуація буде розвиватися далі з урахуванням позицій Туреччини, росії, ЄС, США та перемог ЗСУ в Україні. 

Стрілянина на кордоні Вірменії та Азербайджану

У перші хвилини доби 13 вересня на кордоні між Вірменією та Азербайджаном зчинилася стрілянина. У Міністерстві оборони Азербайджану заявили про диверсію з боку вірменських військових. Вони, як повідомляється, замінували шляхи постачання позицій підрозділів азербайджанської армії. Міністерство оборони Вірменії звинуватили Азербайджан у масштабних провокаціях.

"Противник продовжує інтенсивні обстріли з артилерії, мінометів, БПЛА та великокаліберних знарядь. Атакам зазнають як військова, так і громадянська інфраструктура", - йдеться у заяві.

У Росії пишуть, що по тривозі підняли російську військову базу в Гюмрі. Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян провів телефонну розмову з президентом рф володимиром путіним, президентом Франції Еммануелем Макроном та державним секретарем США Ентоні Блінкеном. Останній закликав сторони до негайного припинення вогню.

Рада безпеки Вірменії провела екстрене засідання у зв'язку із ситуацією на кордоні і прийняла рішення звернутися до Росії в рамках договору про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу, Організацію договору колективної безпеки та Ради Безпеки ООН.

О 2:30 13 вересня вірменські ЗМІ повідомили, що досягнуто домовленості про припинення вогню на кордоні Азербайджану та Вірменії. Азербайджанські медіа не підтверджують новину про будь-які домовленості щодо припинення вогню за посередництва російської сторони.

Вранці Міноборони Вірменії заявило, що ЗС Азербайджану продовжує обстрілювати військову та цивільну інфраструктуру на кордоні. МЗС Азербайджану заявило, що внаслідок загострення на азербайджано-вірменському кордоні є жертви в лавах ЗС Азербайджану. За останніми повідомленнями, із кількох населених пунктів на півдні Вірменії почалася евакуація мирного населення.

Також вранці начальник Управління міжнародного військового співробітництва Міністерства оборони Азербайджану генерал-майор Гусейн Махмудов провів брифінг для акредитованих в Азербайджанській Республіці військових аташе іноземних держав. “Ще раз заявляємо, що вся відповідальність за напруженість, протистояння та втрати, що виникли внаслідок широкомасштабної провокації, лежить на військово-політичному керівництві Вірменії”, - сказав він. О 9 годині 13 вересня Азербайджан та Вірменія домовилися про припинення вогню у прикордонних районах.

У чому причина загострення ситуації на Кавказі

Азербайджан примушує Вірменію до заключення повномасштабної діючої угоди за наслідками 44-денної війни та повноцінної роботи Зангезурського коридору, вважає експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.

"Останніми заявами влада Вірменії почала відмовлятися від попередньо узгоджених пунктів про коридор, який пов’язує основну територію Азербайджану з анклавом Нахічевань та з Туреччиною. Мирні переговори по кордонах та по статусу Карабаху знову буксують, попри домовленості, що були отримані за посередництво Європейського Союзу. Азербайджанська сторона здійснила удари по військовим об’єктам на території Вірменії з тим, щоби позбавити Вірменію можливості надалі затягувати переговорний процес", - сказав він.

Як вплинуть на події на Південному Кавказі росія, Турція, США та ЄС

"У росії після вторгнення в Україну значно менше ресурсів та можливостей. В Україні була розбита Дербентська бригада морської піхоти, яка нависала над Азербайджаном. Росія в слабкій позиції, але вона намагається робити все, щоб не дати встановити мир на Кавказі. В уявленні путіна вирішення карабахського конфлікту позбавляє рф впливу на Азербайджан та Вірменію. Росія зацікавлена в тому, щоб ці країни воювали, були слабкими та залежали від неї. Або щоб хоча б Вірменія пеерйшла в той статус, в якому зараз знаходиться Білорусь", - каже Сергій Данілов.

На його думку, у цій ситуації Туреччина буде демонстративно виступати з позиції миротворців, пропонувати відновлення дипломатичних відносин з Вірменією та транскордонної торгівлі. А ось у США та ЄС позиція буде дещо інша. 

"Через великі вірменські діаспори в країнах ЄС та США, ці країни займуть помірковано провірменську позицію. Вони будуть тиснути на Баку. При цьому не забуваючи про власні інтереси в отриманні азербайджанських енергоносіїв. Поставки газу та нафти з цієї країни до Європи збільшується, що робить позицію ЄС більш поміркованою", - каже Сергій Данілов.

Мир на Південному Кавказі залежить від України

Сергій Данілов вважає, що у майбутньому імовірність повторення прикордонних сутичок між Вірменією та Азербайджаном досить велика. “Все буде залежати від становища росії, від наступу ЗСУ. Чим швидше росія буде падати, тим більша ймовірність миру на Південному Кавказі”, - каже він.

Згоден з цим і Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Інституту сходознавства Академії наук України Ігор Семиволос. “Кожна сторона використовує різні стратегії. Азербайджан хоче якнайшвидше вирішити питання, що виникли в контексті його перемоги у війні 2020 року, а Вірменія хоче максимально затягнути цей процес в розрахунку на те, що з часом вона зможе відновити свій військовий потенціал та отримати реванш. Дуже сильно впливає на події на південному кавказі хід війни в Україні. Загострення 13 вересня не в першу, але й не в останню чергу пов’язане з поразкою росіян на Харківщині. Якщо росія програє в Україні, цей конфлікт однозначно вирішиться на користь Азербайджану”, - каже експерт.

Раніше Інформатор писав про події на Південному Кавказі тут, а також тут.

Ольга Палій

ФОТОРЕПОРТАЖІ

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.