Сили оборони вразили чотири об'єкти нафтопереробної галузі РФ: пожежі у трьох регіонах
Українські військові атакували НПЗ у Самарі, Сизрані, термінал у Ленінградській області та станцію в Краснодарі
Сили оборони України у ніч на 18 квітня завдали скоординованих ударів по чотирьох стратегічних об'єктах нафтопереробної галузі Росії - і це лише найсвіжіша ланка в тривалому ланцюзі атак. Незадовго до цього під удар потрапив нафтовий термінал Новоросійська, а тепер вогонь охопив об'єкти у Самарській, Ленінградській областях і Краснодарському краї. Пожежі спалахнули на нафтопереробних заводах і інфраструктурних об'єктах, що безпосередньо забезпечують паливом окупаційні війська. Масштаби збитків уточнюються.
Про успішну нічну операцію повідомив Генеральний штаб Збройних сил України, зазначивши, що удари завдано в рамках цілеспрямованої стратегії зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора. Вогонь охопив нафтопереробні заводи "Новокуйбишевський" та "Сизранський" у Самарській області, нафтоналивний термінал "РПК-Висоцьк "Лукойл-2" у Ленінградській області і нафтоперекачувальну станцію "Тихорєцьк" у Краснодарському краї. Усі чотири об'єкти, за даними Генштабу, безпосередньо задіяні в забезпеченні збройних сил російських окупантів паливно-мастильними матеріалами. Крім того, уражено низку місць зберігання ПММ ворога на тимчасово окупованих територіях, зокрема у районі Маріуполя.
Окрім ударів по нафтопереробній інфраструктурі, українські підрозділи вночі атакували розташування ремонтних підрозділів противника. Під удар потрапили об'єкти поблизу населених пунктів Мангуш у Донецькій ТОТ, Токмак у Запорізькій ТОТ та Графське у Донецькій ТОТ. Знищення або пошкодження ремонтних підрозділів є важливим елементом ослаблення боєздатності окупантів, оскільки позбавляє їх можливості швидко відновлювати пошкоджену техніку безпосередньо на лінії бойових дій. Такі удари створюють для ворога логістичні проблеми, які накопичуються та ускладнюють проведення наступальних операцій.
Особливу стратегічну вагу має ураження нафтоперекачувальної станції "Тихорєцьк" у Краснодарському краї - це ключовий вузол транспортування нафти на півдні Росії, через який паливо надходить до військ, що діють у Криму та на Херсонському напрямку. Удар по терміналу "РПК-Висоцьк "Лукойл-2" у Ленінградській області цілить у морську нафтоекспортну інфраструктуру Росії та позбавляє її джерел валютного виторгу, який іде на фінансування війни. Новокуйбишевський і Сизранський НПЗ, у свою чергу, є одними з ключових нафтопереробних потужностей Самарської агломерації: разом вони переробляють десятки мільйонів тонн нафти на рік і постачають дизельне пальне, мазут та авіаційний гас для армії РФ. Паралельні удари по чотирьох різних регіонах унеможливлюють швидку перекидку ресурсів для ліквідації наслідків і свідчать про скоординованість та масштаб операції.
Хронологія ударів по нафтопереробній інфраструктурі РФ у 2025-2026 роках
Кампанія фізичного тиску на нафтогазовий сектор Росії розгорнулася з самого початку 2025 року і впродовж усього цього часу не втрачає інтенсивності. Лише за перший квартал 2025 року Сили оборони завдали підтверджених ударів по: Туапсинському НПЗ (24 січня, Краснодарський край - завод зупинив роботу на три місяці), Кстовському НПЗ "Лукойл" (29 січня, Нижегородська обл.), НПЗ "Лукойл-Волгограднафтопереробка" (31 січня), Афіпському НПЗ (10 лютого, Краснодарський край), Ільському НПЗ (17 лютого - підтверджено Генштабом), Рязанському НПЗ (24 лютого - третій удар, після якого завод призупинив роботу), Уфимському НПЗ (3 березня, Башкортостан - один з найбільших у Росії), Новокуйбишевському НПЗ (10 березня, Самарська обл.), Саратовському НПЗ (21 березня) та "Славнефть-ЯНОС" у Ярославлі (28 березня). Кожен з цих об'єктів забезпечував паливом армію РФ або приносив Кремлю валютний виторг, необхідний для продовження війни.
З другої половини 2025 року інтенсивність кампанії різко зросла. У серпні-жовтні Сили оборони уразили: Новокуйбишевський НПЗ (2 серпня та 20 вересня), Сизранський НПЗ (15 серпня), Рязанський НПЗ (масштабний вибух 27 серпня), Саратовський НПЗ (16 вересня - удар ССО), Афіпський НПЗ (26 вересня) та НПЗ "Киришинефтеоргсинтез" у Ленінградській області (4 жовтня - вже третій удар за два роки). На піку цього "нафтового наступу" одночасно не працювало до 20% сукупних переробних потужностей Росії, а в ряді регіонів та в окупованому Криму виникли черги на АЗС і паливний дефіцит. Саме тоді Росія ввела шестимісячну заборону на експорт бензину - щоб стабілізувати ціни на внутрішньому ринку.
У 2026 році кампанія продовжилась без паузи. У ніч на 28 березня горів ярославський НПЗ "Славнефть-ЯНОС", 5 квітня НОРСІ - четвертий за величиною НПЗ Росії у Кстово - зупинив роботу після удару дронів: цей завод переробляє 16 млн тонн нафти на рік і є другим за обсягами виробником бензину в країні. 6 квітня Сили оборони вдарили по найбільшому нафтоналивному терміналу на півдні Росії - "Шесхаріс" у Новоросійську. Тепер, 18 квітня 2026 року, - одразу чотири об'єкти водночас. Загалом, за підрахунками Bloomberg, лише за 2025 рік Україна завдала 120 ударів по об'єктах енергетики РФ, 81 з яких прийшовся саме на нафтопереробні заводи - а збитки галузі перевищили 1 трлн рублів (понад $12 млрд).
Стратегічний ефект цієї кампанії очевидний: до жовтня 2025 року, за даними аналітиків, з 38 великих НПЗ Росії 21 хоча б один раз потрапляв під удар, а кількість успішних атак зросла на 48% порівняно з 2024 роком. Міжнародне енергетичне агентство фіксує, що нафтові доходи Росії впали до одного з найнижчих рівнів від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Аналітики порівнюють ситуацію з боксерським поєдинком, де кожен наступний удар все важче переносити: Росія поки що тримається завдяки радянській надлишковій потужності та латочному ремонту, але кожна нова атака скорочує резерв міцності. Удари ночі на 18 квітня - ще одна серія цих ударів, що б'ють по найчутливішому нерву Кремля.
Попередній досвід: Самарські НПЗ і термінал у Ленінградській області вже горіли
Новокуйбишевський і Сизранський нафтопереробні заводи у Самарській області - не нові цілі для Сил оборони. Новокуйбишевський завод, що входить до групи "Роснєфть" і є одним із десяти найбільших НПЗ Росії з потужністю 8,8 млн тонн на рік, вже охоплювала полум'я у березні та серпні 2025 року. Відтоді завод кілька разів призупиняв роботу і повертався до неї, однак кожна атака завдавала нових пошкоджень установкам первинної переробки, відновлення яких потребує часу, дефіцитних комплектуючих і значних фінансових витрат. Підприємство виробляє бензин, дизельне пальне та мазут - продукцію, критично важливу для військової логістики РФ.
Схожа картина і з Сизранським НПЗ "Роснєфть" - стратегічним підприємством паливно-енергетичного комплексу Росії з проєктною потужністю понад 8,5 млн тонн нафти на рік. Завод спеціалізується на глибокій переробці сирої нафти: тут виробляють авіаційний гас, дизельне пальне, бензин, бітум і скраплені гази - весь спектр продуктів, необхідних як цивільній економіці, так і армії РФ. Після попередніх ударів місцеві жителі фіксували вибухи та яскраву заграву над промисловою зоною, а кілька районів міста залишались без електрики і тепла. Наполеглива серія атак по одних і тих самих об'єктах не дає ворогу часу на повноцінне відновлення - і в ніч на 18 квітня ці заводи знову в огні.
Слідкуйте за нами у Telegram
