ТОПТЕМИ:

19:30

Сибіга терміново поїде до Польщі - тепер пропонуватиме компроміс щодо Пантеону

Глава МЗС України вирушить до Варшави з пропозицією включити до Пантеону генерала Марка Безручка - спільного героя двох народів

Ярослав Коджушко Редактор

Галина Чорнобривець Журналіст

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга найближчим часом відвідає Варшаву - щоб особисто запропонувати польській стороні компроміс у суперечці навколо Національного пантеону. Критика у Польщі посилилась після того, як 1 липня Верховна Рада ухвалила закон про заснування пантеону. Візит Сибіги в Києві розцінюють як спробу зупинити подальше загострення двосторонніх відносин. Утім, польські партнери поки не впевнені, що жест відкриє шлях до реальних змін.

Сибіга планує запропонувати включити до Пантеону генерала Марка Безручка - командувача армії Української Народної Республіки, про що пише польське видання WP Wiadomosci. Безручко разом із польськими військами брав участь у взятті Києва у 1920 році та захищав Замостя від радянських військ. Сьогодні його ім'я носять, зокрема, сквер у варшавському районі Воля та рондо у Вроцлаві. Фігура генерала унікальна тим, що важлива для обох народів - і це робить її очевидним кандидатом на роль символу примирення.

В Офісі президента вже відреагували на повідомлення польського видання. Як заявив радник глави держави Дмитро Литвин: "Ідея щодо Безручка - непогана".

Литвин водночас підкреслив, що остаточні рішення щодо Пантеону прийматимуться не одноосібно. За новим законом діятиме спеціальний колегіальний орган, який розглядатиме всі кандидатури. Тоді кожне ім'я окремо виноситиметься на голосування у Верховній Раді.

Верховна Рада 1 липня ухвалила законопроєкт №15360 про створення Українського національного пантеону. Рішення підтримали 287 народних депутатів. Закон визначає правові засади функціонування пантеону, де можуть бути перепоховані видатні українські діячі - зокрема ті, чиї могили нині розташовані за межами країни. Пантеон створюється для вшанування осіб, які зробили вагомий внесок у становлення державності, боротьбу за незалежність, розвиток культури, науки та військової справи.

Варшава прийняла жест, але без жодних гарантій

У дипломатичних колах пропозицію Сибіги щодо Безручка сприймають як "бажану", однак такою, що не гарантує реальних якісних змін. У Варшаві побоюються, що надалі до Пантеону можуть бути запропоновані й інші постаті, які є предметом суперечок між двома країнами. Польська сторона хоче переконатися, що цей крок стане початком реальних змін, а не лише черговим дипломатичним жестом.

Варшава має намір визначатися з подальшими діями після ознайомлення з остаточним списком постатей - саме цей перелік стане вирішальним фактором.

"Я не хочу називати конкретних імен, які зараз були б для нас неприйнятними, але ми вже отримуємо сигнали, що Степан Бандера може з'явитися у списку. Це була б критична новина для наших відносин", - заявив співрозмовник з польського уряду.

Адміністрація президента Кароля Навроцького відреагувала жорстко. У канцелярії заявили, що закон про Національний пантеон - це "наступний етап дій ескалаційного характеру з боку української влади". Голова Міноборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Варшава не погодиться на вступ України до Євросоюзу, якщо Київ не відмовиться від вшанування діячів ОУН та УПА.

Міністр оборони Польщі Косиняк-Камиш — Міністр оборони Косиняк-Камиш мабуть був першим серед польських урядовців, який відверто заявив, що через Бандеру Україна не потрапить до ЄС. Фото: Reuters.

Найбільший ризик для України - нове загострення у відносинах із Польщею саме тоді, коли Варшава залишається одним із ключових союзників Києва у війні проти Росії. Однією з ключових дат у контексті загострення відносин називають 11 липня - коли у Польщі вшановують жертв Волинської трагедії.

Чим завершилися попередні жести Києва

Сибіга - не новачок у подібних дипломатичних місіях. На знак солідарності після скандалу з орденом Білого Орла від своїх польських нагород масово відмовилися колишні президенти України, керівник ОПУ Кирило Буданов, очільник МЗС Андрій Сибіга та посол України у Польщі Василь Боднар. Паралельно з боку Варшави реакція канцелярії Навроцького стала однозначно жорсткою - пантеон там назвали ескалацією. WP нагадує, що раніше схожі жести примирення вже були - зокрема під час візиту президента Анджея Дуди до Львова. Проте вони так і не відкрили дорогу до глибокого діалогу, а в збройних силах України надалі поширювався культ постатей, яких у Польщі вважають причетними до злочинів Волині.

У польському уряді вважають, що поспішна реакція лише підвищить градус суперечки й дозволить Києву представити її як спробу нав'язати Україні чужий наратив. Тому у Варшаві вирішили почекати, які саме імена з'являться у переліку, і лише тоді ухвалювати рішення. Варшава поки зберігає стриманість, проте не приховує: поява у списку суперечливих постатей може різко змінити тон діалогу між двома країнами.

Зараз читають на Інформаторі

20:33

Підрив Північних потоків - прокуратура Німеччини висунула офіційне звинувачення українцю