Польща пролобіювала надвисокі мита в ЄС на сталь з України з 1 липня
Брюссель скоротив безмитну квоту на імпорт сталі до ЄС на 47% - Варшава задоволена, українські металурги б'ють на сполох
З 1 липня Євросоюз запроваджує нову систему захисту ринку сталі: загальна безмитна квота скорочується майже вдвічі, а українська сталь уперше потрапляє під жорсткі обмеження. Ці зміни стали результатом місяців активного лобіювання Варшави у Брюсселі. Польські дипломати та металурги домагалися цього рішення з самого початку перегляду правил. Українська ж галузь попереджає про серйозні втрати під час війни.
Варшава вважає, що Єврокомісія врахувала більшість польських вимог щодо захисту ринку ЄС від надмірного надходження сталі з третіх країн, зокрема з України. Про це пише видання RMF FM. Єврокомісія скоротила загальну безмитну квоту на імпорт сталі до ЄС до 18,3 млн тонн на рік - це на 47% менше, ніж було раніше. Увесь імпорт понад встановлені ліміти обкладатиметься 50-відсотковим митом.
"Наші вимоги були значною мірою враховані, тож ми задоволені", - заявив польський дипломат у коментарі RMF FM.
Для Польщі ключовою перемогою стало включення України до нової системи захисних заходів. Раніше українська сталь мала відкритий доступ до ринку ЄС як елемент підтримки країни, що бореться з російською агресією. Варшава з самого початку переговорів наполягала на скасуванні цього винятку - і Брюссель її почув. Крім того, Єврокомісія надала Україні індивідуальні тарифні квоти в дев'яти категоріях сталевих виробів загальним обсягом близько 1,05 млн тонн на рік - більше, ніж передбачали попередні витоки інформації (близько 713 тис. тонн), але значно менше, ніж 2,65 млн тонн, які Україна експортувала до ЄС у 2025 році. На практиці це означає скорочення безмитного експорту приблизно на 60% порівняно з минулим роком.
Водночас Єврокомісія врахувала особливий статус України. Брюссель надав їй квоти й у деяких категоріях сталі, де вона зазвичай не мала б права на них, - зважаючи на триваючу війну та статус кандидата на вступ до ЄС. Завдяки цьому нові ліміти охоплюватимуть близько 70% історичного обсягу українського сталевого експорту до Союзу. Введення обмежень викликало різку реакцію українських металургів - вони стверджують, що нові правила можуть призвести до падіння виробництва та експорту під час війни.
Польська металургія здобула перемогу у Брюсселі
Рішення Єврокомісії - це результат тривалої кампанії польської металургійної галузі. Ще у травні голова Металургійної промислово-торговельної палати Мирослав Мотика в інтерв'ю RMF FM зазначав, що включення України до системи обмежень стане "лише першим кроком". Він наголошував: вирішальне значення матимуть розмір квот та спосіб їх розподілу між окремими групами виробів.
Брюссель обґрунтовує посилення правил стрімким зростанням глобального надлишку виробничих потужностей у металургії. За прогнозами Єврокомісії, вже наступного року він сягне 721 млн тонн - це понад п'ятикратно більше, ніж річне споживання сталі в усьому ЄС. Саме цей аргумент став головним обґрунтуванням для нового регулювання, яке захищає насамперед виробників всередині Союзу.
Галузь опинилась між війною та торговими бар'єрами
Українська металургія ще до введення нових митних обмежень перебувала у глибокій кризі через руйнування підприємств та енергодефіцит під час повномасштабного вторгнення. Галузь втратила значну частину виробничих потужностей на окупованих територіях і тримається на плаву значною мірою завдяки можливості збувати продукцію на ринку ЄС. Саме тому обмеження безмитного доступу б'є по ній особливо болісно.
Дискусія про нові мита для України тривала понад рік. Ще минулого року ЄС готував нові торговельні обмеження для України, і тоді аналітики оцінювали потенційні втрати Києва в мільярди євро на експорті. Реальні цифри, які з'явились після публікації нового регламенту, підтвердили: скорочення безмитного доступу приблизно на 60% - це саме той масштаб втрат, якого побоювалась українська сторона.
Слідкуйте за нами у Telegram
