ТОПТЕМИ:

17:44

Створення Національного пантеону - у Навроцького відреагували на рішення Верховної Ради

Офіс президента Польщі назвав глорифікацію Бандери несумісною із цінностями Заходу після того, як Рада ухвалила закон про Пантеон

Ярослав Коджушко Редактор

Галина Чорнобривець Журналіст

Пантеон Навроцький Польща — Реакція на рішення Ради з боку польської влади виявилась очікувано різкою. Колаж: Інформатор-Україна.

Офіс президента Польщі Кароля Навроцького назвав прославляння Бандери несумісним з цінностями Заходу після того, як Верховна Рада ухвалила закон про Український національний пантеон. Польська критика пантеону героїв звучить уже кілька днів - ще відтоді, коли президент Володимир Зеленський вніс відповідний законопроєкт до парламенту. Тепер, після того як Рада проголосувала за закон 287 голосами, польська сторона підтвердила - це питання залишається принципово болючим для двосторонніх відносин.

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 про створення Українського національного пантеону - документ підтримали 287 народних депутатів. Жоден народний депутат не висловився проти та не утримався. Реакція з боку Канцелярії президента Польщі, як пише польський портал RMF24, виявилась різкою. Збігнєв Богуцький, шеф Канцелярії президента Польщі, заявив, що прославляння Бандери та учасників Волинської різні є неприйнятним кроком для країни, яка прагне до євроатлантичної спільноти.

Як заявив Збігнєв Богуцький, шеф Канцелярії президента Польщі:

"Глорифікація Бандери, розбійників, які скоїли нелюдські злочини геноциду на Волині та Східній Малопольщі, - це не шлях до світу Заходу, до світу цивілізації, спільних європейських чи трансатлантичних цінностей."

Богуцький підкреслив, що Україна має суверенне право ухвалювати власні закони - проте поставив під сумнів, чи є ці рішення правильними. Незабаром після голосування Зеленський подякував народним депутатам за підтримку документа й повідомив, що очікує на законопроєкт для невідкладного підписання.

Рада проголосувала — Верховна Рада ухвалила ідею Зеленського про створення національного пантеону під час голосування 1 липня.

Ідея національного пантеону виникла у Києві на тлі конфлікту з Польщею

Національний пантеон буде створено у Києві - він матиме статус об'єкта державної власності та стане загальнонаціональним місцем пам'яті для вшанування найвидатніших представників української нації. Проєкт пантеону розроблятимуть на відкритому конкурсі, а будівництво, утримання та охорону здійснюватимуть коштом держбюджету. Закон встановлює порядок проведення конкурсів на будівництво та облаштування пантеону, визначення його управителя, а також процедуру розгляду питань щодо вшанування видатних українців - крім того, документ визначає вимоги та обставини, за яких рішення про таке вшанування не може бути ухвалене.

Пантеон запропонував створити президент Зеленський, щоб об'єднати імена всіх героїв, "які в різні століття та епохи боролися заради України і надихали Україну". Ідея створення пантеону пролунала на тлі нещодавнього загострення політичних відносин із Польщею - також через спірні сторінки спільної історії. Критерії відбору кандидатів для вшанування розробляє Український інститут національної пам'яті - наразі визначились, що перелік починатиметься від часів Київської Русі.

Польська сторона дала зрозуміти, що питання не лише в самому пантеоні, а в тому, чиї імена можуть там опинитись. Богуцький зазначив, що рухи з українського боку є конфронтаційними. Він наголосив: президент Польщі Навроцький ніколи не погодиться на вшанування діячів, яких Варшава вважає причетними до геноциду поляків на Волині.

Триває загострення відносин із Варшавою

У квітні 2026 року Зеленський оголосив про початок роботи зі створення Національного пантеону видатних українців - тоді ж Рада ухвалила закон про перепоховання борців за незалежність України у XX столітті на Національному військовому меморіальному кладовищі. Ці кроки Варшава сприйняла як послідовне просування тематики ОУН та УПА і ще тоді анонсувала погіршення відносин. Ухвалення закону про Пантеон стало новим і, за оцінкою польських коментаторів, найгострішим кроком у цій суперечці.

Від Роксолани до Бандери - питання про те, кого можуть включити до Пантеону, загострює дискусію між Варшавою і Києвом; Інститут національної пам'яті розробляє критерії відбору кандидатів для вшанування. Польська позиція щодо Бандери у Пантеоні залишається незмінною - Варшава дала зрозуміти, що поява цього імені серед вшанованих може призвести до найгострішої кризи у польсько-українських відносинах за останні роки. Ця суперечка вже відображається на загальному тоні двосторонніх контактів і може ускладнити співпрацю у ширшому євроатлантичному контексті.

Зараз читають на Інформаторі

23:39

АЗС не працюватимуть цієї ночі у Києві та 8 регіонах через загрозу масованого удару РФ