Польща вирішила поки не гніватися через створення Зеленським Українського національного пантеону - але Бандера може все погіршити
Уряд Польщі взяв паузу у реакції на законопроєкт про Пантеон, але включення Бандери до переліку може призвести до дипломатичної кризи
Уряд Польщі обрав стриману тактику після того, як Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про Український національний пантеон. У Варшаві не планують вдаватися до різких дипломатичних кроків - принаймні поки не стане відомий остаточний список імен. Утім, якщо серед увічнених опиниться Степан Бандера, польські чиновники попереджають про "критичну" для двосторонніх відносин ситуацію.
Про вичікувальну позицію Варшави повідомляє польське медіа Onet з посиланням на джерела в польському уряді. У Варшаві вважають: поспішна реакція лише підвищить градус суперечки та дасть Києву привід говорити про зовнішній тиск на питання історичної пам'яті. Польський уряд хоче спочатку побачити повний текст закону і перелік постатей, яких планують вшанувати.
Як заявив один із польських високопосадовців:
"Викликати посла чи надсилати ноту на даний момент не має сенсу. Ми не можемо дозволити українцям провокувати нас."
Зеленський зареєстрував проєкт закону про Український національний пантеон 28 червня. Задум полягає в тому, щоб створити загальнонаціональне місце пам'яті для найвидатніших українців, які зробили внесок у незалежність та розбудову держави, а також у розвиток нації, армії, культури, мистецтва, науки, спорту, громадянського суспільства та релігії. Під час анонсу Зеленський також зробив принципову заяву: "Ніхто не буде вказувати українцям, яких героїв їм шанувати". У Польщі ці слова сприйняли як чергову ескалацію.
Чому Бандера став головним тригером для Варшави
Остаточний склад пантеону має для польської сторони вирішальне значення. Якщо до нього увійдуть постаті, яких у Польщі пов'язують із Волинською трагедією, це може різко ускладнити відносини між країнами. За таким сценарієм тиск з боку правої опозиції та частини суспільства буде, за словами джерел, надзвичайно сильним. Йдеться насамперед про партію "Право і справедливість" та президента Кароля Навроцького - прихильника жорсткого курсу щодо Києва.
Один із урядовців анонімно заявив, що не хоче називати конкретних неприйнятних для Польщі імен, проте вже надходять сигнали - Степан Бандера може опинитися у списку. На момент Волинської трагедії Бандера не керував повстанським рухом: з січня 1942 по вересень 1944 року він перебував у нацистському концтаборі Заксенгаузен. Попри це, його постать залишається символічно чутливою для польського суспільства. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш уже заявив, що "з Бандерою Україна до Європейського Союзу не увійде".
Польща розглядає кілька варіантів відповіді на "небажані" імена у пантеоні. Водночас співрозмовники запевнили, що Польща не припинить підтримувати Україну у війні. Варшава дає зрозуміти: це межа, яку вона поки не має наміру переступати. Проте цілком можливе охолодження контактів на найвищому рівні, скорочення двосторонніх зустрічей або ж просування жорсткіших умов у переговорах про майбутнє членство України в ЄС.
Ключовою датою може стати 11 липня - роковини Волинської трагедії. Саме тоді польський суспільний і політичний тиск традиційно сягає піку. Україні доведеться визначити, чи Національний пантеон задуманий виключно як проєкт з розбудови власної національної пам'яті, чи як "демонстрація проти тих сусідів, які дотримуються іншої думки про деяких українських героїв".
Рада ухвалила закон - і польська критика посилилась
Верховна Рада вже ухвалила закон про Пантеон, а Зеленський пообіцяв підписати його невідкладно. Пантеон передбачає загальнонаціональне місце вшанування видатних українців - від діячів культури та науки до військових і релігійних постатей. Передбачається також можливість перепоховання. Саме цей пункт викликав особливе занепокоєння у Варшаві, адже серед потенційних кандидатів - постаті, причетність яких до Волинської трагедії є предметом польсько-українських суперечок.
Польська сторона вже відреагувала критично ще до ухвалення закону. У Польщі розкритикували ідею Пантеону героїв і анонсували ще сильніше погіршення двосторонніх відносин. Загалом польсько-українська дипломатична напруга наростає з травня, коли Зеленський підписав указ про присвоєння підрозділу ССО "Північ" почесного найменування "імені Героїв УПА". Саме тоді Навроцький позбавив Зеленського ордена Білого Орла - і ланцюг дипломатичних обмінів нагородами перетворився на публічну кризу.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
