Штрафи від ТЦК: у яких випадках несплата може призвести до арешту майна - відповідь юристки
Правозахисниця пояснила, чи загрожує військовозобов’язаним втрата житла та автомобілів у разі ігнорування виплат, а також як працює механізм «знижок» при добровільній сплаті через застосунок
Закон України не передбачає автоматичної конфіскації майна за несплату штрафів від Територіальних центрів комплектування (ТЦК). Однак систематичне ігнорування фінансових санкцій може призвести до стягнення коштів через суд. У такому разі виконавчі органи отримують право накласти арешт на банківські рахунки або майно боржника.
Про це в коментарі «РБК-Україна» розповіла юристка Тетяна Козян. За словами експертки, державні органи зобов’язані дотримуватися суворої процедури, а будь-яке вилучення власності можливе лише за наявності відповідного судового рішення.
«Систематична несплата штрафів сама по собі не веде до автоматичного вилучення майна, але створює ризики правових наслідків через судові рішення», – повідомила Тетяна Козян.
Юристка додала, що сплата штрафу може дати людині час для законного врегулювання ситуації. Зокрема, у цей період можна оформити відстрочку або знайти роботу з бронюванням. Проте сам факт оплати не гарантує автоматичного зняття особи з розшуку, якщо для цього були інші підстави.
Штрафи від ТЦК
З літа 2025 року в Україні працює механізм дистанційної сплати штрафів за порушення військового обліку. Військовозобов’язані можуть скористатися застосунком «Резерв+», де у розділі «Штрафи онлайн» можна визнати провину та отримати постанову протягом трьох днів. У разі сплати 50% суми (8 500 гривень) упродовж 20 днів штраф вважається погашеним. Якщо ж термін пропущено, доведеться сплатити повні 17 000 гривень, а затримка понад 40 днів призводить до подвоєння суми до 34 000 гривень.
За даними Міністерства юстиції від весни 2025 року, в Україні заблоковано рахунки вже 26 тисяч осіб через порушення правил мобілізації. Водночас статистика свідчить, що суди скасовують приблизно 78% штрафів від ТЦК. З травня 2024 року по березень 2025-го юристи зафіксували понад 2 900 задоволених позовів проти військкоматів. Основними причинами оскарження стають процедурні помилки, наприклад, надсилання повісток на неправильні адреси.
Як пояснювава військовий юрист Михайло Лобунько, статус «У розшуку» у застосунку «Резерв+» не завжди означає свідоме ухилення. Якщо статус з’явився помилково, його можна зняти через запит до ТЦК або суд, після чого дані в реєстрі «Оберіг» оновлять. Однак закриття провадження чи сплата штрафу не звільняють від обов’язку з’явитися до ТЦК для проходження ВЛК або мобілізації на загальних підставах.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
